Дата документу 27.09.2021 Справа № 554/1933/20
Провадження № 2/554/506/2021
27 вересня 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
при секретарях - Зайцевій Я.А., Сокол К.В.,
за участі відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди,-
Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», в якому, з урахуванням відмови від позовних вимог до ОСОБА_1 , остаточно просили: стягнути з Полтавського обласного управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на їх користь в рівних частках матеріальну шкоду в сумі 52986,52 грн. та витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 189 в сумі 2250 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на їх користь в рівних частках матеріальну шкоду в сумі 79272,08 грн. та моральну шкоду в сумі 20000 грн.; вирішити питання про судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що 24 жовтня 2019 року о 08 годині 10 хвилин у м. Полтаві, на перехресті вулиць Гребінки та Ярошенка, водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав переваги в русі автомобілю «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалася по головній дорозі, та скоїв зіткнення з ним. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року по справі №554/9756/19 ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Автомобіль «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , яка надала право керування своїм автомобілем відповідачу ОСОБА_5 . ОСОБА_1 було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у страховій компанії Полтавське обласне управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія». Власником автомобіля марки «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_3 24.12.2019 року страховою компанією було перераховано на рахунок позивача в ПАТ КБ «ПриватБанк» розмір страхового відшкодування 47013,48 грн. Проте внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження на суму, більшу ніж 47013,48 грн. Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 189 сума збитків складає 179272,08 грн. Тому просили стягнути матеріальну шкоду зі страховика в межах суми страхового відшкодування, а іншу частину з винної особи. Крім матеріальних збитків, позивачам було завдано моральної шкоди. Моральна шкода ОСОБА_4 полягає у завданні їй негативних наслідків в результаті ДТП як при безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення, так і після нього, а саме: нервовий стрес, який вона пережила під час зіткнення транспортного засобу, хвилювання за стан свого здоров'я, оскільки на момент ДТП перебувала на 8 тижні вагітності. Для відновлення нормального душевного стану їй потрібен був час. Позивач ОСОБА_3 вранці 24.10.2019 був вимушений покинути свої справи у м. Кременчуці та негайно їхати до м. Полтава, де його вагітна дружина потрапила у ДТП; змушений був докласти певних зусиль та витрачати свій час для відновлення попереднього стану автомобіля, вести переговори зі страховиком з цього питання.
Ухвалою від 23 березня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
19 травня 2020 року відповідач ОСОБА_5 надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог відносно нього та зобов'язати позивачів повернути йому деталі та агрегати, що підлягали заміні. Вказував, що своєї вини в ДТП не заперечує, однак страховиком власника транспортного засобу яким він керував позивачам повністю відшкодовано завдано шкоду в розмірі 47013, 48 грн. Наданий позивачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 189 від 12.11.2019 року, проведеного за його заявою самостійно, в якому вказано, що вартість відновлюваного ремонту складає 179272,08 грн., в той час як ринкова вартість автомобіля на час ДТП становить 194999,28 грн., викликає у нього сумніви. Він був проведений за його відсутності та відсутності представника страхової компанії; має розбіжності з пошкодженнями, вказаними позивачем в заяві до страхової компанії та пошкодженнями, вказаними оцінювачем страхової компанії; містить завищені ціни замінених запчастин. Шкода здоров'ю чи життю позивачам не була завдана та не підтверджена належними доказами.
Ухвалою суду від 02 червня 2020 року замінено неналежного відповідача Полтавське обласне управління ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на належного - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» та витребувано у відповідача належним чином завірену копію страхової справи.
18 серпня 2021 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» надано відзив на позовну заяву в якому просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Зазначали, що на підставі заяви про страхове відшкодування ОСОБА_3 страховиком повністю виконані взяті на себе обов'язки за страховим полісом та виплачено останньому страхову суму на підставі страхового акту в розмірі 47013, 48 грн. Поданий позивачем висновок експертного автотоварозпавчого дослідження №189 від 12.11.2019 р. жодним чином не спростовує правильність розрахунку страховиком розміру страхового відшкодування. Окрім того, у рамках автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення Поливяного ДО., була встановлена вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Leaf» без урахування фізичного зносу, що суперечить в той час як відповідно до cт. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. У страховика не виник обов'язок щодо відшкодування позивачам витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, оскільки страховик оглянув пошкоджений транспортний засіб у встановлений п. 34.2 cт. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року прийнято відмову позивачів від позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , закрито провадженні в цій частині.
В судове засідання позивачі не з'явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, наполягали на задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відносно нього відмовити.
Представник ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на відео конференцію повторно не вийшов, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляв.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, а також доводи відповідачів, надавши належну правову оцінку доказам, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.
Згідно з вимогами ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2019 року о 08 годині 10 хвилин у м.Полтаві на перехресті вул. Гребінки та вул.Ярошенка, водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав переваги в русі автомобілю «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалася по головній дорозі, та скоїв зіткнення з ним. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив п. 16.11. Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року по справі ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. (Т.1 а.с.17-19).
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Власником транспортного засобу марки «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_3 (Т.1 а.с.11).
Транспортний засіб «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у Полтавське обласне управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі полісу № АМ/8131287 строком дії з 06.11.2018 по 05.11.2019 включно, відповідно до якого страхова сума визначена в розмірі 100000 грн., франшиза 0 грн. (Т.1 а.с.165).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.п. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
24 жовтня 2019 року ОСОБА_3 було подано повідомлення до страховика ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду, яке зареєстровано в журналі реєстрації за № 1997. (Т.1 а.с.166-167).
У відповідності до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
28 жовтня 2021 року представником страховика було проведено огляд транспортного засобу «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 та складено відповідний акт. (Т.1 а.с. 170-171).
05 листопада 2021 року представником страховика було проведено повторний огляд транспортного засобу «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 та складено відповідний акт. (Т.1 а.с. 172-173).
Згідно ремонтної калькуляції № 7811-Z1 від 10.12.2019 p., яку складено на основі результатів технічного огляду транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з ПДВ без урахування фізичного зносу складає 144080,75 грн. ( Т.1 а.с. 176-177).
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
За нормою ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст.7 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
19 грудня 2019 року страховиком було складено страховий акт №ОЦ/036/012/19/0363 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням фізичного зносу деталей та ПДВ складає 47013, 48 грн. (Т.1 а.с.180).
У відповідності до п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
24 грудня 2019 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на реквізити ОСОБА_3 було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 47013, 48 грн., згідно платіжного доручення №8781 (Т.1 а.с.181).
Однак позивачі з даною сумою не погодились, вважаючи, що страховиком занижено розмір страхового відшкодування, тому на замовлення ОСОБА_3 судовим експертом Сумцовим С.С. складено 12.11.2019 року висновок експертного авто товарознавчого дослідження № 189. (Т.1 а.с.25-66).
Згідно даного експертного висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Leaf, В16260СХ, внаслідок ДТП, яка сталася 24.10.2019р, складає величину 179272,08 грн. (в т.ч. ПДВ на запасні частини та матеріали).
Дана експертиза проведена судовим експертом Сумцовим Сергієм Станіславовичем, який має вищу технічну освіту за спеціальністю "Автомобілі та автомобільне господарство", кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз по спеціальності 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, нанесеного власнику транспортного засобу" (Свідоцтво судового експерта № 584 від 05.12.2007р. видане Міністерством Юстиції України. Строк дії - до 23 грудня 2019р.), стаж роботи за спеціальністю - з 1994 року, стаж експертної діяльності - з 1993 року, кваліфікацію оцінювача по оцінці автотранспортних засобів (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2798 від 25 вересня 2002 року ).
У даному висновку зазначено про здійснення огляду особисто долучено протокол огляду транспортного засобу №189 від 05.11.2019 року.
Слід зазначити, що додатковий огляд транспортного засобу Nissan Leaf, В16260СХ, 05.11.2019 року проводився одночасно представником страхувальника ОСОБА_6 та експертом Сумцовим С.С., за участі позивача ОСОБА_3 (Т.1 а.с.27-28, 172-173).
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги саме даний висновок.
Так, правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове регулювання.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки - ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, проте обмежується страховою сумою.
У постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
В абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз'яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Аналогічні правові висновки було викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі N 337/1673/16-ц та постанові від 20 червня 2019 року у справі N 362/5422/15.
Враховуючи вищевказане правове регулювання, зі страховика відповідальності винуватця ДТП мають бути стягнуті на користь потерпілого матеріальні збитки, обумовлені пошкодженням його автомобіля, розмір яких визначено по результатам відповідного експертного дослідження, однак в межах відповідальності страховика, визначених відповідним договором страхування.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Отже з урахуванням вищенаведеного, враховуючи фактичну сплату страховиком потерпілому 47013, 48 грн., а також ліміт відповідальності страхувальника за страховим полісом у розмірі 100000 грн. (франшиза 0 грн.) невідшкодованим розміром збитків страховиком залишається 52986, 52 грн. ( 1000000 грн. - 47013, 48 грн. = 52986, 52 грн.), яка підлягає стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивачів у рівних частках.
Суд також стягує з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачів у рівних частках вартість проведеного експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 2250 грн., яке підтверджено відповідним розрахунком-фактурою та квитанцією (Т.1 а.с. 23).
Велика Плата Верховного Суду у своїх постановах від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц), від 03 жовтня 2018 року (справа №760/15471/15-ц) відступила від зазначених правових висновків і сформулювала правову позицію, згідно якої «Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-IVу страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
За таких обставин відповідач ОСОБА_5 , як винна особа, цивільна відповідальність якої застрахована, несе матеріальну відповідальність за завдану шкоду у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Таким чином суд вважає, що з ОСОБА_5 на користь позивачів підлягає стягненню 79272, 08 грн. (179272,08 грн. - 1000000 грн.)
Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Як встановлено, що з вини водія ОСОБА_5 пошкоджено транспортний засіб власником якого є позивач ОСОБА_3 , а за кермом на час ДТП перебувала позивачка ОСОБА_4 .
Очевидним є те, що ОСОБА_4 пережила нервовий стрес під час зіткнення транспортного засобу, дуже глибоко переживала за стан свого здоров'я, оскільки на момент ДТП перебувала на 8 тижні вагітності. Для відновлення нормального душевного стану їй потрібен був час..
ОСОБА_3 зазнав негативних переживань та емоцій, оскільки його вагітна дружина потрапила у ДТП, а також від пошкодження свого майна внаслідок протиправних дій. Також ОСОБА_3 був змушений прикладати додаткових зусиль щоб відновити свої майнові права.
Отже, враховуючи характер порушення, глибину душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд погоджується з твердженням позивачів, щодо спричиненої їм моральної шкоди, однак виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що на користь позивачів в рівних частках підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивачів в рівних частках підлягає стягненню судовий збір в сумі 552, 37 грн., та з ОСОБА_5 на користь позивачів в рівних частках підлягає стягненню судовий збір в сумі 842, 72 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76-80, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 623-625, 1187, 1188, ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Полтавського обласного управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в рівних частках матеріальну шкоду в сумі 52986,52 грн. та витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 2250 грн., а всього 55236, 52 грн.
Стягнути з Полтавського обласного управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в рівних частках судовий збір в сумі 552, 37 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках матеріальну шкоду в сумі 79272,08 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього 84272, 08 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках судовий збір в сумі 842, 72 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивачі:
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідачі:
Полтавське обласне управління ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», адреса: м.Полтава, вул. Ватутіна, 3, оф. 1.
ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення виготовлено 07.10.2021 року.
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.