ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/15407.06.10
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор»
доЗакритого акціонерного товариства «АБС-УКР»
про стягнення грошових коштів у сумі 49 334 881,76 грн.
та
за зустрічним позовом
до
про Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор»
тлумачення змісту договору доручення
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
від ПозивачаКоваль М.О.-предст., Гриценко Н.М.-предст.,
від ВідповідачаЧурікова Т.Ю.-адв., Сидорчук О.М.-предст., Луценок Г.В.дир.
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом до закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»(далі -Відповідач, ЗАТ «АБС-УКР»), в якому Позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 49 334 881,76 грн., та за зустрічним позовом ЗАТ «АБС УКР»до ТОВ «Виробничий вектор», в якому ЗАТ «АБС УКР»просить суд розтлумачити зміст договору доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006 щодо зобов'язання ТОВ «Виробничий вектор»укласти з третіми особами та виконати угоди (договори), що необхідні для придбання майнових прав на житлові приміщення та оформлення права власності на них в будинках та/або житлових комплексах, які будуються або побудовані у Шевченківському, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах міста Києва, за власний рахунок без права на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням цього зобов'язання.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006 Позивач від імені та в інтересах Відповідача уклав договори купівлі-продажу облігацій та здійснив розрахунки за ними на загальну суму (включаючи витрати на послуги торговців цінними паперами) 49 334 881,76 грн., проте Відповідач, порушуючи вимоги п. 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК України, відмовляється відшкодовувати понесені Позивачем витрати.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на такі обставини: договір доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006 був укладений на виконання умов договору про інвестиційну діяльність зі створення житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом в редакції від 19.05.2006; пунктом 2.2 зазначеного договору про інвестиційну діяльність передбачено зобов'язання ТОВ «Виробничий вектор»здійснити фінансування об'єкту інвестування в частині передачі місцевим органам влади та управління обов'язкової частини жилих приміщень та/або відселення (в рахунок такої передачі) мешканців гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 19-21 (включаючи викуп та знесення гуртожитку, придбання квартир для відселення); договір доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006 за своєю природою не є договором доручення в розумінні ст. 1000 ЦК України, а є комплексним договором інвестиційного характеру. З огляду на викладені обставини, Відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для відшкодування витрат, понесених Позивачем на виконання укладеного між ними договору доручення.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані з посиланням на обставини, викладені у відзиві на первісний позов, які, на думку ЗАТ «АБС-УКР», підтверджують неоднакове розуміння сторонами своїх прав та обов'язків за договором доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006 в частині зобов'язання ТОВ «Виробничий вектор»укласти з третіми особами та виконати угоди (договори), що необхідні для придбання майнових прав на житлові приміщення за власний рахунок без права на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням цього зобов'язання.
ТОВ «Виробничий вектор»надало до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначило про безпідставність зустрічних позовних вимог, оскільки: договором про інвестиційну діяльність передбачено, що в процесі виконання доручення відносини між сторонами регулюються нормами розділу 68 ЦК України («Доручення»), а відтак ЗАТ «АБС-УКР»як довіритель зобов'язаний відшкодувати понесені ТОВ «Виробничий вектор»витрати; обов'язок по відселенню мешканців гуртожитку рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування міста Києва був покладений саме на ЗАТ «АБС-УКР», що є замовником будівництва.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва
01.08.2006 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір доручення № ПП 0806/2 (далі -спірний договір), відповідно до п. 1.1 якого повірений (Позивач) зобов'язується від імені довірителя (Відповідач) укласти з третіми особами (далі за текстом -«Забудовник») та виконати угоди (договори), які необхідні для придбання майнових прав на житлові приміщення (квартири) та оформлення права власності на них в будинках та/або житлових комплексах, які будуються або побудовані в Шевченківському, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах міста Києва (далі за текстом -«квартири»).
В п. 1.2 спірного договору зазначено, що під угодами (договорами), які необхідні для придбання квартир згідно з п. 1.1 цього договору, сторони розуміють договори купівлі-продажу облігацій та договори про участь у будівництві, а також додаткові угоди до них.
Загальна вартість квартир згідно з п. 1.3.3 спірного договору не повинна перевищувати 50 000 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 спірного договору цей договір доручення є безоплатним.
Відповідно до п. 1.4 спірного договору сторони домовились, що під виконанням угод, які необхідні для придбання майнових прав на квартири та оформлення права власності на них, сторони розуміють такі дії повіреного (зміст доручення): здійснення юридичної експертизи угод щодо умов придбання майнових прав на квартири та оформлення права власності на них; укладення угод з забудовником та/або емітентом цінних паперів (облігацій); повна сплата вартості облігацій; здійснення контролю за ходом та якістю будівництва квартир; погашення придбаних за угодою облігацій, для чого довіритель зобов'язаний надати повіреному право розпоряджатися рахунком в цінних паперах довірителя; прийняття квартир за актом приймання-передачі; оформлення свідоцтв про право власності на квартири.
В матеріалах справи знаходяться копії наданих Позивачем договорів купівлі-продажу цінних паперів, що були укладені ним на виконанням умов спірного договору:
- Договір № К-52/Т-ПО-141 купівлі-продажу цінних паперів від 20.09.2006, укладений між ЗАТ «АБС-УКР»як покупцем, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Виробничий вектор»як повірений покупця, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Київ-цінні папери»(торговець цінними паперами), з однієї сторони та ТОВ «Компанія з управління активами «ОФЕРТА»як продавцем -з іншої. В п. 1.1 зазначеного договору встановлено, що покупець зобов'язується на умовах, вказаних у цьому договорі, прийняти у продавця, повірений покупця зобов'язується оплатити, а продавець зобов'язується передати покупцю іменні цільові безпроцентні облігації, базовим активом яких є квартири в будинку, що будується в місті Києві на земельній ділянці, обмеженій бульваром Кольцова, вулицями Ульянова та Картвелішвілі у Святошинському районі міста Києва. Пунктом 2.1 договору передбачено, що повірений покупця здійснює оплату продавцю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в національній валюті України з власного рахунку на рахунок продавця в сумі 9 655 680,00 грн.
- Договір № К-52/Т-ПО-142 купівлі-продажу цінних паперів від 20.09.2006, укладений між ЗАТ «АБС-УКР»як покупцем, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Виробничий вектор»як повірений покупця, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Київ-цінні папери»(торговець цінними паперами), з однієї сторони та ТОВ «Компанія з управління активами «ОФЕРТА»з іншої сторони. В п. 1.1 зазначеного договору встановлено, що покупець зобов'язується на умовах, вказаних у цьому договорі, прийняти у продавця, повірений покупця зобов'язується оплатити, а продавець зобов'язується передати покупцю іменні цільові безпроцентні облігації, базовим активом яких є квартири в будинку, що будується в місті Києві на земельній ділянці, обмеженій бульваром Кольцова, вулицями Ульянова та Картвелішвілі у Святошинському районі міста Києва. Пунктом 2.1 договору передбачено, що повірений покупця здійснює оплату продавцю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в національній валюті України з власного рахунку на рахунок продавця в сумі 20 579 420,00 грн.
- Договір № К-45/Т-ПО-242 купівлі-продажу цінних паперів від 22.03.2007, укладений між ЗАТ «АБС-УКР»як покупцем, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Виробничий вектор»як повірений покупця, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Київ-цінні папери»(торговець цінними паперами), з однієї сторони та ТОВ «Компанія з управління активами «ОФЕРТА»з іншої сторони. В п. 1.1 зазначеного договору встановлено, що покупець зобов'язується на умовах, вказаних у цьому договорі, прийняти у продавця, повірений покупця зобов'язується оплатити, а продавець зобов'язується передати покупцю іменні цільові безпроцентні облігації, базовим активом яких є квартири в будинку, що будується в місті Києві на земельній ділянці, обмеженій бульваром Кольцова, вулицями Ульянова та Картвелішвілі у Святошинському районі міста Києва. Пунктом 2.1 договору передбачено, що повірений покупця здійснює оплату продавцю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в національній валюті України з власного рахунку на рахунок продавця в сумі 18 938 316,80 грн.
- Договір № Б-69/ПО-410 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2008, укладений між ЗАТ «АБС-УКР»як покупцем, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Виробничий вектор»як повірений покупця, від імені та за дорученням якого діє ТОВ «Київ-цінні папери»(торговець цінними паперами) з однієї сторони та ЗАТ «Національна будівельна компанія»з іншої сторони. Згідно з п. 1.1-1.3 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти цінні папери, вказані в п. 1.2 цього договору, а повірений покупця зобов'язується здійснити оплату продавцю 746 іменних цільових безпроцентних облігацій, емітентом яких є ЗАТ «Національна будівельна компанія», загальною вартістю 158 539,92 грн.
- Договір доручення № К-45-07 від 22.03.2007, укладений між ТОВ «Виробничий вектор»та ТОВ «Київ-цінні папери», відповідно до якого ТОВ «Виробничий вектор»доручає, а ТОВ «Київ-цінні папери»бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок довірителя договори купівлі-продажу цінних паперів з третіми особами. Комісійна винагорода повіреного згідно з п. 3 додатку № 1 до договору складає 1 500,00 грн.
- Договір доручення № Б-69-08 на виконання разового замовлення від 11.09.2008, укладений між ТОВ «Виробничий вектор»та ТОВ «Київ-цінні папери», відповідно до якого ТОВ «Виробничий вектор»доручає, а ТОВ «Київ-цінні папери»бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок довірителя договори купівлі-продажу цінних паперів з третіми особами. Винагорода повіреного згідно з п. 1.5 договору складає 1 000,00 грн.
З викладених умов наведених вище договорів вбачається, що особою, уповноваженою здійснювати оплату облігацій, а також комісійних послуг торговцю цінними паперами, є саме ТОВ «Виробничий вектор».
Позивачем були надані копії актів виконаних зобов'язань, актів виконаних робіт, платіжних доручень та виписки з його банківського рахунку, якими підтверджується, що Позивач у строки визначені у наведених договорах, сплатив визначені в них кошти за цільові облігації та надані комісійні послуги торговцем цінними паперами. Загальна сума грошових коштів, сплачених Позивачем за вказаними договорами, складає 49 334 881,76 грн.
Пунктом 3.1 спірного договору передбачено, що повірений здійснює розрахунки з забудовниками за угодами, що укладені в межах цього договору, в рахунок інвестування об'єкту будівництва за договором про інвестування будівництва житлово-офісно-торгового комплексу від 16.11.2005 в редакції від 19.05.2006, що укладений між ЗАТ «АБС-УКР»та ТОВ «Виробничий вектор».
Також суд звертає увагу на те, що в преамбулі до спірного договору передбачено, що даний договір укладений на виконання та з урахуванням пп. 2.2.2 та 3.3.6 договору про інвестиційну діяльність у створенні житлово-офісно-торгового комплексу від 16.11.2005 в редакції від 19.05.2006, що укладений між ЗАТ «АБС-УКР»та ТОВ «Виробничий вектор».
Як вбачається з п. 2.1 договору про інвестиційну діяльність зі створення житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом в редакції від 19.05.2006 (чинна на момент укладення спірного договору редакція), укладеного між ТОВ «Виробничий вектор»як інвестором та ЗАТ «АБС-УКР»як замовником (далі -інвестиційний договір), даний договір визначає порядок, об'єм та умови здійснення інвестиційної діяльності сторін. Об'єктом інвестування є реалізація проекту «реконструкція і забудова території, обмеженої вулицями Глибочицька, Студентська, та Пимоненка в Шевченківському районі м. Києва».
Згідно з п. 2.2.2 інвестиційного договору інвестор здійснює інвестування (у тому числі -фінансування) об'єкту інвестування в частині: виготовлення проектної документації на стадії «РД»; будівництва об'єкту, сплати внеску на пайову участь у створенні інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в межах суми 17 004 456,00 грн.; страхування ризиків будівництва об'єкту; оплати орендної плати за користування земельними ділянками за період будівництва; передачі місцевим органам влади та самоврядування обов'язкової частини житлових приміщень та/або відселення (в рахунок такої передачі) жильців гуртожитків за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 19-21 (включаючи викуп та знесення гуртожитку, придбання квартир для відселення).
Пунктом 3.3.6 інвестиційного договору серед обов'язків інвестора, що мають бути виконані за його рахунок, передбачене зобов'язання передати зі своєї долі (приміщення в об'єкті будівництва, перелік яких указаний в додатку № 1) органам державної влади та місцевого самоврядування частини житлових приміщень та/або відселити (за рахунок такої передачі) жильців гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 19-21 (включаючи викуп та знесення гуртожитку, придбання квартир для відселення та інше).
Таким чином, пунктами 2.2.2 та 3.3.6 інвестиційного договору, на які містяться посилання в спірному договорі, передбачено обов'язок ТОВ «Виробничий вектор»за власний рахунок здійснити заходи, направлені на передачу місцевим органам влади та самоврядування обов'язкової частини житлових приміщень та/або відселення (в рахунок такої передачі) жильців гуртожитків за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 19-21 (включаючи придбання квартир для відселення).
Конкретна сума витрат ТОВ «Виробничий вектор»на вказані заходи інвестиційним договором не передбачена.
Згідно з п. 4.4.2 інвестиційного договору, якщо замовник доручить інвестору укласти договори, пов'язані зі здійсненням інвестиційної діяльності за даним договором, інвестор самостійно укладає такі договори та проводить оплату за ними напряму з контрагентам.
За твердженням ЗАТ «АБС-УКР», положення пунктів 2.2.2 та 3.3.6 інвестиційного договору направлені на виконання рішень органів державної влади та місцевого самоврядування міста Києва.
В матеріалах справи знаходиться копія розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.07.2004 за № 1187 «Про надання дозволу на реконструкцію та забудову території, обмеженої вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка в Шевченківському районі»(зі змінами, внесеними розпорядженням від 04.09.2004 за № 1723), пунктом 3 якого наказано ЗАТ «АБС-УКР»відселити за рахунок власних та залучених коштів мешканців гуртожитку на вул. Пимоненка, 19-21, що перебувають на квартирному обліку, забезпечивши їх житлом за встановленими нормами, а пунктом 6 доручено Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради в установленому порядку зарахувати житло, яке буде надаватися мешканцям гуртожитку на вул. Пимоненка, 19-21, та які перебувають на квартирному обліку, у рахунок 10% норми передачі виконавчому органу Київської міської ради загальної площі будинків, побудованих на території земельних ділянок по вул. Глибочицька, 26, Пимоненка, 19-21.
З викладених обставин справи вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник з приводу відшкодування витрат на виконання доручення за спірним договором.
За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом та позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З викладених норм чинного законодавства слідує, що при укладенні цивільно-правового договору сторони, визначаючи його зміст, зобов'язані враховувати ті приписи актів цивільного законодавства, що є імперативними для відповідного виду правовідносин. У всьому іншому, тобто при визначені умов, щодо яких цивільне законодавство не передбачає обов'язкових вимог, сторони є вільними та можуть керуватися власним розсудом.
Судом встановлено, що спір між сторонами в даній справі виник з приводу правовідносин між ними, що були врегульовані договором доручення.
Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК України передбачено, що довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що норми щодо оплати послуг повіреного та відшкодування понесених ним витрат на виконання доручення, мають диспозитивний характер, тобто передбачають право сторін договору доручення відійти від закріпленого в ч. 1 ст. 1000 ЦК України правила про те, що поручитель діє за рахунок довірителя, та врегулювати зазначені питання на власний розсуд.
Судом встановлено, що п. 1.1 спірного договору, в якому визначений предмет даного договору, передбачає зміст дій, які ТОВ «Виробничий вектор»як повірений зобов'язаний здійснити на від імені ЗАТ «АБС-УКР»як довірителя, проте не містить умови про те, що ці дії повинні вчинятися за рахунок ЗАТ «АБС-УКР».
Пунктом 1.4 спірного договору до дій, що складають зміст доручення, входить, зокрема, повна сплата вартості облігацій.
Питання щодо того, яка зі сторін несе витрати на виконання доручення, визначене в п. 3.1 спірного договору, яким передбачено, що повірений здійснює розрахунки з забудовниками за угодами, що укладені в межах цього договору, в рахунок інвестування об'єкту будівництва за договором про інвестування будівництва житлово-офісно-торгового комплексу від 16.11.2005 в редакції від 19.05.2006, що укладений між ЗАТ «АБС-УКР»та ТОВ «Виробничий вектор».
Також судом встановлено, що в преамбулі спірного договору встановлено, що даний договір укладається на виконання пп. 2.2.2 та 3.3.6 інвестиційного договору, які, як було досліджено вище, передбачають обов'язок ТОВ «Виробничий вектор»за власний рахунок здійснити заходи, направлені на передачу місцевим органам влади та самоврядування обов'язкової частини житлових приміщень та/або відселення (в рахунок такої передачі) жильців гуртожитків за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 19-21 (включаючи викуп та знесення гуртожитку, придбання квартир для відселення).
Відтак, сторони в спірному договорі однозначно визначили, що витрати на виконання договорів про придбання цільових облігацій, базовим активом яких є житлова площа, несе саме ТОВ «Виробничий вектор»в рахунок виконання своїх зобов'язань за інвестиційним договором і таке положення договору не суперечить ні нормам глави 68 ЦК України, що регулюють відносини доручення, ні вимогам ЦК України в цілому.
Підтвердженням того, що як ТОВ «Виробничий вектор», так і ЗАТ «АБС-УКР»однаково розуміють положення спірного договору про витрати на виконання доручення, є дослідженні судом умови договорів купівлі-продажу цінних паперів, які укладалися ТОВ «Виробничий вектор»на виконання спірного договору.
Так, кожним із вказаних договорів купівлі-продажу цінних паперів передбачено, що оплату цільових облігацій здійснює саме ТОВ «Виробничий вектор», а ЗАТ «АБС-УКР»лише зобов'язується зарахувати ці облігації на свій рахунок в цінних паперах.
Отже, за результатами дослідження умов спірного договору та фактичних відносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, суд приходить до висновку, що ТОВ «Виробничий вектор»та ЗАТ «АБС-УКР»уклали договір доручення, визначивши його умови з урахуванням диспозитивних норм ЦК України щодо оплати витрат та послуг з виконання доручення, а тому необґрунтованим є твердження Позивача про те, що спірний договір не є договором доручення, а є не передбаченим ЦК України договором, що має інвестиційний характер.
Твердження ТОВ «Виробничий вектор»про те, що ЗАТ «АБС-УКР»зобов'язане відшкодувати йому витрати на виконання спірного договору в сумі оплати, здійсненої ним за договорами купівлі-продажу цінних паперів, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує умови укладеного між сторонами договору доручення.
З огляду на викладене, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ЗАТ «АБС-УКР»витрат на виконання договору доручення в сумі 49 334 881,76 грн. не підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про тлумачення змісту договору доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 213 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При цьому вимоги щодо тлумачення змісту правочину визначаються в ч.ч. 3-4 ст. 213 ЦК України, якими передбачені такі правила: при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів; якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін; якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін під час його укладення для усунення розбіжностей, неточностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що при дослідженні доводів, викладених в позовній заяві, зустрічній позовній заяві, відзивах на позов та на зустрічний позов, ним була встановлена відсутність будь-яких розбіжностей, неточностей та суперечностей між сторонами у тлумаченні положень договору доручення, а також відсутність підстав для наявності таких розбіжностей.
Так, позовні вимоги за первісним позовом обгрунтовані лише посиланням на вимоги ч. 2 ст. 1007 ЦК України про те, що довіритель зобов'язаний відшкодувати понесені повіреним витрати на виконання доручення. При цьому ТОВ «Виробничий вектор»ігнорує виклдаене в ч. 2 ст. 1007 ЦК України застереження про те, що інший порядок врегулювання питання щодо витрат повіреного може бути передбачений договором доручення.
У позовній заяві та відзиві на зустрічний позов ТОВ «Виробничий вектор»трактує лише окремі пункти інвестиційного договору, проте будь-якого тлумачення умов спірного договору доручення ТОВ «Виробничий вектор»ні в позовній заяві, ні у відзиві на позов, не здійснює та законності окремих умов договору не оскаржує.
