Номер провадження 1-кс/754/3023/21
Справа № 754/15197/21
Іменем України
04 жовтня 2021 року місто Київ
слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві про арешт майна,
04.10.2021 до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, при проведенні особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , по матеріалам кримінального провадження №12021100030002558 від 29.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує, про те, що в провадженні Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України. Відповідно до матеріалів досудового розслідування та витягу з кримінального провадження встановлено, що 29.09.2021 приблизно о 12:00 год. невстановлена особа, перебуваючи поблизу буд АДРЕСА_1 , здійснила постріли з пристрою схожого на пістолет, чим грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом.
В ході досудового розслідування 29.09.2021 було проведено особистий обшук затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , під час яких було вилучено майно, перелік якого зазначено в клопотанні. Вказані речі є тимчасово вилученим майном, а тому слідчий просить накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно.
Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися то розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.236 ч.7 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Нормою ст. 171 ч.2 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ст.172 ч.3 КПК України, слідчий суддя, суд встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України та підлягає поверненню прокурору, оскільки клопотання за своїм змістом обґрунтовано суто формально, без зазначення конкретних обставин кримінального правопорушення, які можуть бути доведені, та завдань кримінального провадження, які можуть бути виконані.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на відсутність в клопотанні документів на підтвердження повноважень процесуального керівника в даному кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_3 , а також на порушення слідчим вимог ст. 171 ч. 5 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано слідчим без додержання вимог ст. 171 КПК України, а тому існують правові підстави для повернення клопотання прокурору.
Керуючись ст.ст.170,171,172 КПК України, слідчий суддя -
повернути прокурору Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні №12021100030002558.
Надати прокурору для усунення недоліків строк в сімдесят дві години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1