Справа № 167/769/21
Номер провадження 2-н/167/24/21
про відмову у видачі судового наказу
05 жовтня 2021 року місто Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Н.В. Шептицька, вивчивши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаззбут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги із газопостачання,
04.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньгаззбут» звернулося у суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги із газопостачання.
Згідно частин 1, 3 статті 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Із заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Зокрема, у заяві не зазначено з якого часу виникла заборгованість у сумі 5 638, 80 грн, що позбавляє суд можливості встановити чи з моменту виникнення права вимоги не пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або чи не пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
З доданого Фінансового стану абонента (ас 6) Г.В. Гроцької вбачається, що нарахування боргу починається не з нульового показника, а з суми 3 147, 77 грн станом на 01.2020 року, що позбавляє суд можливості встановити за який саме період утворився борг та визначити дотримання заявником строку позовної давності.
Крім того, до заяви не додано копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Додані до заяви матеріали не містять жодної інформації про те, що заявник надавав будь-які послуги ОСОБА_3 .
Підставою для відмови у видачі судового наказу за даною заявою також є недоведеність заявником факту приєднання споживача до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Доданий до заяви примірник Типового договору про постачання природного газу побутовим споживачам, в якому не зазначені ні дата його укладення (підписання, приєднання тощо), ні споживач, як сторона договору, та відсутній підпис останнього, не може вважатись копією договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, в розумінні пункту 3 частини 3 статті 163 ЦПК України.
Доводи заявника про те, що договір про постачання природного газу побутовим споживачам є договором приєднання побутового споживача до умов договору постачання, який не потребує двостороннього підписання письмової форми договору, є безпідставним, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Відповідно пункту 1.3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Типовий договір постачання природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Пунктом 4 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.
До заяви про видачу судового наказу не додано підписаної боржником заяви-приєднання, як і не надано доказів надіслання такої заяви останньому; не підтверджено документально факт офіційного опублікування договору постачальником відповідно до вимог Постанови від 30 вересня 2015 року № 2496, а саме: на власному сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються в межах їх території ліцензованої діяльності.
Враховуючи вищенаведене, доходжу висновку, що посилання заявника на те, що наявність згоди споживача про приєднання до умов договору підтверджується фактом споживання природного газу боржником та частковою оплатою поставленого природного газу, є безпідставними та необгрунтованими.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, доходжу висновку відмову у видачі судового наказу.
Крім того, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, вважаю за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пункту 1 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом (розділ ІІ Наказне провадження), після усунення її недоліків.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України заявнику слід роз'яснити, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 163, 164, 165, пунктом 1 частини 1 статті 353 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньгаззбут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ Наказне провадження, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якщо ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту ухвали 05 жовтня 2021 року.
Суддя Рожищенського районного суду
Волинської області Н.В. Шептицька