ЄУН 329/899/21
Провадження №2-н/329/43/2021
06 серпня 2021 року смт Чернігівка Запорізької області
Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Покопцева Д.О., розглянувши заяву комунального підприємства «Мрія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги,
встановив:
28.09.2021р. комунальне підприємства «Мрія» Чернігівської селищної ради Бердянського району звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) за період з квітня 2016 року по 20 вересня 2021 року включно в розмірі 8 935 гривень 24 копійок.
Відповідно до приписів ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
За змістом п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
В силу ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Заявником пропущено строк звернення до суду, оскільки ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю 3 роки.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», при вирішенні питання про наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, судом повинні ураховуватися певні обставини, зокрема якщо із доданих до заяви документів вбачається пропуск позовної давності, то згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України така вимога може бути вирішена лише в позовному провадженні.
З заяви про видачу судового наказу, яка надійшла до суду 28 вересня 2021 року, випливає, що заявник просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за період квітня 2016 року по 20 вересня 2021 року включно, тобто заявлено вимогу поза межами позовної давності.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, а тому слід відмовити у видачі судового наказу п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства «Мрія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги,
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, і сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Чернігівський районний суд Запорізької області впродовж п'ятнадцяти днів.
Суддя: Д.О. Покопцева