Справа № 357/874/18
1-кп/357/731/21
07 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 2 в м. Біла Церква клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України .
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ., який закінчується 11 жовтня 2021 року на 60 днів з тих підстав, що на даний час продовжують існувати ризики та обставини, які існували при застосуванні запобіжного заходу .
З'ясувавши думку учасників судового провадження, з приводу заявлених клопотань, дослідивши наданні матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора обгрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Проведення судового засідання за відсутності свідків у даному кримінальному провадженні не можливе, у зв'язку з чим судовий розгляд кримінального провадження необхідно відкласти на іншу дату.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 11 жовтня 2021 року, а провести засідання до вказаної дати не надається можливим.
На даний час ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України та обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час не змінилися та продовжують існувати.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину, дані про його особу, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, на сьогодні не зменшилися.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжній щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення та відсутність достовірних відомостей про відсутність ризиків, які були встановлені при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому, відсутні.
Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 повинен бути продовжений на 60 днів.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.
Статтею 183 КПК України визначено, що в разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави. Вказаний припис закону говорить про те, що застава в даному випадку не є самостійним запобіжним заходом, а є альтернативою, якою має право скористатися особа при обраному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. КПК України передбачено строк можливості внесення застави протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, якою розмір застави визначено.
Крім того, суд звертає увагу, що Законом визначено те, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. ( ст. 202 КПК України).
Згідно із приписами ст. 331 КПК України, суд під час судового розгляду може прийняти рішення про зміну застосованого запобіжного заходу або продовжити його дію.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 48, 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 331, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити .
Продовжити застосування стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 05 грудня 2021 року включно, утримувати його у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів і закінчується 05 грудня 2021 року включно.
Залишити без змін запобіжний західу вигляді застави обраний ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року відносно ОСОБА_4 .
Судове засідання по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України відкласти до 05 листопада 2021 року до 10 год. 00 хв.
Копію ухвали вручити прокурору, учасникам кримінального провадженні та скерувати начальнику Державної установи Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1