СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6788/21
ун. № 759/22589/21
06 жовтня 2021 року м. Київ
Cуддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
У жовтні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175 з огляду на таке.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позивач звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якій просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усього заробітку (доходу) відповідача, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини. Крім того, позивач просить визначити місце проживання спільної дитини разом з нею.
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не обґрунтовані вимоги, що містяться в прохальній частині позову, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з позивачем, а також не наведені підстави для розгляду в одному провадженні всіх трьох вимог.
Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу, стягнення аліментів і позовних вимог про визначення місця проживання дитини, є різними. Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу, не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Крім того, щодо визначення кола учасників процесу, суд зауважує, що відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року становить 2 270,00 грн, що становить 908,00 грн.
Суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. А відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить, за вимогу про визначення місця проживання дитини у сумі 908,00 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, належним виконанням вимог закону є долучення до позовної заяви документів в оригіналах або засвідчених належним чином копіях.
Позивачем всупереч вказаним вимогам до позовної заяви додано копії письмових доказів, які не засвідчені у встановленому законом порядку.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати уточнену редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, а також додатки до позову посвідченні належним чином, у відповідній кількості примірників до кількістного складу учасників процесу (ч.1 ст.177 ЦПК України), а також докази доплати судового збору у сумі 908,00 грн.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб