Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2295/13-ц
Номер провадження: 6/511/50/21
"01" жовтня 2021 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Теренчук Ж. В. ,
секретаря - Ніколас С.О.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
представника - ОСОБА_2 ,
представника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в режимі відеоконфернцзв"язку заяву ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересовані особи - ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я", Роздільнянський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ("м.Одеса), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Андрій Олександрович про заміну сторони у виконавчому провадженні та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-
27.08.2021 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_4 про заміну сторони у виконавчому провадженні ВП №51888463, відкритому за виконавчим листом №511/2295/13ц, виданим Роздільнянським районним судом Одеської області, відносно боржника ОСОБА_5 .
В обґрунтування вимог заяви, зазначила, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.09.2013 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого по всіх правах та зобов'язанням виступає ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (далі - ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР») до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та стягнено солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 125 835,08 грн. та 1 258,35 грн. судового збору.
Рішення набрало законної сили, стягувачем отримано виконавчі листи та відкрито виконавчі провадження відносно неї та ОСОБА_6 , однак рішення суду по цей час не виконано.
Між тим, після винесення судового рішення, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - боржник ОСОБА_6 , після його смерті заведена спадкова справа в Великомихайлівській державній нотаріальній конторі. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв його син ОСОБА_5 та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_6 , він є правонаступником боржника, а тому просили замінити сторону виконавчого провадження в порядку правонаступництва.
Також просили визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у даній справі, виданий 30.12.2013 року судом про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» та його правонаступника в розмірі 125 835,08 грн , так як в зв'язку зі смертю основного боржника ОСОБА_6 , ОСОБА_4 як поручитель ОСОБА_6 на підставі договору поруки не прийняла на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору іншими особами, в тому числі правонаступниками ОСОБА_6 . Тому її зобов'язання припинилися по поруці і відповідно виконавчий лист на підставі ст.443 ЦПК належить визнати таким , що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат Корой І.Д. заяву ОСОБА_4 підтримав, не заперечував щодо відмови в задоволенні заяви в частині заміни боржника ОСОБА_6 на його правонаступника з огляду на те, що з такою вимогою по справі звернувся стягувач, однак наполягав на задоволенні заяви ОСОБА_4 щодо визнання виконавчого листа щодо неї, таким, що не підлягає виконанню по заявленим ним підставам щодо припинення поруки відносно правонаступників боржника ОСОБА_6 .
Представник ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» - Чернишенко А.Г. просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 . В наданих суду письмових запереченнях і в поясненнях в судовому засіданні, просили суд звернути увагу, що в порядку примусового виконання рішення Роздільнянського районного суду Одеської області відкрито два виконавчих провадження про стягнення кредитної заборгованості з боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Так стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 проводиться в рамках виконавчого провадження №60329084, а відносно ОСОБА_6 в рамках виконавчого провадження №51888463.
Відповідно до змісту ст.442 ЦПК України дії щодо заміни сторони виконавчого провадження можуть вчинятися лише приватним (державним) виконавцем, сторонами виконавчого провадження або їх правонаступниками. Однак ОСОБА_4 не є стороною виконавчого провадження з примусового стягнення боргу з ОСОБА_6 , а тому не має права звертатися з такою заявою до суду.
Щодо визнання виконавчого листа, таким ще не підлягає виконанню просять також відмовити заявниці виходячи з таким міркувань. Вважають, що в даному випадку відсутні матеріально-правові та процесуально-правові підстави для невиконання боржником рішення суду і визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Представник зацікавленої особи - ОСОБА_5 адвокат Устимчик М.В. в судовому засіданні проти заміни сторони у виконавчому провадженні заперечував, а проти визнання виконавчого листа про примусове стягнення боргу з ОСОБА_4 не заперечував.
Інші учасники справи на розгляд заяви в судове засідання не з'явилися на виклик суду , зокрема Роздільнянський міжрайонний відділ ДВС Роздільнянського МРУЮ надав суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно такого ж змісту заяви надав до суду приватний виконавець Цинєв А.О., який також просив провести розгляд заяви без його участі в судовому засіданні.
Так судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.09.2013 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та стягнено солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 125 835, 08 грн. та 1 258, 35 грн. судового збору.Дане рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання.
ОСОБА_4 є поручителем ОСОБА_6 на підставі договору поруки №208665 від 03.06.2008 року , укладеного між нею та Банком ПАт "УкрСиббанк" , правнаступником якого став ПАТ "Дельта Банк" за виконання боржником ОСОБА_6 зобов"язань за кредитним договором №1133555053000 від 03.06.2008 року.
