ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/51-8/18927.05.10
За позовом Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-центральний аптечний
склад»
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору -Міністерство охорони здоров'я
України
про стягнення 325 851,34 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник -Кохановський В.В. (дов. №б/н від 01.09.09)
Від відповідача не з'явилися
Від третьої особи представник -Фечищак В.А. (дов. №14.02./21 від 12.04.10)
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 115 151,34 грн. пені та 210 700,00 грн. штрафу внаслідок неналежного виконання відповідачем власних зобов'язань за договором поставки № 138Т-2007 від 06.12.2007р. та 8 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2009р. у справі № 14/51 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору -Міністерство охорони здоров'я України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. у справі № 14/51 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 115 151,34 грн. пені, 210 700,00 грн. штрафу, 8 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 3 258,51 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2009р. у справі № 14/51, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-центральний аптечний склад»на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. у справі №14/51 -залишено без змін.
На виконання вищевказаних рішення та постанови виданий наказ Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. № 14/51.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010р. у справі №14/51 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-центральний аптечний склад» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2009р. у справі № 14/51 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду. Постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано клопотання відповідача та вимог діючого законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 83 ГПК України.
Відповідно до резолюції в.о.Голови Господарського суду міста Києва справу №14/51 передано на новий розгляд судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010р. справа № 14/51 прийнята до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 14/51-8/189, розгляд справи призначений на 29.04.2010р.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.04.2010р., представник відповідача подав відзив на позовну заяву, визнав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 042,19 грн. пені, в іншій частині позову просив суд відмовити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. розгляд справи відкладений на 27.05.2010р., у зв'язку з неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.
У судове засідання, призначене на 27.05.2010р. з'явилися представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Через канцелярію суду від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника відповідача у відрядженні.
Представник позивача пояснив, на чому ґрунтуються позовні вимоги позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та третьої особи ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2007 р. з метою виконання бюджетної програми “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” (Програма “Репродуктивне здоров'я нації за період до 2015 року”) КПКВ 2301400, КЕКВ 2110, Міністерство охорони здоров'я України та державне підприємство для постачання медичних установ “Укрмедпостач” уклали договір доручення № 12.01-08/10, яким позивачу доручено від імені та за рахунок третьої особи укласти договори на придбання обладнання згідно зі специфікаціями та передати товар третій особі за розпорядженнями останньої.
6 грудня 2007 року між ТОВ "Три-Центральний аптечний склад (постачальник), Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та ДП “Укрмедпостач” (одержувач) було укладено договір поставки № 138Т-2007 (надалі - договір), відповідно до умов якого та рішення Постійного тендерного комітету (протокол № 55 від 22.11.2007 р.) постачальник зобов'язався поставити, замовник перерахувати на рахунок одержувача кошти, необхідні для виконання цього договору, у межах коштів, виділених з Державного бюджету, а одержувач -оплатити постачальнику та прийняти медичне обладнання (далі - обладнання), яке закуповується за кошти Державного бюджету, передбачені на фінансування видатків за бюджетною програмою “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” (Програма “Репродуктивне здоров'я нації за період до 2015 року”) КПКВ 2301400, КЕКВ 2110, згідно зі специфікацією, яка додається до цього договору (додаток № 1) і є його невід'ємною частиною.
Специфікація повинна містити найменування, повний перелік складу комплекту (одиниці обладнання), кількість комплектів в поставці, виробника, одиницю виміру, ціну (одного комплекту) та загальну вартість на умовах DDP- кінцевий пункт призначення (Інкотермс у редакції 2000 р.) (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.3 договору постачальник здійснює доставку обладнання до закладу охорони здоров'я згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України про розподіл обладнання та письмовою заявкою одержувача, проводить пусконалагоджувальні роботи, введення його в експлуатацію і навчання методам роботи з обладнанням медичного персоналу закладу охорони здоров'я на місці його подальшої експлуатації.
Загальна вартість обладнання, що постачається, визначається у специфікації, яка додається до цього договору. Загальна сума цього договору складає 18963000 грн. без ПДВ (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору одержувач здійснює попередню оплату обладнання постачальнику у розмірі 70 % вартості обладнання, яке постачається згідно зі специфікацією, після надходження бюджетних коштів від замовника на рахунок одержувача на ці цілі.
Сторонами за договором була укладена додаткова угода № 1 від 06.12.2007 р. до договору поставки № 138Т-2007 від 06.12.2007р., якою змінено:
- п. 3.1 договору та викладено його у наступній редакції: “одержувач здійснює попередню оплату обладнання постачальнику у розмірі 100% вартості обладнання, яке постачається згідно зі специфікацією, після надходження бюджетних коштів від замовника на рахунок одержувача”;
- п. 3.2 статті 3 договору “Умови та порядок розрахунків” виключити з договору поставки;
- Колонку “Строк поставки” у додатку у додатку № 3 “Графік поставки” викладено у редакції: “поставка здійснюється не більше 90 календарних днів з дня отримання 100% попередньої оплати згідно з письмовою заявкою від одержувача відповідно до отриманого розподілу від МОЗ України”.
Пунктом 5 вищезгаданої угоди передбачено, що всі інші умови договору не змінені цією угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов'язковість.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що термін поставки з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника становить не більше, ніж 90 календарних днів.
Згідно з п. 5.1 договору приймання-передача обладнання по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів та специфікацій по якості -відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з пунктом 6 договору, та згідно з методико-технічними вимогами, встановленими тендерною документацією.
Перелік зобов'язань, які покладено договором на постачальника, визначено пунктом 4.3 останнього. Зокрема, постачальник зобов'язаний здійснити поставку митно очищених товарів на умовах поставки DDP (Інкотермс-2000) згідно з графіком поставки та здійснити монтаж обладнання, провести пуско-налагоджувальні роботи та введення в експлуатацію обладнання у встановлений п. 4.1 термін. Виконання робіт підтверджується товаросупровідними документами та актами здачі-прийняття робіт з пусконаладки та введення в експлуатацію обладнання та навчання медичного персоналу, які підписуються представниками постачальника, закладу здоров'я та одержувача.
Зобов'язання постачальника щодо поставки обладнання вважаються виконаними у повному обсязі з моменту надання одержувачу всіх відповідно оформлених підтверджуючих документів, вказаних у п. п. 4.3, 4.4 договору, та підписання сторонами трьохстороннього акту виконаних робіт (п. 4.5).
Відповідно до п. 4.2 договору на момент підписання цього договору замовник надає одержувачу наказ щодо розподілу обладнання закладам охорони здоров'я. одержувач надає постачальнику письмову заявку на доставку обладнання після отримання наказу замовника щодо розподілу обладнання та проведення попередньої оплати.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, перерахувавши суму договору, яка складає 18963000,00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 243 від 18.12.2007 р.
Однак відповідач (постачальник) взяті на себе зобов'язання щодо строків поставки не виконав. Терміни, на які прострочено відповідачем поставку по кожному з закладів охорони здоров'я, зазначено у розрахунку пені та штрафу, доданому позивачем до позовної заяви.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п. 9.1 договору за кожний день прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. п. 4.1, 4.3, 4.4 договору, постачальник сплачує на рахунок одержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не введеного в експлуатацію комплекту обладнання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується на рахунок одержувача штраф у розмірі 7 відсотків вартості обладнання.
Відповідно до положень розділу 10 договору жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем сторони, подібних стихійному лиху, воєнним діям, торговому ембарго, втручанням з боку влади, громадським безпорядкам. Настання обставин непереборної сили призупиняє дію договору. Після усунення цих обставин термін дії договору автоматично продовжується. Якщо дія обставин непереборної сили триває понад 6 (шість) місяців, то кожна із сторін має право розірвати цей договір в частині непоставлених товарів без обов'язку відшкодування збитків іншій стороні. Строк дії обставин непереборної сили підтверджується компетентними органами України. Сторони інформують одна одну про настання обставин непереборної сили.
Відповідач не заперечує обставин несвоєчасної поставки товарів за договором.
Разом з тим, відповідач не згоден із розміром штрафних санкцій, оскільки на його думку причиною несвоєчасної поставки окремих товарів були обставини непереборної сили.
Як на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) відповідач посилається на страйк робітників та транспортних компаній Італії, а також зупинку роботи компанії -виробника, що, на його думку підтверджується висновками Київської торгово-промислової палати від 06.02.2009 р. № 1703-4/74 та від 28.11.2008 р. № 1703-4/1234, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Вищевказані обставини відповідач вважає такими, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Проте, з вказаним твердженням погодитись не можна.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
При цьому, не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, тобто коли виконанню зобов'язання перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідач стверджував, що імпортуванням медичного обладнання італійського виробництва займалась інша компанія (ДП “Регіон 2002”), у якої відповідач закупав обладнання для подальшої поставки за договором поставки № 138Т-2007 від 06.12.2007 р.
Як свідчать матеріали справи, в тому числі і висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/74 від 06.02.2009 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад”(покупець) та ДП “Регіон 2002”(продавець) 14.12.2007 р. укладено договір б/н на поставку медичного обладнання, в тому числі, згідно специфікації поставки інкубаторів для новонароджених OGB Poly Care 3 у кількості 43 штук комплекти виробництва компанії s.r.I.”(Італія).
В свою чергу ДП “Регіон 2002”за договором б/н від 10.12.2007 р., укладеним із ТОВ “Виробнича компанія Діспомед”, узгодило поставку вищевказаного медичного обладнання у порядку визначеному п. 2.1 договору, а ТОВ “Виробнича компанія Діспомед”свого часу, було укладено контракт від 08.1.2007 р. № 3-2007 на поставку від компанії Progect Ltd”(Великобританія) виробів медичного призначення в тому числі -інкубаторів для новонароджених OGB Poly Care 3 у кількості 43 комплекти.
Таким чином, відповідач придбавав медичне обладнання не у компанії -виробника та не імпортував його на територію України, а придбавав обладнання у іншого контрагента за договором поставки з метою подальшого постачання позивачу.
Разом з тим, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, не є обставинами, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. Наведені обставини є ризиками підприємницької діяльності.
Тому, слід визнати необґрунтованими посилання відповідача, як на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), на страйк робітників та транспортних компаній Італії, а також зупинку роботи компанії -виробника.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги положення ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором поставки.
Статтею 11112 ГПК України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Беручи до уваги вищезазначені норми, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 100 000,00 грн. та розмір штрафу до 200 000,00 грн.
В іншій частині позову слід відмовити.
Разом з тим, на відповідача покладається 12 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем були надані належні докази понесених відповідних витрат, а саме: договір № 12 від 15.12.2008 р. про надання адвокатських послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3336 від 29.05.2008 р., платіжне доручення № 1919 від 16.12.2008р. на перерахування 8000,00 грн. Кохановському Володимиру Віталійовичу згідно договору № 12 від 15.12.2008 р., договір № 42 від 14.04.2010р., платіжне доручення № 136 від 20.04.2010р. на перерахування 4000,00 грн. Кохановському Володимиру Віталійовичу згідно договору № 42 від 14.04.2010 р.
Що стосується витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4 000,00 грн. згідно з договором № 27 про надання адвокатських послуг від 31.07.2009р., які були надані позивачу шляхом надання йому правової допомоги щодо захисту його інтересів у Київському апеляційному господарському суді у даній справі, то вказані вимоги є предметом самостійного позову, який позивачем може бути подано до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 546, 547, 549, 611, 617 ЦК України, ст. ст. 218, 233 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-Центральний аптечний склад" (01142, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 3; 03680, м.Київ, вул. Івана Лепсе, 8; код 24725736) на користь Державного підприємства для постачання медичних установ “Укрмедпостач” (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29; код 04653147) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 100 000 (сто тисяч) грн. пені, 200 000 (двісті тисяч) грн. штрафу та 12 000 (дванадцять) грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-Центральний аптечний склад" (01142, м. Київ, вул. Ак. Кримського, 3; 03680, м.Київ, вул. Івана Лепсе, 8; код 24725736) в доход Державного бюджету України, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3 000 (три тисячі) грн. державного мита, 108 (сто вісім) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя В.С. Катрич
Дата підписання: 08.06.2010р.