06 жовтня 2021 року
Київ
справа №9901/366/21
адміністративне провадження №П/9901/366/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Усенко Є.А., Юрченко В.П.,
за участю секретаря судового засідання Лопушенко О.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Ізвєкова К.В.,
розглядаючи в судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Верховного Суду як суду першої інстанції перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Пасічник С.С. - головуючий суддя, судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Усенко Є.А., Юрченко В.П.
06 жовтня 2021 року суддею Верховного Суду Гімоном М.М., з посиланням на положення пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, заявлено про самовідвід від розгляду зазначеної справи.
Заява судді про самовідвід мотивована тим, що відповідачем у даній справі є Вища рада правосуддя, разом з тим ухвалою від 30 червня 2021 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_2 , зокрема, щодо судді Верховного Суду Гімона М.М.
Вказана обставина не впливає на неупередженість цього судді при розгляді даної справи і не свідчить про особисту зацікавленість в результаті її розгляду, однак з метою уникнення виникнення в учасників справи таких сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду суддя Гімон М.М. вважає за необхідне заявити самовідвід.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяви про самовідвід, виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, №86).
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.
Враховуючи викладене та з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумніви щодо їх неупередженості, Суд дійшов висновку про задоволення заяви про самовідвід судді Гімона М.М. у цій справі.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Задовольнити заяву судді Верховного Суду Гімона М.М. про самовідвід від участі у справі №9901/366/21.
Відвести суддю Гімона М.М. від розгляду справи №9901/366/21.
Передати справу №9901/366/21 для повторного автоматизованого розподілу з метою визначення складу колегії суддів для розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
М.М. Гімон
Є.А. Усенко
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду