Справа № 1-38
2010 року
14 травня 2010 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Кабак О.В.
з участю прокурора: Топонар Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, приватного підприємця, у відповідності до ст.89 КК України, такого, що не має судимості,
- за ч.1 ст.172 КК України
ОСОБА_1 вчинив грубе порушення законодавства про працю за таких обставин.
В період з вересня місяця 2009 року по 10 березня 2010 року підсудний ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, зареєстрованим державним реєстратором Вільшанської РДА 11.11.2003 року, при здійсненні підприємницької діяльності по торгівлі продуктами харчування у власному магазині, розташованому в центрі АДРЕСА_1 в порушення ст.ст.21, 24 КЗпП України та ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», використовував найману працю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, без укладення трудової угоди. Крім цього, потерпіла працювала продавцем в магазині підсудного з вересня 2009 року по 10.03.2010 року з 09.00 год. до 17.00 год. з понеділка по п'ятницю та у вихідні дні.
Поряд з цим, всупереч вимогам ст.48 КЗпП України, підсудний не заніс дані про роботу потерпілої до її трудової книжки. Внаслідок неоформлення трудових відносин з найманим працівником, підсудний умисно, з корисливих мотивів, не здійснював утримання прибуткового податку з доходів фізичної особи, не проводив відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне і пенсійне страхування та інші страхові фонди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому злочину визнав повністю. Суду показав, що злочин скоїв при вищевказаних обставинах.
Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами, об'єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.
Висновки суду про винність підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що на початку вересня 2009 року, ОСОБА_1 запропонував їй бути продавцем товарів у його власному магазині в центрі с. Котовське Вільшанського району Кіровоградської області. Вона на це погодилась, та починаючи з вересня 2009 року і по теперішній час, здійснює реалізацію продуктів харчування громадянам. Робочий день в неї розпочинається о 09.00 год. та триває до 17.00 год. з понеділка по п'ятницю, інколи вона працює по вихідним. Зароблені кошти від реалізації товарів кожного вечора здає підсудному. Трудові відносини підсудний з нею не укладав, аргументуючи це тим, що після оформлення потрібно буде сплачувати значні податки в дохід держави. Тому кожного місяця, починаючи з вересня 2009 року, підсудний розраховувався з нею продуктами харчування.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що у вересні 2009 року та у грудні 2009 при обстеженні торгових точок з питань легалізації найманої праці було виявлено, що реалізацію товару в магазині АДРЕСА_1 який належить на праві власності підсудному, здійснювала ОСОБА_2, яка відмовилась надати письмові пояснення, але при цьому усно пояснила, що у підсудного вона працює з вересня 2009 року та отримує заробітну плату, розмір якої назвати відмовилась. Про це 03.12.2009 року був оформлений лист опитування. Крім цього, 10.03.2010 року, при спільній перевірці інспекції праці з прокуратурою Вільшанського району було виявлено, що в магазині підсудного в с. Котовське Вільшанського району реалізацію товарів здійснювала ОСОБА_2 Підсудний від пояснень відмовився, зачинивши магазин. Після опитування свідків, які купували товар того дня було встановлено, що продукти харчування їм відпускала ОСОБА_2, яка працює в даному магазині.
Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4 підтверджується, що з січня місяця 2010 року він проживає в с. Котовське Вільшанського району разом із батьками. Постійно відвідує магазин в центрі с. Котовське, де продавцем товарів є потерпіла, яка відпускає йому товари в обідній час та увечері (а.с.30-31).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду показала, що в центрі с. Котовське Вільшанського району розташований продуктовий магазин, власником якого є підсудний. Продавцем товарів у даному магазині, починаючи з початку осені 2009 року і по теперішній час є ОСОБА_2, в якої вона постійно купує продовольчі товари (а.с.33).
Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6 підтверджується, що в центрі с. Котовське Вільшанського району є магазин, продавцем в якому працює потерпіла вже близько півроку, вона постійно реалізовує продукти харчування громадянам, які заходять скуповуватись до магазину (а.с.34) .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду показала, що вона часто відвідує магазин в центрі с. Котовське Вільшанського району, власником якого є підсудний, а реалізатором товарів починаючи з вересня місяця 2009 року і по теперішній час є потерпіла, яка постійно відпускає товари.
Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8 підтверджується, що в центрі с. Котовське Вільшанського району є продуктовий магазин, власником якого є підсудний, який використовує найману працю ОСОБА_2, починаючи з вересня місяця 2009 року по теперішній час. Він постійно купує продукти харчування в даному магазині, які вона йому відпускає (а.с.36) .
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину підсудного , яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний вчинив грубе порушення законодавства про працю, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.172 КК України.
Злочин вчинено умисно, оскільки підсудний передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажав їх настання, про що свідчать його показання в ході досудового та судового слідства.
Призначаючи покарання підсудному у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
За ступенем тяжкості вчиненого злочину, ст.12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.1 ст.172 КК України, до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання є: щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, про що свідчать свідоцтва про народження.
Обставин, що обтяжують покарання у справі суд не знаходить.
За місцем проживання, Котовською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області, підсудний ОСОБА_1 характеризується посередньо (а.с.62).
Відповідно довідки Вільшанської ЦРЛ Кіровоградської області №476 від 14.05.2010 року, підсудний не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.
Враховуючи наявність декількох вищенаведених обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи підсудного, суд вважає за можливе призначити покарання підсудному ОСОБА_1 у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.172 КК України.
Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судових витрат по справі немає.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.172 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п»ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п»ятдесят) грн. 00 коп..
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд (а.с.26).
Апеляція на вирок може бути подана до Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя