Справа № 359/8175/21
Провадження № 2/359/2966/2021
06 жовтня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У серпні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 17 квітня 2015 року він уклав шлюб із ОСОБА_2 . ОСОБА_3 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Оскільки на день звернення до суду позивач постійно проживає в Німеччині, він позбавлений можливості розірвати шлюбу у позасудовому порядку, спільних дітей сторони не мають, тому він звернувся до суду та просить розірвати шлюб.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Дослідивши подані письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 17 квітня 2015 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, про що був складений відповідний актовий запис №531. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 квітня 2015 року (а.с.4).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_3 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається. Відповідач також не заперечує проти розірвання шлюбу.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 квітня 2015 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №531.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня його проголошення.
Суддя О.Ю. Семенюта