Справа № 368/720/21
Провадження № 1-в/368/103/21
"04" жовтня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурорів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
представників ВК ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7
адвоката засудженого ОСОБА_8
засудженого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику в режимі відео конференції подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» погоджене з спостережною комісією при Обухівській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання засудженого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя до засудження АДРЕСА_1 , освіта середня, громадянина України, одруженого, -
ОСОБА_9 вироком Голосіївського районного суду м. Києва засуджений 30.08.2019 року за ст. 286 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строк на 3 роки. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2019 р. вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року залишено без змін.
Початок строку покарання - 17.01.2020 року.
Кінець строку покарання - 17.01.2023 року.
строку покарання - 17.07.2021 року.
Із спільного подання Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» та спостережної комісії при Обухівській районної державної адміністрації Київської області вбачається, що засуджений ОСОБА_9 , відбуваючи покарання, до праці відноситься добре, працевлаштований робітником на контрагентському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні системи», завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, три раз заохочувався керівництвом установи та мав одне дисциплінарне стягнення «догану» за приховане використання мережею інтернет, яке знято 05.01.2021 р. В даний час засуджений поводить себе правильно, з адміністрацією колонії коректний та ввічливий, в колективі засуджений не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє.
Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання колонія, думку представника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)», який підтримав подання, захисника засудженого адвоката ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_9 , які просили подання колонії задовольнити та застосувати до засудженого ст. 81 КК України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання щодо застосування до засудженого ОСОБА_9 ст. 81 КК України не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_9 вироком Голосіївського районного суду м. Києва засуджений 30.08.2019 року за ст. 286 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строк на 3 роки. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2019 р. вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року залишено без змін.
Початок строку покарання - 17.01.2020 року.
Кінець строку покарання - 17.01.2023 року.
строку покарання - 17.07.2021 року.
Злочин вчинений засудженим ОСОБА_9 є злочином необережним тяжким.
Засуджений ОСОБА_9 відбуває покарання з 17.01.2020 р. За час перебування у ДУ «Київське СІЗО» дисциплінарних стягнень та заохочень не має.
У Державну установу «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)» засуджений ОСОБА_9 прибув 12.06.2020 р.
28 квітня 2020 р. засудженого ОСОБА_9 було ознайомлено з умовами відбування покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)».
Вивченням матеріалів особової справи встановлено, що засуджений ОСОБА_9 перебував на профілактичному обліку установи з 28 травня 2020 року, по 01 лютий 2021 рік як схильний до вживання та розповсюдження наркотичних засобів їх аналогів та прекурсорів.
Станом на 17.07.2021 р. ОСОБА_9 відбув вже строку призначеного вироком суду за необережний тяжкий злочин.
Як вбачається зі ст..81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. ст. 81, 82 КК України є:
?ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
?участь у суспільно-корисній праці;
?участь у виховних заходах;
?участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
?участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
?участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
?поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
?прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
?визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
?підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Частиною 2 статті 81 КК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання м'яким" передбачено, що головною умовою при прийнятті судом рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений добросовісною поведінкою і відношенням до праці довів своє виправлення. При чому добросовісна поведінка - це не пасивна поведінка засудженого, який утримується від порушення режиму відбування покарання, а його активна участь в громадському житті, виконання громадських доручень, підвищення свого освітнього рівня тощо. Добросовісне відношення до праці - це постійне виконання і перевиконання планів робіт, добросовісне відношення до дорученої роботи, підвищення кваліфікації, прояв ініціативи тощо. В той же час, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення суд повинен виходити з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування їм покарання, а не за короткий період часу.
Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, а не за короткий період часу.
Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно характеристики на засудженого ОСОБА_9 , затвердженої 22.07.2021 року начальником ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)» вбачається, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_9 один раз допустив порушення режиму утримання за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Після проведеної з ним додаткової виховної роботи почав змінювати в кращу сторону своє ставлення до відбування покарання, усвідомив помилковість своїх суджень, поведінка засудженого стала право слухняною та стабільною. На даний період часу засуджений характеризується з позитивної сторони, дотримується норм які визначають порядок та умови відбування покарання, за що отримав від керівництва колонії три заохочення, порушень не допускає, дисциплінарне стягнення було знято в законному порядку. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Працевлаштований на контрагентському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні системи». Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань. Викопує роботу з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт по благоустрою установи відноситься з розумною ініціативою. Засуджений ОСОБА_9 дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
За час перебування у колонії з 28.04.2020 року засуджений був тричі заохочений - за добросовісне відношення до праці - 05.01.2021 р., 01.04.2021 р. та 01.07.2021 р. і один раз - 14.08.2020 р. був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за те, що приховано користувався мережею інтернет, і було застосовано до нього - догану.
Щодо відношення засудженого до праці, то слід зазначити, що засуджений працював, про що було зроблено висновок про можливість залучення засудженого до праці, про що було підтверджено як представником колонії, так і самим засудженим.
Щодо відшкодування витрат потерпілій, то засудженим частково погасив, а саме: 15 000 грн. після винесення вироку першою інстанцією, про що сам підтвердив у судовому засіданні. Щодо іншої суми, то як пояснив засуджений, так і його адвокат, то була певна домовленість із потерпілою стороною, про що надано нотаріальну заяву, про проведення оплати лише після звільнення з місць позбавлення волі. Тобто, за час перебування у ДУ «Кагарлицька виправна колонія» засудженим добровільно сплачено не було.
Кагарлицькою виправною колонією № 115 було зроблено висновок, що засуджений ОСОБА_9 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Проте, невідбуте засудженим ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі становить 1 р. 152 днів та є значно великою та призведе до порушення принципу невідворотності покарання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_9 не повністю підпадає під положення ст.. 81 КК України, так як процес виправлення не досягнув тієї стадії, тому подане подання про умовно-дострокове звільнення щодо засудженого ОСОБА_9 на даний момент є передчасним і у задоволенні подання слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.. 537, 539 КПК України, ст.. 81 КК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 р., суд, -
У задоволенні подання начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» погоджене з спостережною комісією при Обухівській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання засудженого ОСОБА_9 відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом 7 діб з дня проголошення.
Суддя 1.1. Шевченко