Справа № 392/36/20
Провадження № 2/392/103/21
20 вересня 2021 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Березія Ю.А.,
при секретарі Рудій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
1. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на тверду грошову суму 1000 гривень щомісячно.
Позов мотивовано тим, що судовим наказом Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2019 року з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Позивач зазначив, що на момент призначення аліментів у частці від заробітку він мав постійну роботу та стабільну заробітну плату. Відповідач вказав, що на даний час його звільнили з роботи, тому втративши стабільний дохід він проживає за рахунок тимчасових заробітків.
3 червня 2020 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду заперечення на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 19-21).
Заперечення мотивовано тим, що відповідач не згодна з твердженнями позивача про те, що він не отримує доходу та вказала, що він періодично перетинає кордон України з іноземними державами Європейського Союзу та перебуває там тривалий час.
Відповідач зазначила, що позивач є молодою працездатною особою та не позбавлений права у подальшому влаштовуватися на більш високооплачувану роботу.
20 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду письмові пояснення, де зазначила, що їй достовірно відома інформація, що позивач працює за кордоном та отримує стабільний високий дохід, про що свідчить придбання автомобіля в цьому році.
Відповідач наголосила, що вона являється безробітною та не отримує доходів. На її утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей.
Інші процесуальні дії у справі
7 лютого 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 14).
16 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 27).
2. Мотивувальна частина
Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
23 жовтня 2019 року суддею Маловисківського районного суду Кіровоградської області видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6).
Зміст спірних правовідносин
З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 вважає надмірним розмір аліментів, які стягуються на сина ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_5 , оскільки 19 липня 2016 року змінився його матеріальний стан, тому що він звільнився з роботи (а.с. 7).
У позовній заяві позивач послався на приписи статті 184 СК України (а.с. 1).
Відповідач ОСОБА_5 не визнала вимоги позивача, щодо зменшення розміру аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно. Відповідач вказала, що відсутність у позивача стабільного заробітку не є підставою для зміни розміру аліментів, тому, що він періодично перетинає кордон України з іноземними державами та перебуває там тривалий час.
Відповідач наголосила, що на сьогоднішній день вона непрацевлаштована, не має інших доходів для проживання та на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей (38-70).
У запереченні на позовну заяву відповідач послалася на приписи статей 150, 182 СК України.
Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
Доказів, які відхилені судом, у справі немає.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані
піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття
дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках,
передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Аналіз положень статей 181, 192 СК України дає підстави для висновку про те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Такий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі
№ 6-143цс13.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року під час розгляду справи № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20) та від 3 червня 2020 року під час розгляду справи № 760/9783/18-ц (провадження № 61-702св19) дійшов висновків про те, що зміна сімейного стану в зв'язку з наявністю у платника аліментів інших дітей не може бути підставою для зміни розміру аліментів без доведення обставини зміни матеріального стану. Народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Окрім того, Верховний Суд зазначив, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки 19 липня 2016 року його звільнили з роботи.
Докази погіршення матеріального стану позивача в матеріалах справи відсутні.
Відповідач не визнала пред'явлений позов, посилаючись на судову практику.
Суд погоджується з аргументами відповідача та зазначає, що за змістом статті 192 СК України зміна майнового стану сама по собі не може бути підставою для зміни розміру аліментів без наявності доказів про погіршення матеріального стану платника аліментів.
Позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує його матеріальний стан.
Суд застосував норми права, на які посилалися сторони.
Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 30 вересня 2021 року.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий
суддя