Справа № 420/18141/21
05 жовтня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 до Павлівської сільськї ради Арцизького району Одеській області (Одеська область, Болградський район, с. Павлівка, пров. Театральний, 2. Поштовий індекс 68450, код ЄДРПОУ 04380910) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Павлівської сільської ради Арцизького йону Одеської області від 11 серпня 2021 року №169-VIII в частині, що стосується інтересів малолітньої ОСОБА_2 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га, на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту) згідно з додатком; зобов'язати Павлівську сільську раду Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га на території Павлівської сільської ради - кадастровий номер 5120481000:01:002:0657 (16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) за рахунок земель комунальної власності й видати за наслідками розгляду рішення по суті порушеного у клопотанні питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, у тому числі, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, з 1 січня 2021року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270 грн.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, судом встановлено, що за звернення до суду з даною позовною заявою позивач - ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу немайнового характеру, що становить 908 грн. (2270 х 0,4). Водночас, позивачем ОСОБА_3 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 за звернення до суду з даною позовною заявою не додано відповідних доказів на підтвердження сплати судового збору.
Так, позивач у позовній заяві, посилаючись на пункт 14 частини другої статті 3 та на пункт 7 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, наголошує, що він звільнений від сплати судового збору.
Водночас, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 7 частини першої вказаної статті від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Проте, Закон України “Про судовий збір” не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.
За приписами абзацу першого частини першої статті 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
При цьому частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, з системного аналізу вище окреслених положень чинного законодавства, вбачається, що законодавчо розмежовано поняття позовної заяви та заяви, а пункт 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір”, яким позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, визначає не сплату судового збору за подання, зокрема, заяв про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, та у жодному разі не позовної заяви.
Враховуючи, що позивач звернувся із позовною заявою (а не іншою заявою, передбаченою процесуальним законодавством), пункт 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір” у даному випадку до застосування не підлягає, а позивач відповідно не є особою, у якої відсутній обов'язок щодо справляння судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір” та п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 року у справі № 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі № 754/16008/17.
Отже, зважаючи на викладене, позивач має сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у законодавчо встановленому порядку.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 , встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження сплати судового збору, або доказів на підтвердження звільнення від його сплати.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу - ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 , з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог Ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 до Павлівської сільськї ради Арцизького району Одеській області (Одеська область, Болградський район, с. Павлівка, пров. Театральний, 2. Поштовий індекс 68450, код ЄДРПОУ 04380910) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачам відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Харченко Ю.В.