Справа № 503/875/21
Провадження № 2/503/407/21
06 жовтня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Таганцов Богдан Анатолійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович та Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В'ячеслав Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивач подала до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ті обставини, що 11.01.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович вчинив виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 2058 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 29600,00 грн та 930,00 грн плати за вчинення даного виконавчого напису. У виконавчому написі зазначено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 9467660 від 16.09.2019 року, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». 07.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркой В'ячеславом Вікторовичем відкрито виконавче провадження № 65695651 на підставі вище вказаного виконавчого напису № 2058, виданого 11.01.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в загальному розмірі 30530,00 грн. Однак, позивач вважає згаданий вище виконавчий напис таким, що був вчинений за угодою, яка не була нотаріально посвідчена; а також з порушенням принципу безспірності. У зв'язку з чим повивач для захисту своїх прав змушена пред'явити відповідний позов шляхом подання через свого представника позовної заяви, в якій останній просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2058, виданий 11.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 29600,00 грн та 930,00 грн плати за вчинення даного виконавчого напису, а також понесені судові витрати.
19.07.2021 року ухвалою суду (а.с.28-29) було відкрите провадження у даній справі із проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно роз'яснено відповідачу і третім особам їх права протягом, відповідно, п'ятнадцяти та десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати на адресу суду, відповідно, відзив на позов та пояснення, а відповідачу також право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Копію ухвали надіслано сторонам, а відповідачу і третім особам також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, які відповідач отримав 28.07.2021 року.
13.08.2021 року на адресу суду надійшов відзив від 03.08.2021 року (а.с.114-117) представника за довіреністю ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Самойліченко О.Д., в якому остання просить відмовити в задоволенні позову позивача повністю. У своєму відзиві представник посилається на те, що ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали кредитний договір № 9467660, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 8000,00 грн. Кредит надавався строком на 15 днів з 16.09.2019 року по 01.10.2019 року зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позикодавцем не виконала, у зв'язку із чим у неї виникла заборгованість на загальну суму 29600,00 грн. 26.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №44-МЛ, відповідно до якого відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором № 9467660. Вказує, що направив позивачу ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості за вих.№ 19439285/1, однак позитивного результату це не дало. 11.01.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович вчинив виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 2058 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 29600,00 грн та 930,00 грн плати за вчинення даного виконавчого напису. Представник відповідача зазначає, що виконавчий напис був вчинений на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості та передбаченні пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі за текстом - Порядок), а саме: оригінал кредитного договору № 9467660 від 16.09.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», виписку з особового рахунку за кредитним договором № 9467660 від 16.09.2019 року, у зв'язку з чим вважає, що виконавчий напис нотаріуса, вчинений з дотриманням вимог закону, зокрема щодо безспірності заборгованості.
10.08.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 03.08.2021 року (а.с.91-93) представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Таганцова Б.А., в якому останній заперечує те, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис з дотриманням вимог закону, оскільки він був вчинений на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений. При цьому, посилання відповідача на відповідність вчинених ним дій пункту 2 Переліку, яким передбачено подання нотаріусу саме оригіналу кредитного договору, є безпідставними так як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 була визнана у відповідній частині незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Крім того, звертає увагу на ту обставину, що згідно пунктів 6.1-6.2 кредитного договору № 9467660 від 16.09.2019 року, останній був укладений в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства, із застосуванням електронного підпису. У зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не мав можливості надати нотаріусу саме оригінал кредитного договору, як того вимагає пунктом 2 Порядку.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином. При цьому, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Таганцов Б.А. надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, 01.10.2021 року надіслав на адресу суду заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначив, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані у відповідності до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник відповідача - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання відповідач був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.1 ст. 128 ЦПК України. При цьому, від представника за довіреністю відповідача - Самойліченко О.Д. надійшло до суду клопотання від 05.08.2021 року Вих. №С20/350 (а.с.111) про розгляд справи за відсутності представника відповідача, в якій остання просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання своєчасно повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві, яка є останнім відомим місцем роботи даного нотаріуса, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 6600001203710 із судовим повідомленням (а.с.108-109).
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення № 6503908039843 відділення поштового зв'язку № 39 в м. Одеса (а.с.107) про вручення 20.08.2021 року рекомендованого поштового відправлення № 6600001203729 із судовим повідомленням.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
11.01.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 2058 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 29600,00 грн. та 930,00 грн. плати за вчинення даного виконавчого напису. У виконавчому написі зазначено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 9467660 від 16.09.2019 року, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», що підтверджується копією відповідного виконавчого напису (а.с.9).
18.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркой В'ячеславом Вікторовичем відкрито виконавче провадження № 65695651 на підставі вище вказаного виконавчого напису № 2058, виданого 11.01.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в загальному розмірі 30530,00 грн., про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2021 року (а.с.7-8).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
В свою чергу ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (надалі за текстом - Закон) передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону (в редакції чинній на час вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі за текстом - Порядок).
Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Згідно підпунктів 3.2. і 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до підпункту 5.1. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
При цьому, згідно підпунктів 6.1. і 6.2. пункту 6 глави 16 розділу ІІ Порядку, за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
Відповідно до підпунктів 7.1. і 7.3. пункту 7 глави 16 розділу ІІ Порядку, у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
Згідно із пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Із підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку слідує, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
За змістом вищевказаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов'язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 і від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц з подібних правовідносин.
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) та застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц (провадження № 61-35277св18).
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положенням ч.2 і 3 ст. 83 ЦПК України встановлено процесуальні обов'язки позивача подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Крім того, пункт 4 ч.2 ст. 43 ЦПК України передбачає обов'язок учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В свою чергу відповідач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» поштою направило позивачу ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 27.11.2020 року за вих.№ 19439285/1 (а.с.134), про що свідчить копія списку № 21 ф.103 групованих поштових відправлень рекомендованими листами пересувного відділення поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції АТ «Укрпошта» від 01.12.2020 року (а.с.135-136).
У зв'язку з чим суд вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було виконано обов'язок щодо повідомлення боржника про порушення кредитного зобов'язання.
Аналогічний за своєю суттю висновок зроблений в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 334/443/18 (провадження № 61-6770св19).
04.01.2021 року відповідачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було направлено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу міста Києва Баршацькому І.В. заяву Вих.№19439285/2 (а.с.130) про вчинення виконавчого напису для стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з наступними додатками: кредитний договір № 9467660 від 16.09.2019 року, копія реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, розрахунок суми заборгованості, копія довіреності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Однак, суд звертає увагу на ту обставину, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.01.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Відповідачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та третьою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. суду не було надано доказів того, що кредитний договір № 9467660 від 16.09.2019 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був посвідчений нотаріально. При цьому, сам зміст копії даного кредитного договору (а.с.120-122) не підтверджує його нотаріальне посвідчення, оскільки останній не містить відповідного посвідчувального напису нотаріуса, та не виконаний на спеціальному бланку.
Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні висновки застосовані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) і від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).
У зв'язку з чим суд вважає, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом без дотримання вимог, передбачених ст. 88 Закону, глави 16 розділу ІІ Порядку та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Водночас із цим суд звертає увагу на те, що в змісті своєї позовної заяви позивач ОСОБА_1 заперечувала укладення кредитного договору № 9467660 від 16.09.2019 року виключно з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в той час як зі змісту документів доданих до позовної заяви та самої угоди згаданий кредитний договір укладався з ТОВ «Мілоан».
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00).
Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 908,00 грн (а.с.1), та судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн (а.с.15), що загалом становить 1362,00 грн.
При цьому, у відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, представником позивача було зроблено заяву про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у зв'язку з чим на підставі ст. 246 ЦПК України питання про судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, буде вирішуватись судом вже після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У зв'язку з чим суд вважає необхідним продовжити дію заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 16.07.2021 року (а.с.22-24) на строк протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили після спливу якого вони вважаються скасованими.
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 35234236, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович; 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб. 2-7, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В'ячеслав Вікторович; 65000, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12 А, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 2058, вчинений 11.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» суми в розмірі 30530,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитним договором в розмірі 29600,00 грн та 930,00 грн плати за вчинення даного виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 , 27.01.1987 судові витрати у вигляді судового збору в загальному розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.
Для вирішення питання про судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, після ухвалення рішення по суті позовних вимог призначити судове засідання на 19 жовтня 2021 року о 09:30 год. в залі судових засідань в приміщенні Кодимського районного суду Одеської області, у зв'язку з чим визначити позивачу строк тривалістю п'ять днів після ухвалення рішення суду для подання доказів розміру витрат, які позивач поніс на професійну правничу допомогу.
Продовжити дію заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 65695651, відкритому 07.06.2021 року вжитих ухвалою суду від 16.07.2021 року на строк протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили після спливу якого вони вважаються скасованими.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко