ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/17301.06.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури»
до Фонду державного майна України
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Кірса В.В. - за довіреністю б/н від 01.01.2010р
від відповідача: Уланов І.В. - за довіреністю № 8 від 11.01.2010р.
На розгляд Господарському суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури»до Фонду державного майна України про визнання дії відповідача щодо не включення до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду від 29.10.2004р. гуртожиток № 1 по вул. Одеській 8 в м. Черкаси, гуртожиток № 2 по вул. Одеській 8 в м. Черкаси, гуртожиток № 3 по вул. Хоменка,14 в м. Черкаси неправомірними та зобов'язання відповідача доповнити перелік нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури, включивши в нього наступне майно: гуртожиток № 1 по вул. Одеській 8 в м. Черкаси, вартістю 6 194 млн. крб., гуртожиток № 2 по вул. Одеській 8 в м. Черкаси, вартістю 11 317 млн. крб., гуртожиток № 3 по вул. Хоменка, 14 в м. Черкаси, вартістю 11 480 млн. крб.
Ухвалою суду від 06.04.10 порушено провадження у справі № 40/173 та призначено справу до слухання у судовому засіданні на 13.05.10.
У судовому засіданні 13.05.10 заслухавши пояснення представників сторін суд оголосив перерву до 01.06.10.
У судовому засіданні 01.06.10 за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив.
За твердженням позивача, відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 14 від 30.01.96р. про створення ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»була проведена приватизація в результаті чого, в статутний фонд товариства було передано у власність майно цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Черкаський завод телеграфної апаратури». При цьому, з урахуванням відомостей Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 29.01.96р., затвердженого відповідачем, Вихідних даних для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу (з Додатками), Плану розміщення акцій ВАТ від 01.05.96р. вбачається, що в складі іншого нерухомого майна до статутного фонду створеного товариства були включені також гуртожитки №№ 1- по вул. Одеська, 8 в м. Черкаси, вартістю 6194 млн. крб., 2- по вул. Одеська, 8 в м. Черкаси, вартістю 11 317 млн. крб.; 3 - по вул. Хоменка, 14 в м. Черкаси - вартістю 11 480 млн. крб.
Посилаючись на наведене, позивач доводить включення вартості зазначених гуртожитків до загальної суми статутного фонду товариства.
Посилаючись на п.2.2. Положення «Про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства»затвердженого наказом ФДМ У від 25.11.03 р. стверджує про звернення із відповідною заявою для отримання переліку майна переданого до статутного фонду. За твердженням позивача, Листом № 10-21-15050 від 29.10.2004р. відповідач надав перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду, проте зазначений перелік не містив спірних гуртожитків.
Зазначені дії відповідача -вважає неправомірними, оскільки не включено при підтвердженні права власності спірні гуртожитки, як такі, що увійшли до статутного фонду.
Відповідач заперечує щодо заявлених позивачем вимог у повному об'ємі з підстав наведених у письмових поясненнях.
Відповідач стверджує, що гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного майна».
Окрім цього відповідач звертає увагу на строки позовної давності з урахуванням ст.ст. 71,76 ЦК України та ст.ст. 261,257 ЦК України.
Правову позицію щодо наданих пояснень аргументує посилаючись, зокрема, на ст.ст. 127,131 ЖК УРСР; ст.ст.1,8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»; ст.326 ЦК України.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до статті 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так, відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 14-АТ від 30.01.96р. прийнято рішення про створення ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури». Зазначеним наказом затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства «Черкаський завод телеграфної апаратури»станом на 01.10.95р.
Підставою звернення позивача до суду -отримання наданого відповідачем переліку переданого до статутного фонду майна та відсутність спірних гуртожитків у зазначеному переліку. Зазначені дії позивач просить визнати неправомірними та просить зобов'язати доповнити перелік нерухомого майна.
За матеріалами справи (Лист № 10-21-15050 від 29.10.2004р. із додатком) серед майна переданого до статутного спірні гуртожитки не значаться.
Беручи до уваги норму ст.127 ЖК УРСР гуртожитки віднесено до житлового фонду, що дає підстави вважати заявлені позивачем вимоги не обґрунтованими в контексті норм ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
Слід звернути увагу, що норми ЗУ «Про приватизацію державного майна»не поширюються на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються (ст. 3 ЗУ «Про приватизацію державного майна»).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», державний житловий фонд -це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій установ.
З урахуванням наведеного, зважаючи на норми ЗУ «Про приватизацію державного майна», дії органу приватизації відповідають спеціальним нормам ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», що у свою чергу не дає підстав вважати вимоги позивача обґрунтованими.
Стосовно посилань позивача на Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства «Черкаський завод телеграфної апаратури», як доказу включення до статутного фонду товариства спірних гуртожитків. Відповідно до плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури», Статутний фонд ВАТ становить 1068946 млн. крб. Серед майна, що не включено до статутного фонду -об'єкти на які розповсюджується особливий режим приватизації, всього 153 666 млн. крб., в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти соціально-побутового призначення та об'єкти, які не підлягають приватизації (розділ 3 Плану).
Відповідно до Акту оцінки цілісного майнового комплексу, вилучення вартості майна -всього 179 383 млн. крб., у тому числі щодо якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації та об'єкти які не підлягають приватизації (ряд.14.2,14.4 Акту). Вартість майна, що підлягає приватизації (розмір статутного фонду акціонерного товариства) -1068964 млн. крб. (ряд. 16 Акту).
У матеріалах справи наявні, зокрема, вихідні дані для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу із відповідним переліком об'єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі Черкаського заводу телеграфної апаратури за станом на 01.10.95 р.(додаток № 1). Відповідно до даного переліку, спірні гуртожитки числились саме, як об'єкти соціально-побутового призначення (п.п.8.9.10. переліку).
Відповідно факт включення вартості спірних гуртожитків до статутного фонду позивачем не доведено в розумінні ст.ст. 32, 33, 34, 36 ГПК України.
З урахуванням наведених обставин та за результатом дослідження наданих сторонами в порядку ст.ст. 32,33 ГПК України пояснень, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 02.06.2010р.