ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/13920.04.10
За позовом Закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма - Київ"
про стягнення боргу
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Білинський М.О. -дов. №09/07-145-21 від 10.07.2009 р.
від відповідача Сулява О.Ф. -дов. № 19/04 від 19.04.2010 р.
Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення боргу з відповідача.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору перевезення, відповідно до якого позивач здійснив перевезення, а відповідач за нього не сплатив у повному розмірі заборгувавши 22400,00 грн.
15.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/139, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 30.03.10.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.10 розгляд справи відкладено на 20.04.10, через неявку представника відповідача, невиконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
20.04.10 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги та надав суду копії платіжних доручень відповідно до яких заборгованість відповідача складає 21700,00 грн.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Відповідно Договору №363-12/2008 від 12 грудня 2008 року (надалі Договір) між закритим акціонерним товариством транспортно-експедиційний комбінат „ЗАХІДУКРТРАНС", який в договорі іменується „Перевізником", (надалі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вторма-Київ", яке по умовах договору є „Замовником", (надалі Відповідач), та на підставі Заявки №02-6/2 від 02 лютого 2009 року. Заявки №02-9/2 від 05 лютого 2009 року. Заявки №12/02-2 від 06 лютого 2009 року. Заявки №18/02-1 від 11 лютого 2009 року. Заявки №34/02-1 від 20 лютого 2009 року. Заявки №18/03-1 від 18 березня 2009 року. Заявки №27/03-1 від 27 березня 2009 року. Заявки №24/4-1 від 24 квітня 2009 року. Заявки №30/4-1 від 30 квітня 2009 року, Заявки №06/05-1 від 06 травня 2009 року Позивачем було надано послуги Відповідачу, а саме здійснено перевезення вантажів по території України.
Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Взяті на себе договірні зобов'язання по перевезенню вантажу Позивач виконав в повному обсязі, вантаж в обумовлені строки було доставлено до пункту призначення, що підтверджується товарно-транспортними накладними, серії АСВ №18051 від 05 лютого 2009 року, серії 02 АБЗ №858091 від 07 лютого 2009 року, серії 02 АБА №103684 від 12 лютого 2009 року, серії АСВ №18109 від 20 лютого 2009 року, серії 02 АБЛ №227253 від 18 березня 2009 року, серії АСВ №18160 від 27.03.2009 року, серії 02 АБЛ №227267 від 24 квітня 2009 року, серії 01 ААТ №468177 від 30 квітня 2009 року, серії 02 АБЛ №227270 від 06 травня 2009 року та серії 02 АБЛ №227272 від 18 травня 2009 року.
За виконання транспортних послуг Відповідачу для оплати було виставлено відповідні рахунки: №СФА-000234 від 04.02.2009 року на суму 2300,00 грн., №СФА-000249 від 06.02.2009 року на суму 2300,00 грн., №СФА-000311 від 09.02.2009 року на суму 2200,00 гри., №СФА-000359 від 13.02.2009 року на суму 2200,00 грн., №СФА-000501 від 21.02.2009 року на суму 2200,00 грн., №СФА-001009 від 19.03.2009 року на суму 2200,00 грн., №СФА-001158 від 28.03.2009 року на суму 2200,00 грн., №СФА-001879 від 25.04.2009 року, на суму 2200,00 грн., №СФА-001886 від 01.05.2009 року на суму 2200,00 грн., №СФА-002104 від 07.05.2009 року на суму 2200,00 грн., №СФА-002390 від 19.05.2009 року. Укладеним Договором передбачено, що розрахунок за виконане перевезення здійснюється „Замовником" на протязі 10 банківських днів з момену отримання підтверджуючих документів, якими є рахунок, податкова накладна, товаро-транспортна накладна та акт виконаних робіт. Вказані документи Відповідачу направлено.
З вище перелічених рахунків виставлених Відповідачу за надані транспортні послуги, ним проведено часткову оплату рахунку № СФА-000234 від 04.02.2009 року в розмірі 2000,00 грн.
Оскільки, Відповідач оплату за виконані транспортні перевезення в повному обсязі не провів, то на його адресу за вих. № 09/08-187-21 від 04 серпня 2009 р. було направлено претензію для сплати в добровільному порядку боргу на суму 26250,00 грн., за здійснені перевезення, яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідач отримав 14 серпня 2009 р.
Крім того, відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено 700,00 грн., тому позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 700,00 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином заборгованість відповідача станом на день розгляду справи складає 21700,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно до п.14.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997, № 363 форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів.
Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно до норми ч.1 та 2 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 21700,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг позивач просить стягнути з відповідача інфляційних втрат у сумі 1740,00 грн., трьох відсотків річних у сумі 528,00 грн., пені у сумі 2413,00 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 528,00 грн. та втрати від інфляції в сумі 1740,00 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань в сумі 2413,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 66, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 700,00 грн. основного боргу.
2. Позов задовольнити.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма - Київ" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1 код ЄДРПОУ 32374524) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (82100, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 22, код ЄДРПОУ 13825481) 21700 (двадцять одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. -заборгованості, 1740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 00 коп. -збитків від інфляції, 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. -3% річних, 2413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 00 коп. - пені, 271 (двісті сімдесят одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Курдельчук
Дата підписання: 31.05.10