ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/13331.05.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур»
про стягнення заборгованості
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Морозов О.О. (довіреність № 11 від 09.09.2009р.);
від відповідача: Сулім Я.В. (довіреність від 14.04.2010р.);
В судовому засіданні 31.05.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»(надалі ТОВ «Перша лізингова компанія» позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур»(надалі ТОВ «Абажур», відповідач) суми боргу за лізинговою угодою № FL-0247-07-KY від 16.05.2007р. у розмірі 43 996, 27 грн. з яких: 39 860, 37 грн. заборгованість зі сплати лізингових платежів, 4 135, 90 грн. заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеною лізинговою угодою № FL-0247-07-KY від 16.05.2007р. прострочено сплату лізингових платежів згідно підписаних лізингових протоколів від 16.05.2007р. (додаток № 1-RE-01620-0-07-48), від 28.01.2008р. (додаток № 1-RE-02446-0-08-48) із змінами від 09.07.2007р. (поправка 1) від 13.02.2008р. (поправка 1). З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась, а також витрати на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні в матеріалах справи. У відзиві на позов, відповідач зазначає про незрозумілість здійсненого позивачем розрахунку, оскільки ні в позовній заяві, ні в розрахунках заборгованості не вказано формул за якими проводились розрахунки. Не згоден відповідач також із нарахуванням платежів за лютий, оскільки в лютому 2010р. позивач припинив лізинг шляхом повернення транспортних засобів у своє володіння.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -
16 травня 2007р. між ТОВ «Перша лізингова компанія»та ТОВ «Абажур»підписано лізингову угоду № FL-0247-07-KY предмет якої визначено у розділі 1 угоди та зокрема, згідно п. 1.1, 1.2 лізингова угода регулює юридичні відносини між лізингодавцем (позивач у справі) та лізингоодержувачем (відповідач у справі) з лізингу транспортного засобу (засобів), зазначених в додатку 1 лізингової угоди; статус якої визначено сторонами за правилами фінансового лізингу згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На виконання договору, позивачем було надано в користування відповідача транспортні засоби Renault Kangoo, державний номер АА 6966 СХ, що підтверджується актом приймання-передачі від 09.07.2007р. (автомобіль отримано відповідачем на підставі довіреності серії НБВ № 410277 від 09.07.2007р.), Renault Kangoo, державний номер АА 8413 ЕХ, що підтверджується актом прийому-передачі від 13.02.2008р. (отримано відповідачем на підставі довіреності серії НБЄ № 317307 від 13.02.2008р.).
Невід'ємною частиною договору є лізингові протоколи від 16.05.2007р. (додаток № 1-RE-01620-0-07-48) із змінами від 09.07.2007р. (поправка 1), від 28.01.2008р. (додаток № 1-RE-02446-0-08-48) із змінами від 13.02.2008р. (поправка 1) якими, зокрема встановлені строки сплати лізингових платежів за користування зазначеними транспортними засобами.
У п. 8.1 угоди сторонами погоджено сплату лізингоодержувачем на користь лізингодавця платежів, та зокрема, як те встановлено: … b) щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за Лізинговою угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків-фактур, згідно з лізинговим протоколом (додатком 1).
Оскільки відповідачем в порушення зобов'язань передбачених угодою припинено сплату лізингових платежів, по договору утворився борг, який за даними обліку позивача становить 39 860, 37 грн., та є заборгованістю за користування транспортними засобами.
Несплаченими станом на час вирішення спору залишились: рахунки-фактури № ПЛ-0011714/1 від 21.10.2009р., № ПЛ-0012845/1 від 20.11.2009р., № ПЛ-0013033 від 27.11.2009р., № ПЛ-0013854/1 від 21.12.2009р., № ПЛ-0014097/1 від 28.12.2009р., № ПЛ-0000773/1 від 21.01.2010р., № ПЛ-0014292 від 26.01.2010р., а також до стягнення заявляється відшкодування вартості послуг передбачених п. 10 лізингової угоди згідно рахунків-фактур № ПЛ-0011733 від 21.10.2009р., № ПЛ-0011930 від 28.10.2009р., № ПЛ-0014109/1 від 28.12.2009р..
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Заборгованість відповідача за користування транспортними засобами що є предметом лізингової угоди № FL-0247-07-KY від 16.05.2007р. за протоколами від 16.05.2007р. (додаток № 1-RE-01620-0-07-48) із змінами від 09.07.2007р. (поправка 1), від 28.01.2008р. (додаток № 1-RE-02446-0-08-48) із змінами від 13.02.2008р. (поправка 1) складає 39 860, 37 грн.. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на первинні документи, що підтверджують виконання зобов'язань за укладеним договором, допущення прострочення з боку відповідача. Рахунки-фактури, по яким рахується заборгованість залучені до матеріалів справи, і такі додатково направлялись відповідачу як додатки до вимоги про виконання зобовязання по оплаті боргу (доказом направлення відповідачу вимоги є поштовий чек 0341 від 02.02.2010р. з описом-вкладенням до цінного листа з відміткою пошти про відправлення, які залучені до справи у належним чином засвідчених копіях).
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки виконання зобов'язань по оплаті лізингових платежів погоджені за протоколами від 16.05.2007р. (додаток № 1-RE-01620-0-07-48) із змінами від 09.07.2007р. (поправка 1), від 28.01.2008р. (додаток № 1-RE-02446-0-08-48) із змінами від 13.02.2008р. (поправка 1) та за сумами, які складають заборгованість заявлену до стягнення (39 860, 37 грн.) є такими що настали.
Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів у відповідності з погодженими графіками), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 39 860, 37 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за угодою № FL-0247-07-KY від 16.05.2007р, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує заперечення відповідача, зокрема щодо вказання в рахунках-фактурах різних валют (Євро та долар США) при встановленні у п. 8.2 сплати лізингових платежів в українській гривні, що відповідно не є обставиною для звільнення відповідача від сплати таких рахунків та жодним чином не свідчить про порушення умов договору з боку відповідача виходячи з наступного.
Згідно з п. 8.2 лізингової угоди лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу; в подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до іноземної валюти визначеної в додатку № 1 на дату виставлення такого рахунку.
Враховуючи, що при підписанні лізингових протоколів, які є додатками № 1 угоди, сторони визначили формулу розрахунку лізингових платежів у залежності від курсу Євро по протоколу від 16.05.2007р. (додаток № 1-RE-01620-0-07-48) із змінами від 09.07.2007р. (поправка 1) та курсу долара США відповідно -по протоколу від 28.01.2008р. (додаток № 1-RE-02446-0-08-48) із змінами від 13.02.2008р. (поправка 1), у рахунках-фактурах зазначався курс валюти у відношенні української гривні згідно з якою здійснювався розрахунок лізингового платежу.
Помилковою є позиція відповідача щодо можливості повернення транспортних засобів виключно на підставі виконавчого напису нотаріуса та в порядку виконавчого провадження, оскільки п. 16 угоди передбачає право лізингодавця на повернення володіння шляхом вчинення виконавчого напису, а не обов'язок вчинення повернення виключно у такий спосіб. У п. 14.1 реалізація права на повернення транспортного засобу у володіння лізингодавця не обумовлена якимось виключним способом, зокрема не обмежена зверненням до нотаріуса чи до державної виконавчої служби.
Недоведеним з боку відповідача є також неправомірність нарахування лізингового платежу за користування транспортним засобом за лютий 2010р., оскільки доказів вилучення саме автомобіля - Renault Kangoo, державний номер АА 8413 ЕХ у вказаному періоді суду не надано, підстави вважати припиненими зобовязання відповідача по оплаті за угодою по протоколу від 28.01.2008р. (додаток № 1-RE-02446-0-08-48) із змінами від 13.02.2008р. (поправка 1) відсутні, а строк настання сплати лізингового платежу є таким що настав протягом трьох робочих днів із дня виставлення рахунку-фактури, згідно з лізинговим протоколом.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 4 135, 90 грн. що становить заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів у повній мірі відповідають умовам договору, а відтак підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за даним позовом у зв'язку з наступним.
Згідно з п. 10.7 лізингової угоди лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, якщо такий перелік ремонтних робіт визначений в Додатку 1), а також пов'язані з недбалим ставленням до транспортного засобу або його забороненим використанням, включаючи роботи, які необхідно виконати внаслідок забороненого використання транспортного засобу, невиконання та/або нерегулярного щоденного та/або стандартного обслуговування транспортного засобу.
Рахунки-фактури № ПЛ-0011733 від 21.10.2009р., № ПЛ-0011930 від 28.10.2009р., № ПЛ-0014109/1 від 28.12.2009р. виставлені відповідачу на оплату, сформовані позивачем згідно сплачених витрат за актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля, сплата яких на користь ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський»підтверджена наданими до справи банківськими виписками.
До матеріалів справи надано вимогу про виконання зобовязання по оплаті боргу з доказами направлення її відповідачу, і такою, в свою чергу підтверджено додаткове направлення відповідачу зазначених рахунків для погашення заборгованості.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані та є підтвердженими матеріалами справи, що є підставою для їх задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 439, 96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур»(03115, м. Київ, пр-т. Перемоги 136, кв. 34, р/р 26009044619681 в АКБ «Укрсоцбанк»Борщагівське ТВБВ Київської міської філії, МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33550246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова Компанія»(юрид. адреса: 01001, м. Київ, пров. Музейний 4; адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 69, р/р 26007003070000 у АБ «ІНГ Банк Україна»(м. Київ), МФО 300539, ідент. код 30436756) 39 860, 37 грн. (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 37 копійок) заборгованості по сплаті лізингових платежів, 4 135, 90 грн. (чотири тисячі сто тридцять п'ять гривень 90 копійок) заборгованості зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, 439, 96 грн. (чотириста тридцять дев'ять гривень 96 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 03.06.2010р.