Справа № 462/7311/21
06 жовтня 2021 року Суддя Залізничного районного суду міста Львова Боровков Д.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій патрульної поліції,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить продовжити термін на оскарження дій патрульної поліції по складенню всіх адміністративних процесуальних документів, які були складені 28.08.2021 року та визнати неправомірними дії патрульної поліції по складенню всіх адміністративних процесуальних документів, які були складені 28.08.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У той же час відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії працівників патрульної поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення від 28.08.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 124 КУпАП.
Згідно із ч.1, 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення; а справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 124, ст.126 КУпАП, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124, 126 КУпАП, законом віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за місцем його вчинення, за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Згідно з ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень глави 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення не передбачає настання наслідків зобов'язального характеру на відміну від рішення суб'єкта владних повноважень - нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, інспектор виконує не звичайні управлінські функції, а вчиняє процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124, ст.126, ст.130 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, провадження у справах про адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про адміністративне правопорушення, накладення адміністративних стягнень здійснюється у порядку передбаченому КУпАП.
Так, протокол є процесуальним документом у справі, носієм доказової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, предметом позову є дії відповідача, пов'язані із складанням протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 124, ст.126, ст.130 КУпАП щодо позивача.
Тобто, вказаний позов не є адміністративним, оскільки відповідачем при складанні адміністративного протоколу здійснювалися не владні повноваження, а процесуальні дії, які повинні бути розглянуті при розгляді справ про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, зокрема і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, а також дії інспектора поліції по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Крім того, протоколи про адміністративне правопорушення, складені відносно позивача за ст. 124, ст.126, ст.130 КУпАП, розглядається судом першої інстанції, за наслідками розгляду якого виноситься постанова суду.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 712/7385/17.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій працівників патрульної поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення від 28.08.2021 року не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 124, ст.126, ст.130 КУпАП віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, постанови яких підлягають оскарженню в апеляційному порядку до апеляційної інстанції відповідного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, що позбавляє права оскарження протоколу, який є лише джерелом доказів, в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на викладене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому є правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись та на підставі статей 19, 20, 170 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій патрульної поліції.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесять чотири) гривні, що сплачений згідно з квитанцією №5 від 06.10.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.
Суддя:
Оригінал ухвали.