Справа № 541/1988/21
Номер провадження 2/541/803/2021
іменем України
07 жовтня 2021 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Раданович Ю.М. розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в місті Миргород, Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позовна заява мотивована тим, що шлюб між сторонами зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 14 листопада 2015 року, актовий запис № 465. Від шлюбу сторони дітей не мають. Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу і просила шлюб розірвати, оскільки їх шлюбне життя з відповідачем ОСОБА_2 не склалося через різні погляди та відсутність розуміння. На даний час не проживають разом. Також позивач просить стягнути з позивача витрати пов'язані з сплатою судового збору, окрім того просила не надавати їм строк на примирення.
Ухвалою суду від 16.08.2021 року відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін.
В судове засідання учасники справи не з'явились, позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 надали заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач ОСОБА_2 повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином шляхом розміщення виклику на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 22), пояснень, клопотань та заперечень до суду не надіслав.
Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Шлюб між сторонами зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 14 листопада 2015 року, актовий запис № 465. Від шлюбу сторони дітей не мають (а.с. 8). Позивачкою було понесено витрати на сплату судового збору (а.с. 1).
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися через різні погляди на життя та вісутність взаємопорозуміння.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення сторін, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
При таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 1).
Керуючись ст.105,109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 189-200, 206-207 223, 247, 263-266 ЦПК України суд, -
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП суду не відомий, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 14 листопада 2015 року, актовий запис № 465 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці - залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП суду не відомий на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. В. Ситник