ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/8118.05.10
За позовом
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ІнвестБУД ЛТД Україна»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
простягнення 360 497,17 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Щеглов Є.Є., Лавренова Н.О. -предст.,
Від Відповідачів Саленко І.В. -предст.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІнвестБУД ЛТД Україна» (далі -Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі -Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача збитки у розмірі 223 443,60 грн., 3% річних у розмірі 16 840,91 грн. та інфляційні витрати у розмірі 120 212,66 грн.
21.04.2010 Позивач подав заяву про зміну підстав позову, в якій, посилаючись на ті ж фактичні обставини, що й у позовній заяві, просить суд стягнути з Відповідача не збитки, а заборгованість за виконані роботи у розмірі 223 443,60 грн., 3% річних у розмірі 16 840,91 грн. та інфляційні витрати у розмірі 120 212,66 грн. Таким чином, в зазначеній заяві Позивач фактично змінив предмет, а не підставу позову.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини: у 2007 році Позивач в інтересах Відповідача виконав ряд сантехнічних та тепломонтажних робіт на загальну суму 223 443,60 грн., проте до сих пір Відповідач зазначені роботи не оплатив; акти підрядних робіт та договори підряду були передані бухгалтеру Позивача, після чого зникли; підтвердженням факту виконання ремонтних робіт та їх вартості є довідка комісії, що була створена Відповідачем для з'ясування обсягу виконаних Позивачем робіт; в листах, адресованих Позивачу, Відповідач визнає факт виконання ремонтних робіт, але посилається на відсутність бюджетного фінансування для їх оплати. За несвоєчасне виконання Відповідачем зобов'язання з оплати робіт Позивачем на суму заборгованості були нараховані інфляційні витрати та три проценти річних.
Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на такі обставини: ремонтні роботи на суму 223 443,6 грн. могли бути виконані Відповідачем лиш після проведення тендеру, проте останній не проводився за відсутності потреби в зазначених роботах; згідно зі статутом Відповідача допуск до підрядних робіт та їх приймання має право здійснювати лише ректор або уповноважена ним особа; проте останніми жодних дій на прийняття від Відповідача ремонтних робіт вчинено не було.
10.03.2010, 07.04.2010 слухання справи відкладалося з підстав, визначених у відповідних ухвалах, згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 ГПК України.
21.04.2010, 12.05.2010 в судових засіданнях оголошувалася перерва відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва
За твердженням Позивача, він в період зимових канікул у 2007 році та перед літніми канікулами в 2007 році виконав в інтересах Відповідача сантехнічні та тепломонтажні роботи на загальну суму 223 443,60 грн., а саме: аварійний ремонт санітарно-технічних систем корпусів Інституту міжнародних відносин Відповідача на суму 17 928,00 грн., аварійні роботи в головному навчальному корпусі Відповідача на суму 104 043,60 грн., аварійні роботи в корпусі військового інституту Відповідача на суму 45 152,4 грн., ремонтні роботи водопроводу та обладнання у спортивно-оздоровчому таборі «Мрія»на суму 67 689,60 грн.
На доведення вказаного твердження Позивачем були надані копії наступних документів:
- наказ Позивача № 1 від 01.02.2007, адресований його працівникам, на виконання аварійного ремонту санітарно-технічних систем Відповідача; наказ № 5 Позивача від 01.02.2007, адресований його працівникам, на виконання ремонтних робіт корпусів Інституту міжнародних відносин Відповідача; наказ Позивача № 6 від 02.04.2007, адресований його працівникам, на проведення робіт з ремонту трубопроводів у спортивно-оздоровчому таборі «Мрія»(с. Плюти); наказ № 7 Позивача від 03.05.2007, адресований його працівникам, на проведення ремонту системи каналізації та опалення у корпусі військового інституту Відповідача;
- підписані Позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт, зведені та локальні кошториси, дефектні акти (жодний з перерахованих документів не підписаний Відповідачем);
- копії адресованих Відповідачу листів Позивача № 07/21 від 27.11.2007, 15.01.2008 № 07/16, № 07/45 від 27.10.2008, № 07/46 від 27.10.2008, в яких Позивач звертається з вимогою до Відповідача оплатити вартість проведених в 2007 ремонтних робіт;
- претензія Позивача № 1 від 04.12.2008, в якій Позивач вимагає від Відповідача сплатити 346 012,44 грн., з яких 223 443,60 грн. -вартість ремонтних робіт, 31 285,20 -підвищення заробітної плати по галузі, 91 283,64 -інфляційне збільшення заборгованості; претензія Позивача № 5 від 31.03.2009, в якій Позивач вимагає Відповідача сплатити 374 511,30 грн. за виконані у 2007 році ремонтні роботи з урахуванням інфляційного збільшення заборгованості та зростання рівня заробітної плати в межах галузі;
- доповідна начальника відділу контролю фінансово-господарської діяльності Відповідача, адресована ректору Відповідача, в якому повідомляється, що спеціально створеною комісією була проведена перевірка результатів виконаних Позивачем у 2007 році ремонтних робіт в приміщеннях Відповідача, за наслідками якої встановлено, що Позивачем виконані роботи на загальну суму 223 443,60 грн., проте тендерні процедури з закупівлі зазначених робіт не проводилися;
- лист проректора Відповідача від 18.02.2009 № 057/97-26, в якому Позивач повідомляється про те, що його претензії розглянуті, проте Державним бюджетом та бюджетом Відповідача коштів на погашення заборгованості за минулі роки не передбачено; лист проректора Відповідача від 19.11.2008 № 057/61-26, в якому Позивач повідомляється про те, що спеціально створеною за дорученням ректора Відповідача комісією установлено, що в 2007 році Позивачем дійсно виконані роботи на загальну суму 223 443,60 грн., які не були оплачені у зв'язку з відсутністю оформлених належним чином документів, водночас бюджетом Відповідача коштів на погашення заборгованості за минулі роки не передбачено;
- адресовані директору Позивача письмові пояснення головного бухгалтера Позивача, в яких йде мова про те, що в 2007 році Позивачем були виконані ремонтні роботи в структурних підрозділах Відповідача, акти приймання-передачі виконаних робіт були підписані керівниками структурних підрозділів Відповідача, проте зникли після передачі їх головному бухгалтеру Відповідача.
