Провадження № 2/639/2551/21 Справа № 639/6723/21
07 жовтня 2021 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши питання можливості відкриття провадження у цивільній справі № 639/6723/21
позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )
про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором позики від 10.03.2017 року у розмірі 320 400грн., який складається з суми позики - 160 200 грн. та штрафу за неналежне виконання договору позики - 160 200 грн.
Вирішуючи питання про можливість прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Розкриття змісту термінів і положень Конвенції та протоколів до неї міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини та їх використання під час розгляду конкретної справи є необхідним як наступна практика застосування міжнародного договору.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЦПК України позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно із ч. 3 ст. 114 ЦПК позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК).
Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК України, які регулювали питання підсудності цивільних справ станом на час надання вказаних вище роз'яснень та регулюють вказані питання станом на даний час, суд вважає за можливе врахувати вказані вище роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час вирішення питання щодо підсудності даної цивільної справи.
Місцем проживання відповідача в позовній заяві зазначене АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Слобідського району м. Харкова.
Правила виключної підсудності, передбачені ст. 30 ЦПК України, встановлюють правила щодо визначення підсудності певних категорій справ, розгляд яких можливий тільки в певному суді та до яких не можуть бути застосовані правила загальної або альтернативної підсудності. Перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, даний позов може бути підсудний Жовтневому районному суду м. Харкова виключно за умови, що до складу спадщини входить нерухоме майно, яке знаходиться на території Новобаварського району м. Харкова.
Як вбачається з роз'яснень, наданих в п. 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Всупереч вказаних вимог законодавства позивачем не надано доказів прийннятя спадщини відповідачем та будь-якого документального підтвердження, що до складу спадщини входить нерухоме майно, яке знаходиться на території Новобаварського району м. Харкова, тобто всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження підсудності справи Жовтневого районному суду м. Харкова.
Одним із додатків до позовної заяви є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Як вбачається з вказаної інформації спадкодавцю ОСОБА_3 за життя належало 2/6 частини квартири АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Слобідського району м. Харкова.
Враховуючи вищевикладене, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, серед іншого, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи до уваги викладене, цивільну справу належить передати на розгляд за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Керуючись: 27, 30, 31, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - передати на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя В. В. Марченко