Справа № 1 - 412/2010
10 червня 2010 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Барчука В.М.
за участі секретаря с/з Петрук К.В.
прокурора Покидюка В.М.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, середньо освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_2, судимого 30.10.2007 року Луцьким міськрайонним судом за ст.185 ч.3 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки, у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Печихвости, Горохівського району, Волинської області, українця, громадянина України, середньо освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_2, судимого 29.07.2009 року Горохівським районним судом за ст.296 ч.1 КК України до двох років обмеження волі з іспитовим строком на два роки, у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України;
26.01.2010 року приблизно о 20год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, повторно, діючи умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість, з метою таємного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, з під забору складського приміщення ТзОВ «Луцький комбікормовий завод», що знаходиться в м. Луцьку по вул. Мамсурова, 10, намагались викрасти три мішка борошна вищого ґатунку загальною масою 150 кг на загальну суму 292 грн. 50 коп., один мішок борошна першого ґатунку масою 50 кг вартістю 78 грн. та два мішки із зерном кукурудзи загальною масою 100 кг на загальну суму 88 грн. Чим спричинили ТзОВ «Луцький комбікормовий завод» збитків на загальну суму 458 грн. 50 коп.
З причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення даного злочину до кінця, оскільки забираючи дані мішки з під забору складського приміщення, були помічені працівниками заводу, а тому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втекли.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5. свою винуватість в інкримінованих злочинах визнали частково. Підсудний ОСОБА_4 суду показав, що за день до крадіжки був на заводі, повертаючись із заводу під забором побачив мішки з борошном. Прийшовши додому домовився із ОСОБА_5, щоб забрати дані мішки та продати, а гроші поділити. Попросили знайомого, щоб автомобілем допоміг їм перевести дані мішки. Коли забирали мішки то вибігла охорона, вони кинули мішки та втекли. В склад не проникали, зі складу нічого не викрадали. У вчиненому щиро розкаявся
Підсудний ОСОБА_5 дав показання аналогічні показанням ОСОБА_4. Визнав, що хотіли викрасти мішки, які знаходились під забором заводу. В склад не проникали.
Факт вчинення замаху на крадіжку 26.01.2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 крім їх визнавальних показів, підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні.
2
З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що ним було виявлено крадіжку мішків з борошном та зерном зі складу. Мішки знаходились за забором заводу, тому вирішив прослідкувати хто їх забере. Попросив на ніч залишитись двох робочих, щоб виявити крадія. Ввечері замітили двох осіб, які під'їхали на автомобілі, намагалися забрати мішки, коли почали їх наздоганяти то останні кинули мішки та на автомобілі марки ВАЗ втекли. Повідомили в міліцію, по номеру автомобіля працівники міліції встановили осіб, які намагались вчинити крадіжку.
З показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_6 попросив їх почергувати з ним, щоб виявити хто прийде забрати мішки із борошном, які знаходились під забором заводу. Побачили, що під'їхав автомобіль та двоє осіб намагались погрузити в нього мішки з мукою. Коли почали наздоганяти їх то останні кинули мішки та втекли на автомобілі.
З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_4 попросив під'їхати з ним на його бувшу робота та забрати мішки з борошном, як розрахунок за те, що він працював. Коли під'їхали до заводу то хлопці пішли самі, але через короткий час прибігли без мішків і вони разом поїхали.
З показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що вони були понятими при проведенні відтворення. Їх запросили на місце де вчинявся злочин коли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходились в складському приміщенні звідки викрадали борошно.
Під час проведення досудового слідства так і в судовому засіданні не було здобуто переконливих доказів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проникали в приміщення складу та викрадали борошно. Обвинувачення останніх грунтовалось лише на їх показаннях, інших доказів які б вказували, що саме вони вчиняли дані крадіжки не здобуто. З показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в приміщенн складу не проникали, а викрадали мішки з борошном з під забору. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що епізоди по крадіжкам 20.01.2010 року та 21.01.2010 року взяли на себе на прохання працівників міліції.
Враховуюче вище викладене, дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід перекваліфікувати з ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України на ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, а за ч.3 ст.185 КК України виправдати за недоведеністю.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми навмисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, але з причин, що не залежали від їх волі, не виконали усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, вчинили злочин передбачений ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи покарання підсудним суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Пом'якшуючі покарання обставини до яких суд відносить, щире каяття у вчиненому, сприяння в розкриті злочинів.
Обставин, що обтяжують покарання підсудним, суд по справі не вбачає.
Враховуючи вище викладене, особу підсудних, які характеризуються посередньо, ОСОБА_5 відшкодував завдані збитки, ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, вчинили злочин під час іспитового строку, на шлях виправлення не стали, а тому суд вважає, що їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а тому їм слід обрати покарання в межах санкції статі за якою вони притягуються до відповідальності, у вигляді позбавлення волі.
Речові докази по справі залишити за належністю, власникові.
Заявлений цивільний позов залишити без розгляду у зв'язку з добровільним відшкодуванням завданих збитків.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
3
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково не відбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 30.10.2007 року - остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяць.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст.71, ст..72 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково не відбуте покарання за вироком Горохівського районного суду від 29.07.2009 року - остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік два місяці.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - тримання під вартою
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 рахувати з 27.01.2010 року.
Речові докази по справі залишити власнику.
Цивільний позов залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого під вартою в цей же термін з моменту отримання копії вироку.
Головуючий підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Луцького міськрайонного суду Барчук В.М.