Справа № 420/18279/21
06 жовтня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 86% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 01 січня 2018 року;
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати з 5 березня 2019 року пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, у 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії, а у 2019 році - з урахуванням 75% суми підвищення пенсії;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 року виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату нарахованих з 01.01.2018 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
У свою чергу, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 оскаржувані правовідносини виникли з пенсійним органом - 01.01.2018 року, однак, з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду позивач звернувся 01.10.2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Суд зазначає, що Верховний Суд, у постанові по справі №240/12017/19 від 31 березня 2021 року, відступив від висновків викладених у постановах: по справі №816/197/18 від 29.10.2020 року, по справі №640/14865/16-а від 20.10.2020 року, по справі №822/1928/18 від 25.02.2021 року щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
ОСОБА_1 зазначив, що у статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальних захист, включно, право на пенсії, інші види соціальної допомоги. Обмеження цих прав не допускається. Крім того, позивач посилався на постанову Верховного Суду по справі №500/2486/19 від 26 листопада 2020 року, відповідно до висновків якої, якщо відбулася зміна судової практики у бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, вказане може розглядатися як поважна причина для поновлення строків звернення до суду.
Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Стосовно посилань позивача на висновки Верховного Суду висловлені у постанові по справі №500/2486/19 від 26 листопада 2020 року, суд зауважує, що вказані висновки стосувалися строку звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, що не є релевантним до даної адміністративної справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові по справі №380/10381/20 від 20 серпня 2021 року зазначив, що з огляду на те, що з позовною заявою позивач звернувся до суду першої інстанції до прийняття постанови Верховного Суду (у даному випадку 31 березня 2021 року), якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд констатував відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатись» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №340/1019/19).
Суд зауважує, що з 01 січня 2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, за нормами чинними на 01 березня 2018 року, керуючись Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, позивачеві було проведено перерахунок пенсії.
Саме з 01.01.2018 року позивачеві було зменшено відсотковий розмір пенсії до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та встановлено розстрочку у виплаті підвищення пенсії.
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, визнано протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 45 від 13 лютого 2008 року.
Зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, набрало законної сили 05 березня 2019 року, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, навіть враховуючи визнання протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови №103 з 05 березня 2019 року та опублікування резолютивної частини рішення у офіційних виданнях, ОСОБА_1 мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наведені позивачем обставини поновлення строку звернення до суду не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред'явленням позову.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відтак, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними.
Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270,00 гривень. Таким чином, сума судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру становить для фізичної особи 908,00 гривень.
Суд зазначає, що у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Наразі, ОСОБА_1 заявлено чотири позовні вимоги не майнового характеру (дві основні та дві похідні) проте у якості доказів сплати судового збору надано квитанцію лише на суму 908,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить доплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень, а докази такої доплати надати до суду.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших причин для його поновлення та з наданням відповідних доказів на підтвердження причин поважності його пропуску, доказів доплати судового збору у розмірі 908,00 гривень.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.