Справа № 276/1015/20
Провадження по справі №2/276/503/21
05 жовтня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2020 року позивач акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою від 13.09.2018 року на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладеного між банком та клієнтом в сумі 17 494,80 грн. та судового збору у розмірі 2102,00 грн.
В позовній заяві зазначає, що 13.09.2018 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання № 106232907 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.2 заяви про приєднання, відповідачу був відкритий поточний рахунок в гривнях на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та для його користування оформлено та видано відповідачу банківську платіжну картку типу «Моя кредитка». Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) блок 6 «Умови кредитування» на строк 60 місяців, з можливим подовженням на той самий строк банк встановив відповідачу кредит у сумі 20000,00 грн. під 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами (п.6.1; 6.3; 6.6).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Залишок суми заборгованості, що виникла з договору і підлягає стягненню з відповідача складає 17 494,80 грн. Таким чином, позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача вказану заборгованість та судовий збір.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03.11.2020 року, відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, крім того не заперечує щодо заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення (а.сп.32).
Відповідач,ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, відповідно до пункту 1 частини 8 та частини 11 статті 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 (а.сп.31), поштовими повідомленнями з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та розміщеним оголошенням про виклик наофіційному веб-сайті судової влади України (а.сп.30, 35), в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавав.
З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалось.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 625 ЦК України регламентує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 13.09.2018 року було укладено договір у вигляді заяви про приєднання № 106232907 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.сп.14-19, 12-13).
Згідно п. 3.1. заяви про приєднання, шляхом підписання заяви про приєднання, до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку, клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на Інтернет - сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору (а.сп.14 зворот).
За умовами п.п. 3.4.1, 3.4.2 заяви про приєднання, відповідачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», та для його користування оформлено та видано відповідачу банківську платіжну картку типу «Моя картка» (а.сп.14 зворот).
В своїй заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою заяви на приєднання, клієнт просив банк надати йому кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на його кредитний рахунок (а.сп.15).
Відповідно до п.6.3, п.6.6.1, п.6.7, п.6.8 заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), блок 6 «Умови кредитування», на строк 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк, Банк встановив Клієнту Кредит у розмірі: бажаний розмір кредиту 20000 грн., максимальний розмір кредиту 250000 грн. під 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами. Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення кредиту в розмірі обов'язкового щомісячного платежу, розмір якого встановлюється договором. Комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит становить 0,00 % від суми таких коштів, яка сплачується при зняття вказаних грошових коштів в усіх банкоматах у касах банку (касах інших банків) з використанням платіжного терміналу (а.сп.15).
Крім того, згідно паспорту споживчого кредиту, сторонами також погоджено встановлення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочки за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати суми комісійної винагороди, але не більше 15% суми простроченого платежу. Сукупна сума пені нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором про споживчий кредит. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо погашення кредиту складає 60% (а.сп.16 зворот).
З огляду на викладене, на підставі статей 633, 634, 1054, 1055 ЦК України, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем у письмовій формі укладений кредитний договір.
Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та систематично не виконує умови договору, в результаті чого станом на 10.07.2020 року заборгував банку 17494,80 грн. та спричинив збитки на вищевказану суму, які складаються із:
-заборгованості за основним боргом (кредитом) - 16589,64 грн.;
-пенею - 151,45 грн.;
-втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 309,50 грн.;
-втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,23 грн.;
-3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 375,17 грн.;
-3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 33,81 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних від прострочених сум заборгованості за кредитом станом на 10.07.2020 (а.сп.5-9) та звітом щодо розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом з 26.04.2019 по 10.07.2020 (а.сп.10-11).
Дослідивши умови укладеного між сторонами кредитного договору від 13.09.2018 року, розрахунок заборгованості та звіт щодо розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом, які суд вважає правильними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з боржника суми непогашеної кредитної заборгованості в загальній сумі 17494,80 грн.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2102 грн.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 352, 354 ЦПК України,статтями 525-527, 530, 549, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України -
Позовну заяву акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Володарсько-Волинським РВ УМВС України в Житомисрькій області 17.02.2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09311380, рах. № НОМЕР_4 , заборгованість за заявою про приєднання № 106232907 від 13.09.2018 року до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в сумі 17 494,80 грн. (сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні вісімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Володарсько-Волинським РВ УМВС України в Житомисрькій області 17.02.2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09311380, рах. № НОМЕР_4 , судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк», місце знаходження: м. Житомир, вул. Перемоги, 15; ЄДРПОУ: 09311380.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя А.М. Збаражський