Справа № 503/1907/20
Провадження № 2/503/126/21
05 жовтня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за вище вказаним позовом, за результатом розгляду якої 29.09.2021 року ухвалено рішення, яким позов задоволено частково. При цьому, до закінчення судових дебатів представником позивача - адвокатом Нікітіною Г.Е. було зроблено заяву, що у порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, нею буде надано до суду докази понесених позивачем судових витрат у зв'язку із розглядом даної цивільної справи. Тому судом в рішенні позивачу було визначено строк тривалістю п'ять днів після його ухвалення для подання доказів розміру витрат, які позивач поніс на професійну правничу допомогу. В свою чергу 01.10.2021 року на адресу суду надійшли матеріали клопотання адвоката Нікітіної Г.Е. про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. У зв'язку з чим судом було здійснено виклик сторін в судове засідання для вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання представник позивача - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином під час проголошення 29.09.2021 року вступної та резолютивної частини рішення. При цьому, представник позивача - адвокат Нікітіна Г.Е. в заяві про ухвалення додаткового рішення від 01.10.2021 року (а.с.155) заявила клопотання про розгляд питання про стягнення судових витрат за її відсутності. Відповідно до положень другого речення ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви представника позивача про стягнення з неї судових витрат на правничу допомогу зазначивши, що представником позивача було складено лише позовну заяву, а сам представник брав участь лише в двох судових засіданнях.
Заслухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи та заяву представника позивача, суд встановив наступне.
29.09.2021 року судом ухвалено рішення, яким частково задоволено позов позивача ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В судовому засіданні, що проводилося 29.09.2021 року, до закінчення судових дебатів, представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - адвокатом Нікітіною Г.Е. було зроблено заяву, що у порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, нею протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі буде надано до суду докази понесених позивачем судових витрат у зв'язку із розглядом даної цивільної справи.
01.10.2021 року на адресу суду надійшли матеріали заяви (клопотання) адвоката Нікітіної Г.Е. від 01.10.2021 року про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
При цьому, до зазначеної заяви додано докази розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме договір про надання правової допомоги №13/04, укладений 13.04.2021 року між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в особі директора Скребець О.С. та адвокатом Нікітіною Г.Е. (а.с.158), рахунок-фактуру №12 від 30.09.2021 року (а.с.156) та акт про надання юридичних послуг №12/21 від 30.09.2021 року (а.с.157), згідно яким вартість, наданих нею юридичних послуг становить 15000,00 грн.
Відповідно до положень ч.2-3 ст. 246 ЦПК України, у випадку вирішення питання про судові витрати суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У зв'язку з чим суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
Між адвокатом Нікітіною Г.Е. та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в особі директора Скребець О.С. був укладений договір про надання правової допомоги №13/04 від 13.04.2021 року (а.с.158).
Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача - адвокатом Нікітіною Г.Е. надані наступні послуги: консультація клієнта, узгодження правової позиції (3 години); збір доказів, підготовка та подання до суду позовної заяви (6 годин), представництво інтересів у суді (2 засідання - 03 жовтня та 29 вересня 2021 року), оскільки у підготовчі засідання призначені на 17 лютого і 17 березня 2021 року та в судове засідання призначене на 28 липня 2021 року представник позивача не з'явився.
З урахуванням нарахованої суми за представництво 6000 грн за 3 судові засідання, то виходить, що за одне судове засідання підлягає сплаті 2000 грн (6000 грн / 3 судові засідання). Таким чином суд вважає обґрунтованою сумою за представництво інтересів позивача в суді не 6000 грн, а 4000 грн (2000 грн Х 2 судові засідання, в яких представник позивача фактично приймав участь, = 4000 грн).
Таким чином із загальної суми нарахованих судових витрат на правничу допомогу підлягає вирахуванню 2000 грн за представництво інтересів позивача в суді, які не знаходять свого підтвердження.
Ураховуючи зазначене вище складність справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, ціну позову, принципи розумності та справедливості, зазначенні судові витрати підтвердженні належними та допустимими доказами на суму 13000 грн, то суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума судових витрат є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, починаючи з 13.04.2021 року, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому наявні підстави для задоволення заяви представника позивача - адвоката Нікітіної Г.Е. про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» витрат понесених останнім на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 14,3 відсотка (розмір задоволених позовних вимог х 100 / ціну позову, тобто 39952,87 х 100/279226,01), відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 85,7 відсотків (100 - 14,3), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1859,00 грн., що становить 14,3 відсотка від суми 13000 грн.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
У цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40696815, понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1859 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) 00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Повне додаткове рішення складено 06.10.2021 року.
Суддя Д.В. Вороненко