465/2521/21
2/465/2477/21
Іменем України
22.09.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
при секретарі судового засідання Беркій Т.М.
з участю представника позивача - адвоката Тиховського Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до відповідачів, за участі третьої особи, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 на підставі Договору дарування квартири від 08 вересня 2020 року за реєстровим номером № 601 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Згідно довідки про склад сім'ї у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
На даний момент в квартирі проживає ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , натомість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин. Відповідачі не проживають в даній квартирі, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не мають і взагалі квартирою вони не цікавляться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач, ні інші члени сім'ї відповідачам не чинили. Вони добровільно визначили собі інше місце проживання і спірним жилим приміщенням не користуються тривалий час. Також мiж позивачем та відповідачами немає жодних домовленостей про збереження за ними житлової площі. Факт реєстрації відповідачів порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, він позбавлений можливості оформити субсидію, оскільки в зв'язку з цим йому необхідно додатково подавати та враховувати доходи відповідачів та зазначати їх дані при оформленні субсидії, якими позивач не володіє, а також складення актів про їх фактичне непроживання за адресою реєстрації. ОСОБА_2 більше двох років не проживає в квартирі АДРЕСА_2 , такий через різке погіршення здоров'я матерi переїхав жити за межі Львова, адресу проживання ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_5 не вказав, на контакт ні з позивачем, ні з третьою особою не виходив. ОСОБА_3 більше дванадцяти років не проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Така поїхала в 1996-1997 роках на роботу в Іспанію, де і залишилася на постійне місце проживання. Згодом в ОСОБА_6 переїхали і її діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вже там створили свої сім'ї, і, наскільки відомо, проживають в м. Мадрид. ОСОБА_9 періодично приїжджала до м. Львова, на 1-2 тижні. Проте, навіть приїжджаючи, вона не проживала в квартирі, в якій зареєстровано її місце проживання. З 2008 року вона взагалі не приїжджає, не знайшла можливості приїхати навіть на похорон свого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса її проживання ні ОСОБА_1 , нi ОСОБА_5 невідома, на контакт ні з позивачем, ні з третьою особою ні вона, ні її діти не виходили і не виходять. Відтак, позивач вважає, що відповідачі втратили право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.07.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в останній.
Відповідачі в судові засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, а саме на адресу: АДРЕСА_1 . Неодноразово надіслані відповідачам повістки повернуті суду з відміткою про відсутність адресатів, що відповідно до положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України слід вважати врученням повістки. Крім цього, суд враховує, що згідно з ч.10 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. За наведених обставин слід вважати, що відповідачі, яким надсилалися судові повістки за їх зареєстрованим місцем проживання, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та до суду не прибули, відзиву на позов не надали, що не перешкоджає розгляду справи.
Третя особа - ОСОБА_4 на час розгляду справи померла, що підтверджується наданою представником позивача копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Як встановлено, відповідно до договору дарування квартири від 08.09.2020 року ОСОБА_1 прийняв в дар від ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 (договір зареєстрований приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником І.А. за № 601). Таким чином, ОСОБА_1 є одноосібним власником даної квартири.
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . На час розгляду справи ОСОБА_4 померла, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно акту комісії ЛКП «Львівський ліхтар» від 01.10.2020 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - фактично не проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вказане також підтверджується актами, складеними ЛКП «Львівський ліхтар» від 06.11.2020 року, від 10.12.2020 року, 15.01.2021 року. Крім цього, в акті від 10.12.2020 року вказується про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не проживають більше двох років, що засвідчили своїми підписами сусіди з квартир АДРЕСА_3 - ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які проживають в будинку АДРЕСА_4 .
Згідно з ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням, інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до змісту норм ст. ст. 1,6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право й у разі тимчасової відсутності.
Згідно з ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. В разі відсутності особи понад встановлений строк, жиле приміщення не зберігається і особи можуть бути визнанні такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Згідно п.10 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України", у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачі відсутні за місцем своєї реєстрації понад встановлені законодавством строки, не проживають понад встановлені строки в житловому приміщенні, в якому позивач є власником, судом не встановлено домовленості між ними і власником житла щодо порядку користування квартирою і залишаючись зареєстрованими у спірному домоволодінні, перешкоджають позивачу у здійсненні його законних прав, в тому числі на оформлення житлової субсидії, для отримання якої необхідно подати до органів соціального захисту відомості про доходи усіх зареєстрованих в житлі мешканців, а тому, відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.10.2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Величко О.В.