Рішення від 06.10.2021 по справі 953/4289/21

Справа № 953/4289/21

н/п 2/953/2064/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2021 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Губської Я.В.,

за участю секретаря судових засідань - Мордухович К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, 17 листопада 1982 року «Дзержинським» палацом одруження м.Харкова, актовий запис №2241.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що вони знаходяться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 17 листопада 1982 року. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя між сторонами не склалось, з причин різності характерів та вподобань, втрачено почуття поваги та любові один до одного. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення він не згоден, тому просив розірвати шлюб. Спору про поділ майна на теперішній час сторони не мають.

Ухвалою Київського районного суду м. Харків від 23.07.2021 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце слухання справи належним чином.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явилась в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 17 листопада 1982 року «Дзержинським» палацом одруження м.Харкова, актовий запис №2241 (свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_1 від 17.11.1982 року).

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальній декларації прав людини , прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.(ст..110 СК)

У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимими.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач у своїй заяві підтвердив суду, що збереження родини не є можливим, клопотань про надання часу на примирення не заявив.

Отже, суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ». Клопотань про повернення дошлюбного прізвища не заявляла.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 141, 206, 247, 258-259, 268,280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 листопада 1982 року «Дзержинським» палацом одруження м.Харкова, актовий запис №2241 (свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_1 від 17.11.1982 року).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_2 ».

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:

Попередній документ
100167600
Наступний документ
100167602
Інформація про рішення:
№ рішення: 100167601
№ справи: 953/4289/21
Дата рішення: 06.10.2021
Дата публікації: 08.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.03.2021)
Дата надходження: 10.03.2021
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
02.09.2021 08:45 Київський районний суд м.Харкова
24.09.2021 08:20 Київський районний суд м.Харкова
06.10.2021 08:10 Київський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУБСЬКА ЯНА ВІТАЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ГУБСЬКА ЯНА ВІТАЛІЇВНА
відповідач:
Тищенко Раїса Олександрівна
позивач:
Тищенко Володимир Олександрович
представник позивача:
Холодов Леонід Юрійович