01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________УХВАЛА
про повернення позовної заяви
20.05.10№ 05-5- 33 / 5856
Суддя , розглянувши
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Монтаж"
до відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі Хмельницького регіонального управління
про зобов"язання завершити переказ коштів - 1194,52 грн.
Позовна заява підлягає поверненню, враховуючи наступне:
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України -не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито”, розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.), із заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Державне мито справляється із позовних заяв як майнового, так і немайнового характеру, а у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Позивачем у позовній заяві об'єднано вимоги майнового характеру (стягнення 1194,52 грн.) і немайнового характеру (зобов'язання завершити переказ коштів).
Як вбачається із платіжного доручення № 105 від 07.05.2010 року, позивачем було сплачено державне мито у розмірі 135,00 грн., тоді як необхідно було сплатити 102,00 грн., а державне мито за ставкою, встановленою для позовів немайнового характеру у сумі 85,00 грн. не сплачено взагалі. Таким чином, загальна сума державного мита має становити 187,00 грн.
Суд, також, звертає увагу на те, що відповідачем по справі є філія відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Хмельницьке регіональне управління, тоді, як згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
Стаття 80 ЦК України передбачає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ч. 2 статті 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Частина 3 статті 95 ЦК України передбачає, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Таким чином, філія не є юридичною особою та не наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, а отже не може бути стороною у справі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ст. 63 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Мудрий С.М.