ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/4407.06.10
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Н"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Печерська районна у м. Києві державна адміністрація
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Дудар Є.В. -предст.,
Від відповідача, Чепурін В.О. -предст.,
Від третьої особи не з'явилися
ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання незаконною бездіяльності ліквідаційної комісії ТОВ "Проект-Н" та зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії виконати зобов'язання в натурі, передбачені законом, а саме: опублікувати в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрації юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення та порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього (з зазначенням строку, який не може бути меншим ніж два місяці з дня публікації оголошення про ліквідацію).
Позовні вимоги мотивовані наявністю заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорами як власника заставленого майна.
Відповідач позовні вимоги заперечує, вказуючи на відсутність з позивачем жодних правовідносин. Відповідач також вказав на дотримання законодавчо визначеної процедури припинення юридичної особи.
Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
10.09.2009 державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної реєстрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців було внесено запис про рішення засновників ТОВ "Проект-Н" щодо припинення юридичної особи.
Оголошення про припинення ТОВ "Проект-Н" було розміщено 15.09.2009 в друкованому засобі масової інформації - Бюлетені державної реєстрації № 133 (18) 2009 рік.
Стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визнає обов'язковою публікацію відомостей з Єдиного державного реєстру щодо прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Відповідно до частини сьомої ст. 22 Закону № 755-IV повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи повинно містити такі відомості про юридичну особу: найменування; ідентифікаційний код; місцезнаходження; підставу для прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) юридичної особи; місце та дату внесення запису про прийняття рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юридичної особи; дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); порядок і строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється.
Стаття 1 вищевказаного Закону називає спеціалізованим друкованим засобом масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.
В листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.08.2004 № 5530 роз'яснено, що спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є "Бюлетень державної реєстрації".
Розміщене в друкованому засобі масової інформації - Бюлетені державної реєстрації № 133 (18) 2009 рік від 15.09.2009 відповідачем оголошення про припинення ТОВ "Проект-Н" містило передбачену Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" інформацію, зокрема, щодо особи ліквідатора та строку пред'явлення кредиторами вимог -15.11.2009.
Таким чином, відповідачем виконані вимоги спеціального Закону, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців.
Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу та ст. 60 Господарського кодексу учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи також може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Ліквідаційна комісія розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї (не може становити менше ніж два місяці з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи).
Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, яка ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням останніх про ліквідацію підприємства. Таке повідомлення надсилається рекомендованим листом або врученням під розписку із зазначенням у ньому строків та порядку задоволення вимог кредиторів.
Ліквідаційна комісія забезпечує інвентаризацію та оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку. Статтею 20 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що достовірність та повнота ліквідаційного балансу щодо господарських товариств підтверджуються аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.ст. 509, 510 ЦК України кредитором є сторона у зобов'язанні, тобто у правовідношенні, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що є кредитором відповідача, оскільки ТОВ "Проект-Н" набув права власності на обтяжене нерухоме майно, що перебувало у заставі ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".
03.07.2009 на адресу ТОВ "Проект-Н" позивачем рекомендованою кореспонденцією була направлена вимога про сплату заборгованості в розмірі 3 564 782,78 доларів США (фіск.чек від 03.07.2009).
Судом не приймаються заперечення відповідача щодо того, що фіскальний чек не є доказом направлення вимоги відповідачу, як безпідставні. Заперечуючи отримання вимоги про сплату заборгованості, відповідач не повідомив, який саме документ був отриманий, не надав витягу з книги реєстрації вхідної кореспонденції. Таким чином, відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача.
Листом від 28.05.2010 № 3/114-1311 Інспекція Головного державного реєстратора флоту повідомила, що станом на 28.05.2010 суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Проект-Н", в Державному судновому реєстрі України не зареєстровано.
Проте даний лист не спростовує твердження позивача, що станом на дату прийняття відповідачем рішення про ліквідацію він не був судновласником буксиру "Портовик-8" (Свідоцтво про право власності на судно PV № 02622). Відповідач не надав суду доказів на спростування цієї обставини.
В той же час судом береться до уваги, що направлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості третьої особи за кредитним договором не може вважатися беззаперечним доказом того, що позивач є кредитором відповідача з безспірними вимогами. Позивач не надав суду доказів того, що на дату прийняття рішення про припинення ТОВ "Проект-Н" майно, на яке позивач заявляє свої права, перебувало у власності відповідача. Позивач не надав суду доказів на підтвердження цієї обставини.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач не довів суду обґрунтованості своїх вимог, не надав доказів порушення своїх прав діями ліквідаційної комісії відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ГПК України.
Суддя О.О.Хрипун