Справа № 359/8986/21
Провадження № 1-кп/359/641/2021
01 жовтня 2021 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62021000000000682 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.2 ст.127 КК України,
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор вказав, що під час досудового розслідування до нього застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження прокурор послався на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні, ризик знищення, приховування та спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою, а також зазначає про те, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантуватиме можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України. Представник потерпілого в судовому засідання підтримав клопотання прокурора та просив суд його задовольнити.
У свою чергу, обвинувачений та його захисник заперечили проти застосування найсуворішого запобіжного заходу, просили застосувати домашній арешт. На думку сторони захисту, прокурором не доведено ризики, які зазначені у ст. 177 КПК України, не враховано належна процесуальна поведінка обвинуваченого після припинення дії запобіжного заходу, а також захист звернув увагу на те, що ОСОБА_7 намагаються двічі притягнути до відповідальності за один і той самий злочин.
Розглянувши клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Під час досудового розслідування ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2021 р. до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.10.2021 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2021р. вищевказану ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2021 року залишено без змін.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч 3. ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 3 ст. 146 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України). Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
У судовому засіданні обвинувачений повністю заперечив свою причетність до злочинів. Водночас, суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 01.10.2021 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного (обвинуваченого), має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, а саме: у організації незаконного позбавлені волі та викрадення людини, вчинених щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням потерпілим фізичних страждань та спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України); в організації вчинення катування, тобто умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілих вчинити дії, що суперечать їх волі - отримати від них відомості та визнання, здійсненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України). Санкція ч. 3 ст. 146 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні двох злочинів, які є тяжкими, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, у разі застосування запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою, він може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що ОСОБА_7 може вчиняти в подальшому дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Крім того, судом приймаються до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений в розшук в іншому кримінальному провадженні. Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, експертів, хоча останній є мінімальним. Водночас, наявність ризику знищення, приховання та/або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та що, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не доведено. Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_7 особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування на початку судового провадження до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, а тому до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 листопада 2021 року включно.
Керуючись ст. 176-178, 194-196 КПК України, суд
Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27.11.2021 року включно.
Утримувати обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали видати учасникам судового провадження.
Ухвала про застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 05.10.2021 об 08.30 год.
Суддя ОСОБА_1