ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/9631.05.10
За позовом Державного підприємства «Артемвугілля»
до Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»
про визнання недійсним договору оренди № 21/2001/67 від 24.08.2001р.
та виселення
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
В засіданні приймали участь
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Артемвугілля»до Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 21/2001 від 24.08.2001р., та виселення Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»з приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010р. порушено провадження у справі № 36/96, розгляд справи призначено на 31.03.2010р.
В судовому засіданні 31.03.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.05.2010р.
Судове засідання 12.05.2010р. не відбулося, оскільки суддя Трофименко Т.Ю. перебувала на лікарняному. У зв'язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010р. розгляд справи призначено на 31.05.2010р.
До початку розгляду справи 31.05.2010р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю взяти участь у засіданні суду у зв'язку з його перебуванням на лікарняному.
Розглянувши зазначене клопотання, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, оскільки до клопотання не додано жодних доказів, в розумінні вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, перебування на час розгляду справи представника відповідача на лікарняному. Крім того, відповідач не позбавлений можливості направити в засідання суду іншого представника.
В судове засідання, призначене на 31.05.2010р., представники сторін не з'явилися, вимог ухвали суду від 17.05.2010р. не виконали.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
Між Державним підприємством виробничим об'єднанням по видобутку вугілля «Артемвугілля»(далі орендодавець, позивач) та Акціонерним комерційним банком «Надра»(далі орендар, відповідач) 24.08.2001р. укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 21/2001/67.
Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення на цокольному та першому поверхах площею 666,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, 13, з метою розміщення філії Акціонерного комерційного банку «Надра».
За актом приймання-передачі від 30.08.2001р., підписаним представниками сторін, позивач передав відповідачу обумовлені договором приміщення.
Додатковою угодою № 2 до договору від 30.08.2001р. сторони дійшли згоди про передачу відповідачу позивачем ще однієї кімнати площею 61,9 кв.м., яка була передана відповідачу за актом приймання-передачі від 30.08.2001р., підписаним представниками сторін.
При укладенні договору сторони дійшли згоди (п. 10.1 договору), що договір укладено строком на 5 років, і він діє з 24.08.2001р. по 30.08.2006р.
Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на такий самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 21/2001/67 від 24.01.2001р. був продовжений.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину, а саме:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не наведеного жодного посилання на відповідну норму ст. 203 Цивільного кодексу України. На підставі якої оскаржуваний договір підлягав би визнанню недійсним.
Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України стосовно нотаріального посвідчення договору оренди судом до уваги не приймається, оскільки на час укладення оскаржуваного договору діяв Цивільний кодекс УРСР, який не передбачав обов'язкового нотаріального засвідчення договору оренди нерухомого майна при укладенні його строком на один рік і більше.
Що стосується посилання позивача на той факт, що належним орендодавцем за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 21/2001/67 є не він, а Фонд державного майна України, судом також до уваги не приймається, оскільки, відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, зазначений факт не є підставою для визнання договору недійсним.
З викладеного вбачається, що при укладенні оскаржуваного договору сторонами не було порушено чинного законодавства України, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання договору оренди недійсним, то у суду також відсутні підстави для задоволення позовної вимоги Державного підприємства «Артемвугілля»про виселення Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»з приміщення.
За таких обставин в позові належить відмовити повністю.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.