ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
06 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/279/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 18 травня 2021 року
у справі №923/279/21
за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт"
про стягнення заборгованості в сумі 212 033,83 грн.,
20.09.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт" на рішення Господарського суду Херсонської області від 18 травня 2021 року у справі №923/279/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 року відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт" на рішення Господарського суду Херсонської області від 18 травня 2021 року у справі №923/279/21 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції. Доручено Господарському суду Херсонської області надіслати матеріали справи №923/279/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Після надходження до суду матеріалів справи №923/279/21, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ст.258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Підстави сплати і розмір ставок по сплаті судового збору встановлено ЗУ „Про судовий збір”.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За вимогами п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, враховуючи ціну позову 212 033,83 грн., до сплати за подання апеляційної скарги підлягає судовий збір у розмірі 4770,75 грн. (3180,50*150%).
До апеляційної скарги скаржником додано квитанцію № 0.0.2268233732.1 від 16.09.2021 року, в якій зазначено суму 4771,50 грн.
Однак, відповідно до Довідки Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 року, зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у сумі 4771грн.50коп., перерахованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсон опт" згідно квитанції №0.0.2268253732.1 від 16.09.2021р., який був сплачений через АТ КБ "ПриватБанк", відомостями, що надійшли від Державної казначейської служби України (Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та реєстр підтверджень оплат із Казначейства в КП "Діловодство суду") до Південно-західного апеляційного господарського суду станом на 06.10.2021р., не підтверджується.
Проте, згідно відомостей Державної казначейської служби України наявне зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у сумі 471грн.50коп., перерахованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсон опт" згідно квитанції №0.0.2268253732.1 від 16.09.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду станом на 06.10.2021р., яке підтверджується.
Суд звертає увагу, що квитанція №0.0.2268253732.1 від 16.09.2021р. не містить відбитку печатки банківської установи.
За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів сплати судового збору у повному обсязі. До сплати підлягає судовий збір у розмірі 4 299,25 грн. (4770,75 - 471,50).
Крім того, відповідно до ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом 18.05.2021 року, повний текст складений 19.05.2021 року. Копія судового рішення направлялась відповідачу на адресу вул.Антонівська, 235, м. Херсон, селище Янтарне, 73000, однак не була вручена відповідачу та повернута до суду.
18.08.2021 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт" ознайомився з матеріалами справи, що вбачається з клопотання на а.с.104.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, мотивоване тим, що відповідач не приймав участі у справі, оскільки не отримував ухвал суду щодо розгляду даної справи, неотриманням копії рішення суду. Про прийняте рішення відповідачу стало відомо тільки після того, як наприкінці серпня 2021 року АТ “Херсонобленерго” повідомило про припинення постачання електроенергії у зв'язку з наявною заборгованістю, яка була стягнута на підставі рішення суду від 18.05.2021 року.
27.09.2021 року до суду надійшло заперечення АТ “Херсонобленерго” на заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає, що надсилав усі заяви з процесуальних питань, листи про припинення постачання електроенергії на юридичну адресу товариства. Ухвали суду та рішення також надсилались на адресу відповідача. Відтак, неотримання судової кореспонденції пов'язане із суб'єктивною поведінкою відповідача.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Судова колегія зазначає, що ознайомившись з матеріалами справи, в тому числі і з рішенням суду 18.08.2021 року, відповідач мав можливість у відповідності до приписів ч.2 ст. 256 ГПК України на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду до 07.09.2021 року (20тиденний строк з моменту ознайомлення з повним текстом рішення), однак подав апеляційну скаргу лише 17.09.2021 року, тобто після спливу вказаного строку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вся судова кореспонденція направлялась на адресу місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул.Антонівська, 235, м. Херсон, селище Янтарне, 73000, та поверталась до суду неврученою.
Однак, відповідачем не обґрунтовано належним чином неможливості отримання поштової кореспонденції за своєю юридичною адресою.
В силу частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт" строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Херсонської області від 18 травня 2021 року у справі №923/279/21, на які посилається апелянт, визнаються судовою колегією неповажними.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Положеннями ч.3 ст.260 ГПК України зазначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно із ч.6 ст.260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки скаржником не виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258, ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до ст.ст.174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, ч.3 ст.260 ГПК України, колегія суддів
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-опт" на рішення Господарського суду Херсонської області від 18 травня 2021 року у справі №923/279/21 - залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 4 299,25 грн.;
- заяви про поновлення строку із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав для поновлення строку.
3. Роз'яснити скаржникові, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
4. Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання вимог даної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська