Рішення від 27.09.2021 по справі 639/2809/20

Справа № 639/2809/20

Пров.:2/639/226/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року

Жовтневий районний суд м. Харкова в складі :

головуючого судді - Рубіжного С.О.

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася позивач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , в особі свого представника, з позовною заявою до ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові; встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 як двоюрідною внучкою (внучатою племінницею) та двоюрідним дідусем, та визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок, загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.02.2015 року, справа №639/10194/13-ц.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.

02 липня 2016 року слідчим у складі слідчо-оперативної групи Жовтневого відділення поліції Київського відділу поліції ГУ НП Харківської області був здійснений виїзд за адресою АДРЕСА_1 , де за повідомленням від оператора «102» за вказаною адресою помер ОСОБА_6 , 1955 р.н. По приїзду на місце події дана інформація підтвердилася, виявлено труп без видимих ознак насильницької смерті.

Слідчим складено протокол огляду місця події від 02.07.2016 року та внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220500001738 за попередньою кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи трупа №1944-Дм/16 гр. ОСОБА_8 , 1955 р.н., відповідно до якого причиною смерті гр. ОСОБА_8 стала атеросклерична хвороба серця з наявними корона кардіосклерозом, що ускладнилась розвитком гострого порушення кровообігу.

На підставі висновку експерта кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень.

Під час проведення експертизи експертом допущено помилку та невірно вказано прізвище померлого, а саме « ОСОБА_9 », замість необхідного « ОСОБА_10 ».

У зв'язку з вказаною помилкою відповідно невірно було внесено запис до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_4 (двоюрідна внучка (внучата племінниця)) - дочка рідного племінника, яка на момент смерті спадкодавця була малолітньою.

ОСОБА_3 , як законний представник ОСОБА_4 звернулась до державного нотаріуса П'ятої ХМДНК для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Крім позивача з заявою про прийняття спадщини після померлого звернувся, також, ОСОБА_5 .

Позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29 квітня 2020 року, оскільки:

1. Згідно з повного витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00026199198 від 22.04.2020 року прізвище спадкодавця вказано « ОСОБА_9 », а не « ОСОБА_10 »;

2. Згідно наданих документів про родинні зв'язки не підтверджується факт родинних відносин між спадкоємицею ОСОБА_4 та спадкодавцем ОСОБА_11 ;

3. Згідно Глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року, видача Свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві, але правовстановлюючі документи на спадкове майно спадкоємцем подано не було.

Вказані обставини перешкоджають ОСОБА_3 , як законному представнику малолітньої ОСОБА_4 , належним чином оформити спадщину.

Як вже зазначалося вище рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.02.2015 справа №639/10194/13-ц за ОСОБА_6 визнано право власності на повий будинок що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, вказаним рішенням суду встановлені юридичні факти, які не потребують орного доказування, а саме:встановлено факт, яким визнано, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 доводиться матір'ю ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харкові.Встановлено юридичний факт, яким визнано, що ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним батьком ОСОБА_6 .

Родинний зв'язок між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , крім рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.02.2015 року №639/10194/13-ц, підтверджується наступними документами:

-Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_14 №00026238615 від 29 квітня 2020 року;

-Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_15 №00026238428 від 29 квітня 2020 року;

-Свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;

-Свідоцтвом про народження ОСОБА_17 ;

-Свідоцтвом про смерть ОСОБА_15 ;

-Свідоцтвом про шлюб ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

ОСОБА_6 не встиг зареєструвати право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Через вищевказані обставини позивач позбавлена можливості нотаріально оформити спадкові права, тому вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України, цивільне право позивача підлягає захисту судом шляхом визнання за ним права власності на вказане спадкове майно.

Вказані в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29 квітня 2020 року обставини перешкоджають ОСОБА_3 , як законному представнику малолітньої ОСОБА_4 вирішити питання щодо належного оформлення спадщини за законом.

У зв'язку з вище викладеним позивач і була змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі Призначено підготовче судове засідання.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено.

Витребувано з П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

25 травня 2020 року на адресу суду від П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завіренакопія спадкової справи.

07 серпня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він посилається на те, що з викладеними позовними вимогами, а також з обґрунтуванням позовної заяви не згодні, заперечують проти них, вважають необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Так, зокрема позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 є двоюрідною внучкою спадкодавця ОСОБА_6 та всилу закону вважається такою, що прийняла спадщину.

В свою чергу у ОСОБА_4 є батько ОСОБА_17 , який по лінії споріднення знаходиться ближче. ОСОБА_17 знаючи по смерть свого дядька ОСОБА_6 не звертається із заявою про прийняття спадщини та пропускає шестимісячний строк. Знаючи про те, що шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений з не поважних причин, до нотаріуса звертається законний представник ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини.

В той же час батько ОСОБА_4 - ОСОБА_17 та його мати ОСОБА_16 (бабуся позивача) вже намагалися в порушення норм матеріального та процесуального права зареєструвати за собою право власності, на спадкове майно - будинок, який є предметом розгляду у даній справі.

У спадкодавця ОСОБА_6 є інші спадкоємці, а саме троюрідний ОСОБА_5 , який піклувався та проживав разом зі спадкодавцем, обставини їхнього проживання та їх обґрунтування викладені у зустрічній позовній заяві. Відповідно після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_5 звернувся у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

ОСОБА_20 було укладено шлюб з ОСОБА_21 , внаслідок чого ОСОБА_20 змінила прізвище зі свого дівочого - ОСОБА_22 на ОСОБА_23 . Жодні документи, підтверджуючі укладення шлюбу між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , не збереглися. Шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було розірвано 18.01.1976.

ОСОБА_20 згідно архівної довідки від 14.05.2020 встановлено, що в архівному фонді Бюро записів актів громадянського стану районних відділень Управління НКВС УРСР по Харківській області у книзі реєстрації актів про народження по Писарівській сільській раді Вовчанського району Харківської області за 1929 рік є запис від 28 жовтня 1929 року (реєстраційний номер 59) про народження ІНФОРМАЦІЯ_7 « ОСОБА_24 » (так у документі, по батькові не вказано), батько якої, « ОСОБА_25 » (так у документі), мати - « ОСОБА_26 » (так у документі), роки народження та національність не вказані.

ОСОБА_20 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_20 (до шлюбне ОСОБА_27 ) є донькою ОСОБА_28 , але документів які б підтверджували родинні зв'язки не збереглися.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який померІНФОРМАЦІЯ_9 є сином ОСОБА_13 та ОСОБА_29 .

ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер30.01.1996 є сином ОСОБА_30 та ОСОБА_31 .

Факт встановлення родинних відносин також було встановлено під час розглядуцивільної справи №639/10194/13-ц у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від24.02.2015 та в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 16.06.2015.

Окрім, того у вище зазначених рішеннях судів було встановлено факт родинних зв'язків між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є троюрідними братами.

Так, у ОСОБА_5 та ОСОБА_14 є спільний предок - ОСОБА_32 , який є батьком їх бубусь - ОСОБА_33 та ОСОБА_31 .

Таким чином, факт родинних відносин між ОСОБА_6 та

ОСОБА_5 є встановленим рішенням суду та не потребують доказування.

Також, є очевидним та доведеним, що ОСОБА_8 є ОСОБА_6 та було допущено технічну помилку у написанні прізвища померлої особи.

У зв'язку з помилкою в актовому записі про смерть ОСОБА_6 та веденням родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 останній не встиг подати відповідні документи до нотаріуса та отримати відповідну постанову нотаріуса. Позивач звернувшись до нотаріуса у якого заведена спадкова справа отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій як наслідок звернулися до суду, тобто ОСОБА_5 займаючись оформленням, збиранням документів не встиг отримати відмову нотаріуса та звернутися за захистом своїх прав, доведенням, що проживав з спадкодавцем більше п'яти років до дня смерті спадкодавця, встановленням родинних зв'язків, а тому вимущений також звернутися до суду із зустрічною позовною заявою та просити суд встановити факт смерті ОСОБА_6 , встановити факт родинних відносин, встановити факт постійного проживання однією сім'єю понад п'ять років, визнати ОСОБА_5 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6 та визнати право власності.

Тобто, враховуючи вище викладене відмовити у задоволені позовної заяви частково, а саме відмовити у визнанні за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10 серпня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, в якій ОСОБА_5 просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою АДРЕСА_1 ; Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 ; Встановити факту постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 із спадкодавцем ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , понад п'ять років з 2008 року по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9 та визнати ОСОБА_5 спадкоємницею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_14 ; Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності житловий будинок, загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., з надвірними будівля та спорудами, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В обґрунтування зустрічної позовної заяви, посилається на те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 , є троюрідним братом ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

ОСОБА_20 було укладено шлюб з ОСОБА_21 , внаслідок чого ОСОБА_20 змінила прізвище зі свого дівочого - ОСОБА_22 на ОСОБА_23 . Жодні документи, підтверджуючі укладення шлюбу між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , не збереглися. Шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було розірвано 18.01.1976, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Фрунзенським ДРАЦС 17.05.1978, серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_20 згідно архівної довідки від 14.05.2020 встановлено, що в архівному фонді Бюро записів актів громадянського стану районних відділень Управління НКВС УРСР по Харківській області у книзі реєстрації актів про народження по Писарівській сільській раді Вовчанського району Харківської області за 1929 рік є запис від 28 жовтня 1929 року (реєстраційний номер 59) про народження ІНФОРМАЦІЯ_7 « ОСОБА_24 » (так у документі, по батькові не вказано), батько якої, « ОСОБА_25 » (так у документі), мати - « ОСОБА_26 » (так у документі), роки народження та національність не вказані.

ОСОБА_20 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 80 років, про що в Книзі реєстрації смертей 13.04.2010 зроблено відповідний запис за №5156, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 13.04.2010, серія НОМЕР_2 .

ОСОБА_35 є донькою ОСОБА_33 , але документів які б підтверджували родинні зв'язки не береглося.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 є сином ОСОБА_13 та ОСОБА_29 .

ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 є сином ОСОБА_30 та ОСОБА_31 .

Факт встановлення родинних відносин також було встановлено під час розгляду цивільної справи №639/10194/13-ц у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.02.2015 та в ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 16.06.2015.

Окрім, того у вище зазначених рішеннях судів було встановлено факт родинних зв'язків між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є троюрідними братами.

Так, у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є спільний предок - ОСОБА_32 , який є батьком їх бубусь - ОСОБА_33 та ОСОБА_31 .

Таким чином, факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є встановленим рішенням суду та не потребують доказування.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 за своїм місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та був доставлений до Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, але у зв'язку з технічною помилкою його реєстрація та подальше оформлення було здійснено невірно, а саме за прізвищем « ОСОБА_9 », а не « ОСОБА_10 ». До того ж 02.07.2016 у Новобаварському ВП ГУНП в Харківській області (на той час - Жовтневе відділення поліції Київського відділу поліції ГУНП України в Харківській області) було відкрите кримінальне провадження ОІ2016220500001738 за фактом смерті ОСОБА_6 (помилково оформлене - ОСОБА_8 ) за попередньою кваліфікацією ч. і ст. 115 КК України.

На даний адвокатський запит було повідомлено, що в Новобаварському ВП ГУНП в Харківській області дійсно розслідувалося кримінальне провадження №12016220500002738, внесене до ЄРДР за ст.115 КК України, та на теперішній час кримінальне провадження закрито 07.07.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 України.

Так, стало відомо, що 07.07.2016 слідчим СВ Жовтневого відділення поліції Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції рановим С.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження 12016220500001738, внесеного до ЄРДР 02.07.2016 за ст. 115 КК України, щодо факту ОСОБА_36 , у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

В постанові слідчого про закриття кримінального провадження також помилкового зазначається прізвище померлого, а саме не ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 , що є невірним.

Отже, в постанові про закриття кримінального провадження 12016220500001738, внесеного до ЄРДР 02.07.2016 за ст. 115 КК України, щодо факту смерті ОСОБА_6 , винесеної слідчим СВ Жовтневого відділення поліції Київського ділу поліції ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Грановим С.А. .07.2016, помилково зазначено прізвище померлого, а саме не ОСОБА_8 (що є правильним), а ПолковнікА.В.

У подальшому було виправлено описку у прізвище та внесено виправлення до станови від 03.12.2019 про закриття кримінального провадження212016220500001738.

Таким чином є очевидним та доведеним, що ОСОБА_6 є ОСОБА_6 було допущено технічну помилку у написанні прізвища померлої особи.

ОСОБА_37 будучи троюрідним братом ОСОБА_38 проживав з останнім спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_5 повністю піклувався про свого троюрідного брата, оскільки ОСОБА_6 була встановлена інвалідність та відповідно ОСОБА_5 піклувався про ОСОБА_6

ОСОБА_5 проживаючи зі своїм троюрідним братом ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , піклувався про нього вів спільне господарство, купував продукти харчування, побутові речі, сплачував комунальні послуги.

Окрім, того ОСОБА_5 на підставі нотаріальної довіреності був представником покійного ОСОБА_6 зокрема у судах.

Слід зазначити, що ОСОБА_17 та його матір ОСОБА_16 , відповідно батько та баба малолітньої ОСОБА_4 намагалися у судовому порядку в порушення норм матеріального та процесуального права оформити право власності на спірний будинок.

Після набрання законної сили рішення ОСОБА_13 звернувся до реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності на вказаний будинок. Державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.12.2015 №27607732 з посиланням на те, що Державний реєстр містить актуальну інформацію про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно №13396110; підстава виникнення обтяження: ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова №2012/10099/2012 від 12.06.2012, №2/2012/2950/2012; об'єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_17 ; обтяжувач: Жовтневий районний суд м. Харкова, вул. Полтавський Шлях, 45.

Таким, чином ОСОБА_6 не зміг зареєструвати за собою право власності у зв'язку із накладеною забороною, яку не було скасовано до смерті ОСОБА_6 .

Також, ОСОБА_5 зазначає, що у зв'язку з помилкою в актовому записі про смерть ОСОБА_6 та доведенням родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 останній не встиг подати відповідні документи до нотаріуса та отримати відповідну постанову нотаріуса. Позивач за первісним позовом звернувшись до нотаріуса у якого заведена спадкова справа отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій як наслідок звернулися до суду. Тобто ОСОБА_5 займаючись оформленням, збиранням документів не встиг отримати відмову нотаріуса та звернутися за захистом своїх прав, доведенням, що проживав з спадкодавцем більше п'яти років до дня смерті спадкодавця, встановленням родинних зв'язків.

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та визнання права на спадкування за законом у четверту чергу спадкоємцівдо розгляду та об'єднано його в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про витребування доказів - залишено без розгляду.

Закрито підготовче провадження у цивільній справі №639/2809/20 за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та визнання права на спадкування за законом у четверту чергу спадкоємців.

Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

18 січня 2021 року через канцелярію суду від представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення до зустрічної позовної заяви, в яких зазначено, що ОСОБА_6 за життя проживав у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок належав ОСОБА_31 , яка була бабусею ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_12 , ОСОБА_6 продовжував проживати у вищевказаному будинку.

Одного разу ОСОБА_5 зателефонували та повідомили, що його троюрідного брата, ОСОБА_6 , який проживав на сусідній вулиці, а саме за вже вказаною адресою: АДРЕСА_1 , вигнали з будинку, розламали піч у його будинку, тому йому тепер ніде жити та що він знаходиться на вулиці. У зв'язку з виниклими обставинами стало відомо про факт прийняття спадщини ОСОБА_17 , який був правнуком ОСОБА_31 , на підставі незаконних судових рішень та дій родичів ОСОБА_12 (у подальшому такі судові рішення були скасовані).

ОСОБА_5 , дізнавшись про вищевикладені обставини, одразу забрав свого троюрідного брата ОСОБА_6 до себе додому, де вони почали проживати разом.

Саме тоді, з метою можливості оскарження отримання ОСОБА_17 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_12 , ОСОБА_6 оформив довіреність на ОСОБА_5 , у тому числі, з правом участі ОСОБА_5 від його імені у судових провадженнях. Спершу ОСОБА_5 вдалося за допомогою вказаної довіреності відновили всі документи ОСОБА_39 , а саме: свідоцтво про народження ОСОБА_6 , свідоцтво про народження його батька та бабусі.

У подальшому ОСОБА_6 за допомогою ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_17 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування за законом. ОСОБА_5 , як представник ОСОБА_6 , брав участь у судових засіданнях з метою допомогти ОСОБА_6 . У подальшому, з метою ефективного ведення судової справи, ОСОБА_6 була видана довіреність на адвоката, тому ОСОБА_5 ходив у суди тільки як вільний слухач, щоб підтримати свого троюрідного брата ОСОБА_6 .

Весь період, поки тривав судовий процес з приводу визнання права власності ОСОБА_6 у порядку спадкування за законом, ОСОБА_6 мешкав у свого троюрідного брата ОСОБА_5 , який піклувався про нього, забезпечував його харчування та належні умови для проживання. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 жили однією сім'єю, вели спільне господарство, разом вирішували усі побутові проблеми, піклувалися один про одного.

Одного разу ОСОБА_6 взимку дуже обморозив ноги та потрапив до лікарні, унаслідок чого йому ампутували частину стопи на одній нозі та пальці на іншій нозі. ОСОБА_6 довгий час знаходився в Міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова. Увесь цей час ОСОБА_5 піклувався про ОСОБА_6 , забезпечував його лікування, майже кожного дня навідувався до лікарні. У подальшому ОСОБА_6 направленодо центру реабілітації (що знаходиться на вул. Ключковській у м. Харкові), де він перебував приблизно 3 місяці. Після цього ОСОБА_5 забрав ОСОБА_6 з лікарні та знову відвіз до себе додому.

З того часу, як ОСОБА_6 знову повернувся та почав проживати у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 постійно проживав разом з ним, з метою постійного нагляду за ОСОБА_6 та піклування про нього.

ОСОБА_5 піклувався про ОСОБА_6 , оскільки останній є інвалідом з дитинства (І група інвалідності) з встановленим діагнозом: дебільність (ступінь олігофренії), внаслідок лікарської помилки при пологах. Саме через такий діагноз, який постійно проявлявся, ОСОБА_6 потребував нагляду та піклування, що останні 5-7 років забезпечував йому саме його троюрідний брат ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_5 - ОСОБА_2 про виклик та допит свідків - задоволено.

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року клопотанняпредставникапозивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про витребуваннядоказів - задоволено.

Ухвалою суду від 19 березня 2021 року, постановленою на місці без видалення судді до нарадчої кімнати, клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним про виклик та допит свідків, а також допит відповідача у якості свідка - задоволено.

21 квітня 2021 року через канцелярію суду від представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному надійшли пояснення, відповідно до яких він зазначає, що відповідь Відділу поліції №1 Харківського районного управління №3 ГУНП в харківській області від 19.03.2021 є неналежним та недопустимим доказом.

Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог за первісним позовом заперечували частково, свій зустрічний позов підтримали у повному обсязі просили суд його задовольнити, надали пояснення аналогічні тим, які викладені у відзиві на позовну заяву, та у письмових поясненнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, та відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2015 року.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2015 року Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_17 , Харківської міської ради, 3-ті особа П'ята Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визнання свідоцтва про право на спадщину недійним, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задоволено.

Встановлено факт, яким визнано, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 доводиться рідною матір'ю ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харкові.

Встановлено юридичний факт, яким визнано, що ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним батьком ОСОБА_6 .

Визнано недійним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я ОСОБА_17 03 вересня 2007 року 5-ю ХДНК, реєстровий номер 1-1770 на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . (т.1 а.с. 18-21)

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_17 - ОСОБА_40 - відхилено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2015 року - залишено без змін. (т.1 а.с. 22-25)

Тобто, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2015 року набрало законної сили 16 червня 2015 року.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

02 липня 2016 року слідчим у складі слідчо-оперативної групи Жовтневого відділення поліції Київського відділу поліції ГУ НП Харківській області був здійсненний виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . По приїзду на місце події було виявлено труп ОСОБА_14 , 1955 р.н.без видимих ознак насильницької смерті. (т.1 а.с.10)

Слідчим складено протокол огляду місця події від 02.07.2016 року та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220500001738 за попередньою кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України. (т. 1 а.с. 12)

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи трупа №1944-Дм/16 гр. ОСОБА_8 , 1955 р.н. причиною смерті стала атеросклеротична хвороба серця з наявними коронакардіосклерозом, що ускладнилась розвитком гострого порушення кровообігу. (т.1 а.с.14-16)

07.07.2016 року слідчим СВ Жовтневого відділення поліції Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016220500001738, внесеного до ЄРДР 02.07.2016 року за ст. 115 КК України, щодо факту смерті ОСОБА_8 , у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. (т. 1 а.с.17, 160)

В подальшому було виправлено описку у прізвище та внесено виправлення до постанови від 03.12.2019 про закриття кримінального провадження №12016220500001728, де прізвище « ОСОБА_9 », виправлено на « ОСОБА_10 ». (т.1 а.с.161)

Як вбачається з довідки КП «Жилкомсервіс» від 18.05.2017 року громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , з 07.03.1973 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9 . Знятий з реєстрації 01.08.16 року у зв'язку зі смертю. (т.1 а.с.70)

Отже, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувшись до державного нотаріуса П'ятої ХМДНК.

Так, державним нотаріусом П'ятої ХМДНК винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій від 29 квітня 2020 року. (т.1 а.с.26)

Як вказано вище, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2015 року за ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, в даному рішенні суду встановлені такі факти, які не потребують доказування, а саме встановлено факт, яким визнано, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 доводиться рідною матір'ю ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харкові та встановлено юридичний факт, яким визнано, що ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним батьком ОСОБА_6 .

Родинний зв'язок між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому вказано відомості про батька: ОСОБА_13 , відомості про мати: ОСОБА_29 . (т.1 а.с.27)

З витяга Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , вбачається, що відомості про батька: ОСОБА_13 , відомості про мати: ОСОБА_29 . (т.1 а.с.28)

11 серпня 1990 року було укладено шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 від 11.08.1990. (т.1 а.с.29)

ІНФОРМАЦІЯ_14 народився ОСОБА_17 , батьками якого є: батько - ОСОБА_15 , мати - ОСОБА_16 . (т.1 а.с.30)

ОСОБА_15 , помер ІНФОРМАЦІЯ_15 . (т.1 а.с.31)

26 вересня 2015 року укладено шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_41 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 26.09.2015 року. (т.1 а.с.32)

П'ятою ХМДНК надано до суду копію спадкової справи №1444/2016 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , який мешкав у АДРЕСА_1 . (а.с.56-90)

З відповіді відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_6 дійсно мешкав та був зареєстрований один, сторонніх осіб в період з 2012 року по липень 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 не мешкало. (т.2 а.с.50)

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , кожен окремо пояснили, що відповідач ОСОБА_5 та позивач за зустрічним позовом піклувався про померлого ОСОБА_6 , який був слабоумним, купував йому їжу, жили як сім'я. Світла та газу в домі не було.

Допитаний в судовому засідання як свідок відповідач та по зустрічному позову позивач ОСОБА_5 пояснив, що померлий ОСОБА_6 деякий час жив в нього, та він є інвалідом з дитинства, потребував спеціального уходу. Відповідач піклувався про померлого ОСОБА_6 , готував їжу, лікував його, оплачував комунальні платежі. Де похован ОСОБА_6 не відомо, до ритуальної служби не звертався.

ОСОБА_5 . П'ятою ХМДНК, також видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 липня 2021 року. (т.2 а.с. 94)

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та смерть особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Відповідно до діючого законодавства заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, котрі мають право на спадщину, проте, не мають відповідних документів, котрі підтверджують кровний зв'язок із померлим, або у цих документах була допущена помилка яку не можна виправити позасудовим шляхом.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.п. 7 та 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадщини. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, узагальненої в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим встановити юридичний факт того, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідним дідусем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зі змісту ст. 328 ЦК Українивбачається, що спадкування є однією з підстав набуття права власності.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1120 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Разом з тим, статями 1216, 1220-1221 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують прав на спадкування почергово.

Відповідно до ч. 1, ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1статті 1297 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. ( п. 23 Постанови № 7 від 30.03.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. 1265 ЦК України У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до роз'яснень Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 року «Окремі питання спадкування» До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).

ОСОБА_4 є спадкоємицею четвертого ступеня споріднення як двоюрідна онука ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.

Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків.

Проте, щодо показань свідків суд ставиться критично, оскільки дані показання не підтверджуються іншими доказами, а отже докази, які подані відповідачем (позивачем по зустрічному позову) на обґрунтування позовних вимог є не достатніми та не підтверджують того факту, що протягом п'яти років спадкодавець та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю.

Покази свідків вказують на те, що ОСОБА_5 допомагав спадкодавцю в налаштуванні нормальної життедіяльності. При цьому, як встановлено, ОСОБА_5 не проживав зі спадкоємцем на момент його смерті, та не займався його похованням.

З урахуванням навденого ОСОБА_5 в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких умов суд вважає, що за даних обставин справи, вимоги позивача, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню, та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який сплачений останньою відповідно до квитанції №13 у розмірі 1454,80 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13,17, 158, 204-206, 258-259, 263-265, 293, 315, 318 ЦПК України, ст. ст. 16, 321, 328, 1120, 1216, 1220, 1221, 1258, 1261, 1268, 1270, 1297 ЦК України, ст. 41 конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як двоюрідною онукою та двоюрідним дідусем.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею - 29,0 кв.м., загальною площею - 52,4 кв.м., після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1474 гривні 80 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІПН НОМЕР_5 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІПН НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 27.09.2021.

Суддя С.О. Рубіжний

Попередній документ
100175577
Наступний документ
100175579
Інформація про рішення:
№ рішення: 100175578
№ справи: 639/2809/20
Дата рішення: 27.09.2021
Дата публікації: 08.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (07.05.2020)
Дата надходження: 07.05.2020
Предмет позову: про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом
Розклад засідань:
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.02.2026 07:29 Харківський апеляційний суд
09.06.2020 15:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
17.07.2020 15:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
06.08.2020 12:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
17.09.2020 11:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
22.10.2020 10:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
26.11.2020 12:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
18.01.2021 11:30 Жовтневий районний суд м.Харкова
23.02.2021 12:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
19.03.2021 12:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
21.04.2021 11:30 Жовтневий районний суд м.Харкова
19.05.2021 15:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
26.07.2021 14:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
17.09.2021 10:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
26.05.2022 12:00 Харківський апеляційний суд
22.03.2023 09:20 Полтавський апеляційний суд