30.12.2013 року за заявою стягувача ПАТ «Дельта Банк» Роздільнянським районним судом Одеської області було видано виконавчі листи №511/2295/13-ц (а.с.66)
Відповідно було відкрито виконавче провадження №51888463 з примусового виконання виконавчого листа № 511/2295/13-ц, виданого 30.12.2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області щодо боржника ОСОБА_6 (а.с.132)
В свою чергу також було відкрито виконавче провадження № 60329084 з примусового виконання виконавчого листа № 511/2295/13-ц, виданого 30.12.2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області щодо боржника ОСОБА_4 .
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.08.2019 року у цій справі було замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «ЄФКР» на підставі договору №1370/К про відступлення права вимоги.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер боржник ОСОБА_6 що підтверджується актовим записом про його смерть №344 від 20.05.2015 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за №00126482535 від 20.05.2015 року.
Після його смерті Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №301/2016. (а.с.183-199)
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 в повному обсязі з огляду на таке.
Щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Питання щодо заміни сторони виконавчого провадження врегульовано положеннями статті 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не є стороною виконавчого провадження №51888463 з примусового виконання виконавчого листа №511/2295/13-ц, виданого 30.12.2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області щодо боржника ОСОБА_6 , а відтак не має права ініціювати заміну сторони цього виконавчого провадження та з даною вимогою звертатися до суду та просити замінити боржника ОСОБА_6 правонаступником.
Тому в задоволенні заяви ОСОБА_4 в цій частині належить відмовити
Щодо вимог ОСОБА_4 про визнання виконавчого документу, таким що не підлягає виконанню, то суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. У разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Також при вирішенні даного питання суд вважає за необхідне по даній справі застосувати правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного суду в постанові від 26.01.2021 року по сраві № 522/1528/15-ц, відповідно до якого Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов'язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість.
Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов'язання продовжує існувати.
Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.
Далі Велика палата в цьому ж висновку зазначила, що після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.
У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
Отже, ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява №41984/98, §53). Тому задоволення позову про визнання поруки припиненою в одній справі не є ані підставою перегляду судового рішення в іншій справі за нововиявленими обставинами (частина друга статті 423 ЦПК України), ані підставою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (частина друга статті 432 ЦПК України).
Так судом встановлено в ході розгляду справи, що доводи представника ОСОБА_4 адвоката Корой І.Д. по даній справі щодо визнання виконавчого листа, таким, що не підлгягає виконанню, зводились до того, що відповідно до ст.523 ЦК України порука ОСОБА_4 по кредитному договору припинилася , так як відповідно до умов укладеного нею договору поруки вона несе відповідальність як поручитель у випадку невиконання зобов'язань основним боржником ОСОБА_6 .
Про те, що вона несе відповідальність за невиконання умов кредитного договору у разі смерті ОСОБА_6 його правонаступниками в договорі поруки не зазначено, відтак п її зобов"язання по поруці припинилися зі смертю ОСОБА_6 , що в свою чергу є підставою для визнання виконавчого документу , таким, що не підлягає виконанню.
За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.
Суд вважає, що вимоги щодо визнання поруки припиненою можуть розглядатися лише в позовному провадженні, так як наявний спір про право.
Зокрема, у справі про визнання поруки припиненою позивач має довести, що відповідач вважає наявним своє право вимоги і кореспондуючий обов'язок позивача, який не був установлений судовим рішенням або не є предметом розгляду в іншій справі.
Тосу суд при розгляді заяви, поданої до суду відповідно до Розділу 6 (Процесуальні питання, пов"язані з виконанням судових рішень) ЦПК не може розглядати правові питання щодо припинення поруки.
Також суд враховує, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, якщо особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Так відповідно по справі вже наявне судове рішення про стягнення боргу за кредитним договором як з основного боржника , так яі з поручителя ОСОБА_4 , а тому підстав для звільнення ОСОБА_4 від виконання судового рішення судом не встановлено, також суд вважає з огляду на правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного суду, що відсутні підстави і для визнання вионавчого листа щодо стягненн боргу з неї як з поручителя, таким ,що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 258,259, 273, 432, 442 суд,-
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересовані особи - ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я", Роздільнянський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції "м. Одеса), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Андрій Олександрович про заміну сторони у виконавчому провадженні та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - відмовити повністю.
Копію ухвали направити учасникам провадження для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 06.10.2021 року.
С Суддя: Ж. В. Теренчук