Таким чином, в даній справі відсутній спір з приводу неоднакового розуміння умов договору доручення.
Крім того, ЗАТ «АБС-УКР»в своєму зустрічному позові фактично просить суд не про тлумачення умов спірного договору, а про доповнення п. 1.1 спірного договору, в якому міститься визначення предмету договору, положенням про те, що повірений зобов'язується укласти з третіми особами договори за власний рахунок без права на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням цього зобов'язання, тоді як зазначене застереження в договорі відсутнє.
Так, позовні вимоги за зустрічним позовом сформульовані наступним чином: «розтлумачити зміст договору доручення № ПП 0806/2 від 01.08.2006 щодо зобов'язання ТОВ «Виробничий вектор»укласти з третіми особами та виконати угоди (договори), що необхідні для придбання майнових прав на житлові приміщення та оформлення права власності на них в будинках та/або житлових комплексах, які будуються або побудовані у Шевченківському, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах міста Києва, за власний рахунок без права на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням цього зобов'язання».
Оскільки метою тлумачення змісту правочину є з'ясування його дійсного змісту, а не доповнення цього змісту іншими умовами, позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
ЗАТ «АБС-УКР»була подана заява про розподіл господарських витрат, в якій останнє просить суд стягнути з ТОВ «Виробничий вектор» судові витрати на оплату послуг адвоката Чурікової Т.Ю. у розмірі 500 000,00 грн., на підтвердження яких надані копія договору про надання правової допомоги від 16.04.2010, укладений між ЗАТ «АБС-УКР»та адвокатом Чуріковою Т.Ю., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3472/10 від 25.10.2007, видане Чуріковій Т.Ю., копія платіжного доручення № 641 від 18.05.2010 на суму 425 000,00 грн., копія платіжного доручення № 642 від 18.05.2010 на суму 75 000,00 грн., копія рахунку № 1 на оплату від 14.05.2010, копія акту приймання-передачі наданих послуг адвоката від 18.05.2010.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, так само як і інші судові витрати, при відмові в позові покладаються на позивача.
Враховуючи те, що даним рішенням суд відмовляє в задоволенні позовних вимоги за первісним позовом, а також те, що ЗАТ «АБС-УКР»надало належні докази для підтвердження витрат на послуги адвоката, витрати на зазначені послуги підлягають відшкодуванню, але не в заявленому розмірі.
Як вбачається з акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 18.05.2010 за договором про надання правової допомоги від 16.04.2010, юридичні послуги, що надані адвокатом Чуріковою Т.Ю. та які підлягають оплаті ЗАТ «АБС-УКР»у сумі 500 000,00 грн., передбачають: ознайомлення з документами у справі № 32/154; складання відзиву на позовну заяву у справі № 32/154, складання проекту зустрічної позовної заяви у справі № 32/154; складання заяви про розподіл господарських витрат у справі № 32/154, проведення консультацій зі спірних правовідносин.
Суд вважає, що сума витрат на оплату послуг адвоката, яку ЗАТ «АБС-УКР»просить стягнути з ТОВ «Виробничий вектор», є надмірною та необґрунтовано завищеною, виходячи з наступного: юридичні послуги, визначені в договорі про надання правової допомоги та передбачені вказаним вище актом, включають представництво інтересів ЗАТ «АБС-УКР»лише в суді першої інстанції; в задоволенні зустрічного позову, складеного Чуріковою Т.Ю., відмовлено; кількість судових засідань, що поводились в даній справі, є порівняно незначною.
Так, у п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
З урахуванням викладеного, суд обмежує розмір витрат, що підлягають відшкодуванню ЗАТ «АБС-УКР»за послуги, надані адвокатом Чуріковою Т.Ю., сумою в розмірі 15 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В первісному позові відмовити повністю.
В зустрічному позові відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор»(02230, м. Київ, вул. Боженка, 2; код ЄДРПОУ 31776046) на користь закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»(04050, вул. Глибочицька, 26; код ЄДРПОУ 24720911) 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) судових витрат на оплату послуг адвоката.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун