Справа № 758/8953/20
06 жовтня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши заяву представника відповідача про відвід головуючого судді Гребенюка В.В. по цивільній справі №758/8953/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна.
17.09.2021 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про відвід головуючого судді Гребенюка В.В. по цивільній справі №758/8953/20.
Обґрунтовуючи подану заяву представник відповідач зазначив, що він не погоджується із процесуальними діями головуючого судді під час розгляду даної справи з посиланням на те, що на його думку існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд, вивчивши подану заяву про відвід судді, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частинами 1 та 2 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Водночас, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України. Зокрема, відповідно до пп. 3 та 5 ч. 1 цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
У заяві про відвід стверджується, що суддею порушено норми ЦПК України під час розгляду його попередньої заяви від 15.09.2021 року про відвід головуючому судді Гребенюку В.В. у даній справі.
Однак, суд не погоджується з цими доводами заявника з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст. ст. 126, 129 Конституції України).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Так, відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони нескасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, незгода представника відповідача, як фахівця у галузі права, з процесуальними діями головуючого у справі №758/8953/20 не є підставою для відводу у даній справі, при цьому, судом враховується, що попередню заяву про відвід з підстав незгоди з діями головуючого вже було подано за підписом відповідача.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 цього Кодексу суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Згідно зі статтею 8 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктом 50 Висновку № 3 (2002) КРЄС кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов'язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов'язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
Головуючим суддею не допускались порушення чи зловживання при розгляді справи, які б могли свідчити про його упередженість, очевидність майбутнього судового рішення у справі №758/8953/20.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, так як обставини, на які посилається заявник, не передбачені статтею 36 ЦПК України в якості підстав для відводу судді.
Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, зазначена заява про відвід судді підлягає вирішенню іншим суддею, визначеним в порядку ст. 33 ЦПК України, а провадження у справі зупиненню до вирішення питання про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259 - 261 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача про відвід судді Гребенюка В.В. від розгляду цивільної справи №758/8953/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна - визнати необґрунтованою;
Передати справу для вирішення відводу у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України;
Провадження у справі - зупинити до вирішення заяви про відвід головуючого;
Копію ухвали надати сторонам;
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК