ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16939/21
провадження № 2/753/8374/21
"29" вересня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділу майна,
У серпні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у якій вона заявляє наступні позовні вимоги:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , 1999 р.н., ОСОБА_4 , 2001 р.н., ОСОБА_5 , 2003 р.н., ОСОБА_6 , 2006 р.н. у розмірі 50% з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду;
- зробити запит до компетентних органів Республіки Білорусь щодо наявного майна ОСОБА_2 , яке було придбане під час шлюбу та стягнути з відповідача грошову компенсацію замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно, автомобіль марки Mitsubishi Pajero Wagon (легковий універсал) 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на позивача, залишити позивачу.
Вивчивши позовну заяву на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Так, позивач, звертаючись до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою, просить розірвати шлюб з відповідачем та стягнути з відповідача аліменти, поділити майно подружжя, щодо визначення підсудності керується ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть також пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь - кого з них.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, проживає в Республіці Білорусь.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦПК України підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, який проживає за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу одноособово.
Позивач також просить поділити майно подружжя та зазначає, що основна частина майна знаходиться на території Республіки Білорусь.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об'єкта, вартість якого є найвищою.
Суд зауважує, що позивач звернулась саме до Дарницького районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою за правилами альтернативної підсудності, а саме - за місцем свого проживання.
Однак з огляду на те, що за нормою ч. 1 ст. 30 ЦПК України до позовів про поділ майна застосовуються правила виключної підсудності, а нерухоме майно, яке просить поділити позивач, знаходиться не на території Дарницького району м. Києва; за нормою ч. 1 ст. 29 ЦПК України підсудність справи про розірвання шлюбу між позивачем, яка є громадянкою України та відповідачем у цій справі, який є іноземцем та проживає за межами України, визначається суддею Верховного Суду, справа з такими вимогами не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.
Отже, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги позивача про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на утримання дитини, про поділ майна подружжя не пов'язані між собою ні правовими підставами виникнення, ні поданими доказами, ні предметом доказування, а так само не є похідними одна від одної, оскільки наявність обов'язку з утримання дітей і його невиконання одним із батьків ніяким чином не пов'язані і не залежать від наявності чи відсутності зареєстрованого чи припиненого шлюбу, наявності у подружжя спільного сумісного майна, так само припинення шлюбу внаслідок його розірвання за рішенням суду, поділ майна спільного сумісного майна подружжя ніяким чином не пов'язано і не залежить від спору про стягнення аліментів на утримання дітей.
Також слід відзначити про недоцільність спільного розгляду вказаних вимог з огляду на строки, визначені законодавцем для вирішення вимог про стягнення аліментів, про розірвання шлюбу, поділ майна та порядок вирішення таких вимог, що передбачає можливість надання подружжю строку до шести місяців для примирення в порядку ст. 111 СК України, ч. 7 ст. 240 ЦПК України з зупиненням провадження на цей час і перешкоджатиме вирішенню вимог, зокрема, про стягнення аліментів, суттю яких є безумовне забезпечення першочергових потреб дитини.
Керуючись нормами ст. 28, 29, 30, п. 2 ч. 4 ст. 185, ст. 260, 261, 352-354, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна подружжя повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Курічова