ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/28807.06.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»
доВідкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»
простягнення 1 911 067, 11 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Демиденко В.Г. -дов. № б/н від 01.11.2009 року; Лук'яненко Я.В. - дов. № б/н від 01.02.2010 року;
від відповідача: Кулинич В.П. -дов. № 10 від 01.12.2009 року;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»про стягнення основного боргу в сумі 1 590 308,69 грн., інфляційних збитків в сумі 162 814,63 грн., 3 % річних в сумі 19 895,86 грн. та пені в сумі 138 047,93 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого за Договорами купівлі-продажу № 269/01/04-07 від 01квітня 2007 року та № 298 від 01 січня 2008 року товару, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 1 590 308,69 грн.
Ухвалою від 16.09.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.10.2008 року.
13.10.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2008 року подав заяву про збільшення позовних вимог, яка судом розглянута та прийнята до розгляду.
Крім того, в судовому засіданні 11.11.2008 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/288, яке судом розглянуто та задоволено.
Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.11.2008 року судом оголошено перерву до 05.12.2008 року о 15-00.
28.11.2008 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.2008 року подав клопотання про проведення комплексної експертизи.
Суд повідомив представників сторін, що дане клопотання буде розглянуто судом в наступному судовому засіданні та у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву до 19.12.2008 року.
В судовому засіданні 19.12.2008 року представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про призначення комплексної експертизи.
Розглянувши дане клопотання та заслухавши пояснення представників сторін суд його відхилив, оскільки є банківські виписки в яких міститься посилання на спірні договори, тобто відповідач схвалив договори навіть аби вони були підписані не уповноваженою особою.
Ухвалою суду від 19.12.2008 року розгляд справи відкладено на 30.01.2009 року.
В судовому засіданні 30.01.2009 року представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та штрафних санкцій, а також надав письмові пояснення по суті позовних вимог.
Представник відповідача надав суду усні пояснення, відповідно до яких проти позову заперечував.
Ухвалою суду від 30.01.2009 року розгляд справи відкладено на 20.02.2009 року.
В судовому засідання 20.02.2009 року представник позивача надав пояснення по справі, позов підтримав.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі.
У судовому засіданні 20.02.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 03.04.2009 року.
31.03.2009 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, яку підтримав в судовому засіданні 03.04.2009 року, відповідно до якої, просив суд стягнути з відповідача 1 590 308, 69 грн. основного боргу, 341 406, 30 грн. інфляційних втрат, 47 737, 15 грн. 3 % річних, 360 778, 30 грн. штрафних санкцій.
Представник відповідача в судове засідання 03.04.2009 року не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю отримання додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 03.04.2009 року розгляд справи відкладено на 17.04.2009 року.
13.04.2009 року позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 590 308, 69 грн. боргу, 367 010, 27 грн. інфляційних втрат, 50 482, 07 грн. 3 % річних, 382737, 63 грн. пені. Крім того, позивач надав письмове пояснення в обґрунтування своїх позовних вимог з додатковими документами по справі.
В судовому засіданні 17.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні 17.04.2009 року, на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.05.2009 року.
15.05.2009 року представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про колегіальний розгляд справи.
Листом Заступника Голови Господарського суду м. Києва № 06-26.1/401 від 18.05.2009 року подане клопотання Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41» залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 19.05.2009 року, розгляд справи призначено на 19.06.2009 року.
19.06.2009 року представник відповідача через канцелярію суду вдруге подав клопотання про колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва № 41/288 від 19.06.2009 року подане клопотання Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41» залишене без задоволення.
Матеріали справи були повернуті судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.
Ухвалою від 22.06.2009 року розгляд справи було призначено на 27.07.2009 року.
21.07.2009 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з позивача основний борг в сумі 1 590 308,69 грн., інфляційні втрати в сумі 411 100,43 грн., 3 % річних в сумі 63 291,68 грн., пеню в сумі 485 214,51 грн., державне мито в сумі 25 000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне задоволення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2009 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2009 року подав відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
У судовому засіданні 27.07.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.08.2009 року
В судовому засіданні 21.08.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 21.08.2009 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі, до розгляду Господарським судом Київської області справ № 9/187-09 та № 9/186-09.
В судовому засіданні 21.08.2009 року судом встановлено, що ухвалами Господарського суду Київської області від 12.08.2009 року порушено провадження у справах № 9/186-09 та № 9/187-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»про визнання недійсними договорів № 298 від 01.01.2008 року та № 269/01/04-07 від 01.04.2007 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2009 року у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження у справі № 41/288 до вирішення справ № 9/186-09 та № 9/187-09.
Не погоджуючись з ухвалою про зупинення провадження у справі, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2009 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2009 року було скасовано.
Разом з тим, за касаційною скаргою відповідача, постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2009 року скасовано, ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2009 року залишено без змін.
Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалами Господарського суду Київської області № 9/186-09/14, № 9/187-09/14 від 12.03.2010 року позови Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельного управління -41»залишено без розгляду.
У зв'язку з цим, ухвалою від 16.04.2010 року розгляд справи було поновлено та призначено її розгляд на 30.04.2010 року.
В судовому засіданні 30.04.2010 року представники позивачів підтримали раніше подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просили суд стягнути з відповідача 1 590 308,69 грн. -основного боргу, 401 456,83 грн. -інфляційних втрат, 79 994,71 грн. -3% річних, 485 214,51 грн. -пені, 301 311,87 грн. -відсотків по кредиту та судові витрати.
Суд розглянув та відмовив у прийнятті вищезазначеного уточнення в частині відсотків по кредиту, так як зазначені вимоги не заявлялись позивачем у позові і є додатковими вимогами, а не їх збільшенням в розумінні ст. 22 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.04.2010 року надав усні пояснення по справі та додаткові документи.
Крім того, в судовому засіданні 30.04.2010 року представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, як необґрунтоване.
В судовому засіданні 30.04.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.05.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 590 308,69 грн. -основного боргу, 395 481,53 грн. -інфляційних втрат, 82 739,62 грн. -3% річних, 275 991,79 грн. -пені та судові витрати. Крім того, представник позивача подав заперечення на відзив та додаткові документи по справі.
В судовому засіданні 14.05.2010 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження по даній справі, у зв'язку з порушенням Господарським судом Київської області (суддя Бацуца В.М.) провадження у справах № 14/076-10 та № 14/077-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»про визнання недійсними договорів № 298 від 01.01.2008 року та № 269/01/04-07 від 01.04.2007 року.
Вищезазначене клопотання буде розглянуто судом в наступному судовому засіданні.
В свою чергу, в судовому засіданні 14.05.2010 року представник позивача надав усні заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження по даній справі.
У судовому засіданні 14.05.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.05.2010 року.
Представники позивача в судовому засіданні 21.05.2010 року надали усні пояснення по справі, відповідно до яких просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Крім того, представники позивача в судовому засіданні 21.05.2010 року підтримали раніше подану заяву, відповідно до якої просили суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі та винести окрему ухвалу щодо Голови правління та представника відповідача, у зв'язку з тим, що останні зловживають своїми процесуальними правами та навмисно затягують розгляд справи.
В судовому засіданні 21.05.2010 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд задовольнити його клопотання про зупинення провадження по даній справі.
Враховуючи попередні справи № 9/186-09 та № 9/187-09 про визнання недійсними договорів № 298 від 01.01.2008 року та № 269/01/04-07 від 01.04.2007 року, господарський суд розглянув та прийшов до висновку, що подане клопотання відповідача про зупинення провадження по даній справі до вирішення справ № 14/076-10 та № 14/077-10 є таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 21.05.2010 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 07.06.2010 року для оголошення повного тексту рішення.
Відповідно до частин 1 статті 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Суд розглянув та відмовив в задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали щодо Голови правління та представника відповідача, так як наведені позивачем доводи в його заяві не є достатніми для винесення окремої ухвали у відповідності до статті 90 ГПК України.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 07.06.2010 року оголошено повний текст рішення.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
01 квітня 2007 року та 01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліс»іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Шляхово-будівельне управління № 41», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) були укладені договори купівлі-продажу № 269/01/04-07 та № 298 (далі -Договори), відповідно до пункту 1.1 яких продавець зобов'язаний передати у власність покупця, покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар: щебінь ГОСТ 2,7-75-98 по договірній ціні за метр кубічний (за кількість тонн) в гривнях України з ПДВ в кількості і фракції згідно заявки покупця.
Відповідно до пункту 1.2 та 1.3 Договорів загальна сума Договору № 296/01/04-07 складається із сум, вказаних у накладних за 2006 рік, а Договору № 298 -з сум вказаних у накладних за 2008 рік. Ціна за одиницю товару може бути змінена в залежності від змін показників, які обумовлюють ціну товару (собівартість, витрати та ін.), а також від законодавчо встановлених обмежень, надбавок, рівнів рентабельності.
Пунктами 1.4 та 1.5 Договорів передбачено, що передача товару по кількості здійснюється за накладними. Датою отримання товару являється дата, яка вказана в кожній окремій накладній на прийом-передачу товару відповідно асортименту і кількості. Право власності на товар переходить до покупця в момент його фактичного отримання чи отримання накладних на прийом-передачу товару.
Згідно з пунктом 1.6 Договорів покупець надає письмову заявку на кожну партію товару за 7 днів. В заявці повинно бути вказано кількість і асортимент товару, а також адресу, на яку необхідно поставити товар.
Відповідно до пунктів 1.8, 1.9, 1.10 Договорів в зв'язку з необхідністю погодження плану перевезення вантажів з «Укрзалізницею»покупець зобов'язується до 10 числа поточного місяця надати інформацію постачальнику про кількість товару, який необхідно доставити на його адресу в наступному місяці. Завантаження товару на транспорт відбувається за рахунок продавця, а розвантаження за рахунок покупця. Основою для розрахунків є договір, рахунок-фактура, накладна, підтверджуюча про кількість відвантаженої продукції.
Пунктами 2.1 та 2.2 передбачено, що товар відвантажується покупцю, як на умовах передплати, так і при оплаті по факту відвантажень протягом п'яти банківських днів. У випадку передплати покупцю надається право першочергового відпуску товару.
У відповідності з пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 Договорів продавець гарантує відвантажити покупцю товар в асортименті, кількості і строки, вказані в рахунках-фактурах продавця. Продавець гарантує відповідність якості відвантаженої продукції згідно відповідних стандартів. Ризик випадкової втрати товару несе покупець з моменту отримання товару від продавця.
