Справа № 2-а 104
2010 р.
Постанова
18 червня 2010року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Федик Л.І.
секретаря Руско Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Калуша адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Калуському районі про визнання дій неправомірними та зобов”язання проведення перерахунку недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги ,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом і просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Калуському районі щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов”язати їх нарахувати та виплатити невиплачену щомісячну державну допомогу з 01.01.2009року по 31.12.2009року.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте така доплата не здійснювалася із посиланням на зупинення у 2007 - 2009 роках Законами України про державний бюджет на відповідний рік ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Вважає відмову відповідача неправомірною, виходячи із того, що рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року по справі №6 - рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із встановлених Законами України про державні бюджети за відповідні роки розмірів прожиткового мінімуму за відповідні періоди, позивачка вважає, що їй неправильно нараховано та виплачено пенсію за період з 01.01.2009року по 31.12.2009року.
У судове засідання позивачка не з”явилась, однак подала суду заяву, де просить справу слухати у її відсутності, позов підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з”явився, просить справу слухати у їхній відсутності, позов не визнають про що зазначили своєму запереченні.
Суд, дослідивши матеріали справи , вважає, що заявлені вимоги позивачки підлягають задоволення виходячи з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 ( а.с. 4) із штампом, виданого управлінням Пенсійного фонду в Калуському районі.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма діє з 1.01.2006 року. А у відповідності до ст.. 7 вищезгаданого Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління , яке є відповідачем у даній справі.
Згідно вимог Ст. 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” виплати , передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році проводяться поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Тобто вказаним Законом України було визначено умови реалізації права на отримання дітьми війни підвищення пенсії на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком.
П.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” № 2195 з урахуванням ст.. 111 цього Закону в якій встановлено , що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до ст.. 6 вищезгаданого Закону № 2195 виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1 - 29/2007 були визнані неконституційними положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст. 71 яким зупинено на 2007 рік дію ст.. 6 Закону №2195 , з урахуванням ст.111 цього Закону. У відповідності до цього рішення ст.. 6 Закону №2195 про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню. В п.5 Рішення , Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік „ , що визнані неконституційними.
П. 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-V1 від 28.12.2007 року ( далі Закон № 107-V1) встановлено, що дітям війни ( крім тих на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 були визнані такими що не відповідають Конституції ( є неконституційними), деякі положення Закону № 107-V1, зокрема п.41 розділу ІІ . Тобто права на отримання 30% підвищення у позивача відновилось з 22.05.2008 року.
Щодо вимог позивача стосовно виплати недоплаченої пенсії як „дитині війни” за 2009 рік, то згідно ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Дана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі не виплачено у встановленому Законом порядку ОСОБА_1 надбавки до пенсії, суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30 % підвищення до пенсії позивача протиправною й суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню й слід зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Калуському районі здійснити перерахунок та виплатити позивачці підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за вищевказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
На підставі вищенаведеного, ст. ст. 22, 124 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6 - рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008, керуючись ст. ст. 8, 9, 99, 100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
-
Позов задоволити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м.Калуші щодо не виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м.Калуші здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного Апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України .