Справа № 2-944
2010 рік
10 червня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республики Крим
у складі судді - Білюнас В.Ю.
при секретарі - Куценко Є. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди, суд
Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 483000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, будучи державним органом, в порушення діючого законодавства не розглянув заяву позивача від 29.10.2006 року. Постановою Ялтинського міського суду від 26 квітня 2007 року бездіяльність Управління екологічної інспекції Південно - Кримського регіону по не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2006 року визнана неправомірною. Вищезгаданими неправомірними діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, що виразилася в душевних стражданнях і переживаннях, погіршенні стану здоров'я, загостренні на нервовому ґрунті хронічних захворювань.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що позов не обґрунтований і надуманий.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом майнового свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому унаслідок порушення його прав, що передбачене ст. 23 ЦК України.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень.
Згідно ст. 1173 ЦК України, шкода, заподіяна фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2006 року позивач звернувся до Управління екологічної інспекції Південно - Кримського регіону із заявою про надання погодження на місце розташування земельної ділянки. Вказана заява не була своєчасно розглянута управленням і тоді, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності Управління екологічної інспекції Південно - Кримського регіону неправомірним.
26 квітня 2007 року Ялтинський міський суд ухвалив постанову, якою позов задовольнив, бездіяльність Управління екологічної інспекції Південно - Кримського регіону визнав неправомірною і зобов'язав розглянути заяву ОСОБА_1 та надати відповідь.
Під моральною шкодою, як випливає з Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб».
Суд вважає необхідним відмовити у позові ОСОБА_1, оскільки доказів наявності моральних страждань позивача суду не представлено.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦК Україну, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдана моральна шкода, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Конкретні способи компенсації моральної шкоди передбачені ст. 23 ч. 3 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Отже, рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя. Європейський суд з прав людини в ухвалених рішеннях неодноразово, зокрема, у справах “Атлан проти Сполученного Королівства” від 19 червня 2001 року, “Перна проти Італії” від 25 липня 2001 року, визнавав, що виходячи з обставин справи, сам факт визнання правопорушення, вчиненого відносно потерпілого, становить спосіб захисту порушеного права і може становити достатню компенсацію моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд вважає, що факт визнання заяви ОСОБА_1 такою, що знайшла свого підтвердження, є достатньою підставою для задоволення заподіяної моральної шкоди, а тому суд не бачить підстав для стягнення з відповідача будь-яких матеріальних стягнень.
Відшкодування моральної шкоди предбачено ч. 1 ст. 1167 ЦК України, і така шкода, що завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому, ніяких винних дій відносно ОСОБА_1, його прав, що охороняються законом, і інтересів, Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища АР Крим не вчиняв, а тому його вини у можливих моральних стражданнях, судом не вбачається. позивачем не представлено суду яких-небудь доказів того, що через надання відповідачем відповіді , йому були завдані які-небудь збитки. Позивачем не надано доказів відносно заподіяної Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища АР Крим йому моральної шкоди. Згідно ст. 60 УПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом доствірно встановлено, що Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища АР Крим своими діями, вказанами у позивної заяви не заподіяв моральної шкоди позивачу.
Підсумовуючи, суд вважає, що сам факт визнання судом порушення прав позивача становить достатню компенсацію моральної шкоди.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями по відношенню до позивача не яких винних дій не скоював. У зв?язку з чим, відшкодування моральної шкоди за такими підставами Законом України не передбачено.
Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1173 ЦК України, Постановою Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди», 10,60,61,209,212,213,215,218, 225 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки відповідно до ст. ст. 294-295 ЦПК України.
Суддя -