Представник Відповідача у відзиві на позов не визнав факту виконання в 2007 році Позивачем ремонтних робіт в структурних підрозділах Відповідача та зазначив, що надавати дозвіл на виконання будь-яких робіт чи надання послуг має право лише ректор Відповідача, проте останній такого дозволу Позивачу в 2007 році не надавав.
Згідно з пп. 1-2 Статуту Відповідача в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 № 443 (далі -Статут), Відповідач має статус самоврядного державного вищого навчального закладу, є юридичною особою, має самостійних баланс та рахунки в установах банків.
В п. 15 Статуту передбачено, що діяльністю Відповідача в межах наданих йому повноважень керує ректор, який, зокрема, розпоряджається майном університету, укладає угоди (контракти).
З викладених обставин вбачається, що причиною спору в даній справі є відмова Відповідача оплачувати ремонтні роботи, які, за твердженням Позивача, були виконанні ним на користь Відповідача у 2007 році.
За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Позивач та Відповідач за своїм правовим статусом є суб'єктами господарювання в розумінні ч. 2 ст. 55 ГК України, а відтак, правовідносини у сфері господарювання, що виникають між ними, регулюються нормами Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що госпорські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За твердженням Позивача, між ним та Відповідачем виникли відносини підряду, в ході яких Позивач виконав ремонтні роботи на користь Відповідача, а Відповідач зобов'язався оплатити зазначені роботи, проте договору підряду між сторонами укладено не було.
Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що Відповідач має статус самоврядного державного вищого навчального закладу
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту»фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», норми якого діяли на момент, коли, за твердженням Позивача, виконувалися підрядні роботи на користь Відповідача, цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт -50 тисяч гривень.
В ч. 4 ст. 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»передбачено, що забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі, згідно з цим Законом.
Договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»).
За твердженням Позивача, він здійснив аварійний ремонт санітарно-технічних систем в ряді структурних підрозділів Відповідача, загальна вартість яких складає 223 443,60 грн., проте ремонтні роботи були виконані без проведення процедури закупівлі та без укладення в письмовій формі договору про закупівлю робіт.
Враховуючи викладені обставини та наведені норми законодавства, суд приходить до висновку про відсутність в даній справі передбачених законодавством підстав для виникнення господарського зобов'язання між Позивачем та Відповідачем, в силу якого у Позивача виникає обов'язок виконати на користь Відповідача певні ремонтні роботи та якому кореспондує обов'язок Відповідача оплатити зазначені роботи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що обставини, які входять до предмету доказування в господарській справі, повинні доводитися з урахуванням вимог ст. 33 та 34 ГПК України.
Так згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України) .
Позивач не надав до суду належних та допустимих доказів для підтвердження факту виконання ним підрядних робіт на користь Відповідача в обсягах та на умовах, визначених в позовній заяві.
Такий висновок суду ґрунтується на наступних нормах чинного законодавства.
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
В ч. 1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази, як викладені у формі єдиного документу, так і листи Відповідача Позивачу, в яких узгоджується питання щодо робіт, які мають бути виконані Позивачем, строку їх виконання та вартості.
Акти приймання-передачі робіт підписані лише зі сторони Позивача, проте підписи уповноваженої особи Відповідача на них відсутні, так само як і застереження Позивача про те, що Відповідач відмовився підписати акти приймання-передачі.
Також суд звертає увагу на те, що жоден з листів з приводу спірних ремонтних робіт, що направлялися Позивачу, не підписаний ректором Відповідача, тобто особою, що уповноважена згідно зі Статутом Відповідача укладати від імені останнього господарські договори та будь-яким іншим чином ініціювати виникнення господарсько-майнових зобов'язань Відповідача.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про безпідставність на необґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 02.06.2010