На виконання умов Договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 209 852,05 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-00169 на суму 14 015,10 грн. від 04.09.2007 року, № РН-00171 на суму 17 755,20 грн. від 05.09.2007 року, № РН-00176 на суму 14 179,50 грн. від 12.09.2007 року, № РН-00184 на суму 14 220,60 грн. від 19.09.2007 року, № РН-00191 на суму 56 253, 30 грн. від 27.09.2007 року, № РН-00199 на суму 61 433,46 грн. від 30.09.2007 року, № РН-00198 на суму 111 373,44 грн. від 30.09.2007 року, № РН-00193 на суму 100 446,54 грн. від 30.09.2007 року, № РН-00201 на суму 29 592,00 грн. від 02.10.2007 року, № РН-00202 на суму 87 415,20 грн. від 02.10.2007 року, № РН-00205 на суму 28 329,00 грн. від 03.10.2007 року, № РН-00204 на суму 44 388,00 грн. від 03.10.2007 року, № РН-00207 на суму 55 848,60 грн. від 04.10.2007 року, № РН-00206 на суму 14 179,50 грн. від 04.10.2007 року, № РН-00210 на суму 19 933,50 грн. від 09.10.2007 року, № РН-00209 на суму 14 179,50 грн. від 08.10.2007 року, № РН-00211 на суму 14 796,00 грн. від 10.10.2007 року, № РН-00213 на суму 43 935,90 грн. від 15.10.2007 року, № РН-00228 на суму 69 240,60 грн. від 23.10.2007 року, № РН-00227 на суму 57 062,70 грн. від 23.10.2007 року, № РН-00229 на суму 14 796,00 грн. від 23.10.2007, № РН-00232 на суму 34 862,40 грн. від 24.10.2007 року, № РН-00233 на суму 29 138,40 грн. від 24.10.2007 року, № РН-00240 на суму 34 862,40 грн. від 29.10.2007 року, № РН-00241 на суму 27 924,30 грн. від 29.10.2007 року, № РН-00288 на суму 34 195,20 грн. від 10.12.2007 року, № РН-00289 на суму 56 800,20 грн. від 10.12.2007 року, № РН-00290 на суму 22 851,60 грн. від 11.12.2007 року, № РН-00291 на суму 68 268,60 грн. від 11.12.2007 року, № РН-00292 на суму 68 367,54 грн. від 14.12.2007 року, № РН-00294 на суму 32 828,76 грн. від 20.12.2007 року, № РН-00297 на суму 39 704,40 грн. від 21.12.2007 року, № РН-00298 на суму 27 924,30 грн. від 21.12.2007 року, № РН-00295 на суму 78 188,04 грн. від 22.12.2007 року, № РН-00296 на суму 40 188,60 грн. від 22.12.2007 року, № РН-00299 на суму 67 013,28 грн. від 24.12.2007 року, № РН-00300 на суму 78 268,98 грн. від 24.12.2007 року, № РН-00301 на суму 66 819,60 грн. від 24.12.2007 року, № РН-00302 на суму 56 172,36 грн. від 24.12.2007 року, № РН-00303 на суму 55 443,90 грн. від 24.12.2007 року, № РН-0000001 на суму 28 071,30 грн. від 06.01.2008 року, № РН-0000002 на суму 42 744,00 грн. від 09.01.2008 року, № РН-0000054 на суму 102 532,80 грн. від 31.03.2008 року, № РН-0000055 на суму 67 896,00 грн. від 02.04.2008 року, № РН-0000056 на суму 33 948,00 грн. від 04.04.2008 року, № РН-0000057 на суму 168 288,66 грн. від 07.04.2008 року, № РН-0000058 на суму 168 044,94 грн. від 07.04.2008 року, № РН-0000059 на суму 87 646,44 грн. від 10.04.2008 року, № РН-0000060 на суму 29 612,45 грн. від 14.04.2008 року, № РН-0000061 на суму 37 812,48 грн. від 21.04.2008 року, № РН-0000067 на суму 83 717,82 грн. від 31.05.2008, № РН-0000098 на суму 56 872,07 грн. від 24.06.2008 року, № РН-0000104 на суму 157 823,82 грн. від 27.06.2008 року, № РН-0000102 на суму 80 722,62 грн. від 30.06.2008 року, № РН -0000130 на суму 40 302, 90 грн. від 06.08.2008 року, № РН -0000134 на суму 78 269, 40 грн. від 09.08.2008 року, № РН - 0000133 на суму 107 941, 68 грн. від 09.08.2008 року, № РН -0000119 на суму 78 222, 67 грн. від 08.07.2008 року, № РН -0000124 на суму 79 414, 24 грн. від 15.07.2008 року, № РН -0000125 на суму 166 573,64 грн. від 16.07.2008 року, № РН -0000139 на суму 68 070,72 грн. від 23.08.2007 року, № РН -0000135 на суму 14 261,70 грн. від 21.08.2007 року, № РН - 0000099 на суму 14 015,10 грн. від 17.08.2007 року, № РН -0000121 на суму 14 220,60 грн. від 10.08.2007 року, № РН -0000106 на суму 67 013,28 грн. від 31.07.2007 року, № РН -0000104 на суму 60 525,00 грн. від 30.07.2007 року, № РН -000097 на суму 161 232,48 грн. від 16.07.2007 року, № РН -0000096 на суму 46 192,68 грн. від 09.07.2007 року, № РН - 0000109 на суму 80 605, 80 грн. від 02.07.2008 року, № РН -0000128 від 31.07.2008 року, № РН -0000131 від 09.08.2008 року, № РН -0000135 від 09.08.2008 року.
Поставка щебеня здійснювалась позивачем відповідачу залізничним транспортом через кар'єри з якими позивач уклав відповідні договори (копії договорів та накладних в справі).
Крім того, позивач згідно Договору уступки вимоги № 01-ЦС від 05 грудня 2007 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько - російське підприємство «РОПІТ-ДНІПРО»(первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІС»(новий кредитор, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Шляхово -будівельне управління № 41»(боржник, відповідач) набув право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язань щодо оплати суми боргу за поставку щебеня гранітного, згідно Договору № 31/03-07 від 28 березня 2007 року, та акту звірки взаєморозрахунків від 03 грудня 2007 року в сумі 140 000,00 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 12.12.2007 року та актом прийому -передачі уступки вимоги.
В свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 2 759 543,36 грн., (в тому числі повністю і за договором уступки права вимоги) на доказ чого надано банківські виписки від 29.10.2007 року на суму 200 000,00 грн., від 19.10.2007 року на суму 100 000,00 грн., від 07.11.2007 року на суму 200 000,00 грн. від 27.11.2007 року на суму 145 279,42 грн., від 20.12.2007 року на суму 50 000,00 грн., від 24.12.2007 року на суму 50 000,00 грн., від 27.12.2007 року на суму 100 000,00 грн., від 29.12.2007 року на суму 200 000,00 грн., від 17.01.2008 року на суму 100 000,00 грн., від 30.01.2008 року на суму 63 850,66 грн., від 05.02.2008 року на суму 50 000,00 грн., від 28.03.2008 року на суму 200 000,00 грн., від 28.11.2007 року на суму 100 000,00 грн., від 19.08.2008 року на суму 100 000,00 грн., від 05.08.2008 року на суму 100 000,00 грн., від 25.07.2008 року на суму 100 000,00 грн., від 25.04.2008 року на суму 200 000,00 грн., від 03.07.2008 року на суму 100 000,00 грн., від 30.11.2007 року на суму 100 000,00 грн., від 12.12.2007 року на суму 140 000,00 грн., від 07.12.2007 року на суму 50 000,00 грн., від 12.10.2007 року на суму 100 000,00 грн., від 05.10.2007 року на суму 50 000,00 грн., від 02.10.2007 року на суму 14 220,60 грн., від 02.10.2007 року на суму 46 192,68 грн., від 14.07.2008 року на суму 100 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до відповідача та просив стягнути з останнього заборгованість за поставлений щебінь в розмірі 1 590 308,69 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні № РН -0000130 на суму 40 302, 90 грн. від 06.08.2008 року, № РН -0000134 на суму 78 269, 40 грн. від 09.08.2008 року, № РН - 0000133 на суму 107 941, 68 грн. від 09.08.2008 року, № РН -0000119 на суму 78 222, 67 грн. від 08.07.2008 року, № РН -0000124 на суму 79 414, 24 грн. від 15.07.2008 року, № РН -0000125 на суму 166 573,64 грн. від 16.07.2008 року, № РН -0000139 на суму 68 070,72 грн. від 23.08.2007 року, № РН -0000135 на суму 14 261,70 грн. від 21.08.2007 року, № РН -0000099 на суму 14 015,10 грн. від 17.08.2007 року, № РН -0000121 на суму 14 220,60 грн. від 10.08.2007 року, № РН -0000106 на суму 67 013,28 грн. від 31.07.2007 року, № РН -0000104 на суму 60 525,00 грн. від 30.07.2007 року, № РН -000097 на суму 161 232,48 грн. від 16.07.2007 року, № РН -0000096 на суму 46 192,68 грн. від 09.07.2007 року, № РН -0000109 на суму 80 605, 80 грн. від 02.07.2008 року, № РН -0000128 від 31.07.2008 року, № РН -0000131 від 09.08.2008 року, № РН -0000135 від 09.08.2008 року на загальну суму 1 260 922,15 грн. відповідачем не підписані.
Однак, на доказ отримання відповідачем щебеня за вказаними накладними, позивачем надано залізничні квитанції про приймання вантажу та дорожні відомості(копії в справі).
Відповідач 02 жовтня 2008 року направив на адресу позивача лист № 500, яким повідомив, що поставлений в липні 2008 року щебінь фр. 0-5 по залізничних накладних № 331224708 в кількості 355,5 т. (видаткова накладна № РН -0000128 на суму 21 585,96 грн. від 31.07.2008 року), № 36321575 в кількості 1 430,0 т. (видаткова накладна № РН -0000131 на суму 92 749, 80 грн. від 09.08.2008 року), № 36248204 в кількості 1 075,0 т. (видаткова накладна № РН -0000135 на суму 69 724 ,50 грн. від 09.08.2008 року) не узгоджений по цінах та не відповідає стандартам по якості, а також просив забрати вказаний щебінь з території промислової бази.
Вказані видаткові накладні, як зазначалось вище, з боку відповідача не підписані, а загальна вартість щебеня щодо якого заперечував відповідач в листі № 500 складає 184 060,26 грн.(згідно накладних підписаних позивачем та його розрахунку).
На доказ отримання позивачем листа № 500 свідчить той факт, що лист був завірений представником позивача та наданий останнім в судовому засіданні 11.11.2008 року.
Таким чином, враховуючи положення пунктів 1.1., 1.6. та 1.10 Договорів, відсутність заявок покупця на поставку щебеня, а також, враховуючи письмові заперечення відповідача щодо ціни та якості, господарський суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача вартості товару в розмірі 184 060,26 грн., за видатковими накладними № РН -0000128 від 31.07.2008 року, № РН -0000131 від 09.08.2008 року, № РН -0000135 від 09.08.2008 року відсутні.
Разом з тим, щодо решти щебеня, на який також не підписані накладні, з боку відповідача заперечень не надійшло, а тому, незважаючи на відсутність заявок, господарський суд вважає, що він прийнятий відповідачем без зауважень та підлягає оплаті.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (замовника) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві (замовникові) товар (товари), а покупець (замовник) зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, в повному обсязі не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 1 406 248,43 грн. (1 590 308,69 - 184 060,26).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Позивач, посилаючись на пункти 3.3 Договорів, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за весь час прострочення в сумі 275 991,79 грн.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами в усіх примірниках оригіналів Договорів пункти щодо пені були викреслені, а отже згоди сторін щодо цих пунктів досягнуто не було.
Зважаючи на той факт, що Договори в такій редакції виконувалися сторонами, додаткового листування щодо узгодження спірних пунктів також, не було, господарський суд вважає, що договори в частині пені сторонами не були укладені.
Відповідно до ст.ст. 549, 547 ЦК України, пеня та штраф є неустойкою, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, так як пункти Договорів, що передбачали таку відповідальність сторонами не укладені, тобто відсутні.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 82 739,62 грн. та 395 481,53 грн. -інфляційних втрат за період з 19.08.2008 року по 14.05.2010 року.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням встановленої суми боргу (1 406 248,43 грн.), господарський приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати в сумі 350 155,86 грн. та 3% річних в сумі 73 279,03 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»(місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р-н, просп. 40-річчя Жовтня, 32, код ЄДРПОУ 05416886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»(місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Cвятошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 19407655) 1 406 248 (один мільйон чотириста шість тисяч двісті сорок вісім) грн. 43 коп. - основного боргу, 350 155 (триста п'ятдесят тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. -інфляційних втрат, 73 279 (сімдесят три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 03 коп. -3 % річних, 18 296 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 83 коп. -державного мита та 92 (дев'яносто дві) грн. 09 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.М. Спичак