Справа № 283/1117/21
Провадження №1-кп/283/123/2021
06 жовтня 2021 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 02.02.2021 за № 12021060080000041, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
23 квітня 2021 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021060080000041, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Ухвалою суду від 28.04.2021 застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою на строк шістдесят днів, до 26 червня 2021 року включно. Ухвалою суду від 23.06.2021 продовжено строк тримання під вартою до 21.08.2021 включно.Ухвалою суду від 09.08.2021 продовжено строк тримання під вартою до 07.10.2021 включно.
01.10.2021 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 діб, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вказаним ризикам, на думку прокурора, застосуванням більш м'якого запобіжного заходу не можливо.
06.10.2021 до суду надійшло клопотання від захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, яке обґрунтоване тим, що, на думку захисника, на даний час не існує жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, дав суду детальні та послідовні покази, у вчиненому розкаюється, намагається сприяти повному та об'єктивному встановленню обставин скоєного правопорушення. Він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, міцні соціальні зв'язки, є пенсіонером за віком. Судом досліджені всі докази по справі, допитані всі свідки, у тому числі й ті, які є близькими йому людьми. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , який був єдиною дитиною у сім'ї, і на даний час моральної підтримки та фізичної допомоги потребує його дружина, яка має поганий стан здоров'я.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою підтримав, а клопотання захисника вважає не обгрунтованим.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у задоволенні клопотання прокурора просила відмовити, як необґрунтованого, оскільки, на її думку, прокурором не доведено існування жодного із зазначених ним ризиків, клопотання прокурора є ідентичним з попередніми, які вже були предметом розгляду. При цьому захисник підтримала заявлене нею клопотання та просила його задовольнити, зауваживши, що зміна запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт сприятиме не лише належному забезпеченню виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а й сприятиме оперативному розгляду кримінального провадження у суді.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, при цьому зауважив, що він має що сказати на свій захист, і будучи на домашньому арешті, зможе зустрітись зі слідчими.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою про продовження розгляду справи без її участі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання захисника та прокурора, враховуючи вимоги ст. 331 КПК України щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, у зв'язку з чим, на думку суду, існує ризик переховування обвинуваченого від суду, доводи захисника про те, що обвинувачений має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем проживання, ніяким чином не спростовують наявного ризику з огляду на тяжкість обвинувачення та підвищену суспільну небезпеку, оскільки ОСОБА_4 інкримінують вчинення злочину щодо співмешканки власного сина.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому злочині не визнав, сторона захисту ставлячи під сумнів висновок судово-медичного експерта, заявила клопотання про його виклик в судове засідання. Судом було задоволено клопотання сторони захисту, однак судово-медичний експерт в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не надходило, в телефонному режимі повідомив, що не зможе прибути в судове засідання по сімейним обставинам.
Крім того, свідок обвинувачення ОСОБА_8 (сестра дружини обвинуваченого), хоч і звернулась до суду із клопотанням про те, щоб за станом здоров'я не проводився її допит, однак сторона обвинувачення не відмовилась від допиту даного свідка у суді.
З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідка, який ще не був допитаний у даному кримінальному провадженні, а також на судово-медичного експерта, висновок якого ставиться під сумнів стороною захисту, продовжують існувати.
Крім того, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні з приводу того, що він, будучи під домашнім арештом, зможе зустрітись із слідчими, бо має що їм сказати на свій захист, ставлять під сумнів доводи захисника про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та є підставою вважати про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Через існування вказаних ризиків, на думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, суд приймає до уваги, що своїм процесуальним рішенням суд має не лише забезпечити права обвинуваченого, а й охорону суспільних інтересів. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , 28 травня 1959 року, у кримінальному провадженні № 12021060080000041 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на шістдесят днів, до 04 грудня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту її вручення.
Суддя ОСОБА_1