Справа № 761/30321/21
Провадження № 1-кс/761/17394/2021
01 жовтня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», на бездіяльність уповноваженої особи Головного управління Національної поліції в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
Директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку статті 303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи слідчого управління ГУНП в Київської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З її змісту вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» засобами поштового зв'язку звернулося до СУ ГУНП в Київській області із заявою №0706/9Б від 06.07.2021 в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Однак, відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені.
11.08.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» отримано від СУ ГУНП в Київській області листа №5659/109/24/26-2021, з якого вбачається, що вищевказана заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» скерована до ВП №2 Бучанського РУП ГУНП Київської області для прийняття рішення у порядку ст. 214 КПК України.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на адресу ВП №2 Бучанського РУП ГУУНП в Київській області також скерована аналогічна заява про злочин за №0706/9/Б від 06.07.2021, однак відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені.
У зв'язку з цим, скаржник просить: зобов'язати уповноважену особу СУ ГУНП в Київській області внести до ЄРДР відомості, викладені в заяві від 06.07.2021 № 0706/9/Б про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Позиції учасників провадження
В судове засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неприбуття не повідомив .
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованою главою 26 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Крім того відповідно до пункту 14 глави 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020, № 1298 При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84. Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. Тому, при вирішенні питання щодо того, чи керівник Слідчого управління Державного бюро розслідування вчинив бездіяльність щодо заяви про кримінальне правопорушення, а також при оцінці обставин для винесення одного з рішень за результатами розгляду скарги, слідча суддя має посилатися на конкретні обставини та норми права.
Дослідивши зміст скарги директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДНІПРОФІНАНСГРУП» та надані матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що вона не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому необхідно враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших). Саме по собі припущення щодо порушення законодавства при постановленні суддями судового рішення не є свідченням вчинення злочину, оскільки суперечить визначальним засадам правового регулювання побудови та діяльності судової влади.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Фактично, в наведеній скарзі директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДНІПРОФІНАНСГРУП» повідомляє про фраудаторний правочин, а саме правочин який вчинений на шкоду кредитора. Базове визначення поняття «фраудатрного договору» та «фраудатрності» дано у висновку постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19). Конкретно в ньому вказано наступне: «договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)», що свідчить про цивільно правові відносини.
З огляду на викладене, оскільки в скарзі директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДНІПРОФІНАНСГРУП» про кримінальне правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_5 , ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а фактично зводиться до фраудаторного правочину, слідча суддя дійшла висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372 КПК України, слідча суддя,-
Відмовити у задоволенні скарги директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», на бездіяльність уповноваженої особи Головного управління Національної поліції в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1