Справа № 420/5597/19
28 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;
позивача - ОСОБА_1 ;
представника позивача - Нестеренка О.М.;
представника відповідача - Слободяника О.І.;
представника відповідача - Бойко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення від 17.09.2019 року № 152/19, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17.09.2019 року № 152/19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 23.09.2019 позивачем отримано копію індивідуального акту - рішення дисциплінарної палати юридичної особи «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області» від 17.09.2019 № 152/19, відповідно до якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк десять місяців. Оскаржуваний акт порушує права, свободи, інтереси позивача та прийнятий: 1) не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) не розсудливо. Позивач вважає, що оскаржуваний акт прийнято з порушенням вимог дисциплінарного провадження-процедури розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч.2 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Також відповідач у порушення встановленого законом принципу змагальності, невмотивовано відхилив спочатку відводи, заявлені позивачем, а в подальшому і клопотання, які були заявлені представником позивача. При прийнятті оскаржуваного акту відповідачем порушено принципи безсторонності та неупередженості. Оскаржуваний акт прийнято з порушеннями матеріального права, а саме відповідачем не здійснювалось будь-яких належних та достатніх заходів для кваліфікації дій позивача, які б співвідносились з накладеним на нього дисциплінарним проступком. Оскаржуваний акт прийнято некомпетентною особою, оскільки юридична особа «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області» утворена всупереч положенням абзацу 2 частини 7 розділу 10 (Перехідні положення) Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не набула повноважень, делегованих державою ч.1 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не уповноважена вирішувати будь-які питання про дисциплінарну відповідальність позивача. Позивач вважає, що з урахуванням вищевикладених обставин вбачається порушення його прав, свобод та інтересів при розгляді даної дисциплінарної справи. Позивач не погоджується з рішенням відповідача від 17.09.2019 року № 152/19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вважає його протиправними та таким, що належить до скасування.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення від 17.09.2019 року № 152/19 було прийнято до провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що 14 січня 2019 року за реєстраційним номером 31/0/7-19 надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 . Заявниця зазначала, що адвокат ОСОБА_1 здійснює представництво інтересів її колишнього чоловіка ОСОБА_3 у цивільній справі № 522/18403/16-ц за позовом про позбавлення останнього батьківських прав. За твердженнями заявниці адвокат ОСОБА_1 таємно від неї та її представника наполегливо намагається спілкуватись з малолітньою дитиною по суті цивільної справи, намагаючись донести до дитини свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи та обсягу прав та обов'язків сторін. На думку скаржниці адвокатом ОСОБА_1 не було дотримано принципів чесності, порядності, конфіденційності, через що ОСОБА_2 просила порушити дисциплінарну скаргу та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року стосовно адвоката ОСОБА_1 було порушено дисциплінарну справу та призначено її до розгляду. Вказане рішення було оскаржене ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Рішенням ВКДКА від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 у задоволенні скарги відмовлено, рішення дисциплінарної палати від 14 травня 2019 року залишено без змін, тобто визнано законним та обґрунтованим. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною палатою КДКА Одеської області 17 вересня 2019 року прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 10 місяців. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду. Щодо існування на думку позивача начебто порушень процедурних питань на стадії порушення дисциплінарної справи. ОСОБА_1 як на порушення процедури посилається на те, що начебто: позивач не отримував від відповідача будь-яких звернень для отримання пояснення по суті порушених питань та копії скарги; скаргу було зареєстровано 14 січня 2019 року, член дисциплінарної палати, який здійснював перевірку особисто не звертався до позивача, а само рішення про відкриття дисциплінарного провадження винесено лише 14.05.2019, чим порушено 30-дениий строк передачі матеріалів перевірки дисциплінарній палаті; позивача було обмежено у праві отримати копію скарги, надавати пояснення. Проте, зазначені доводи позивача не відповідають фактичним обставинам та безпосередньо спростовуються матеріалами дисциплінарної справи № 152/19. Так, адвокату ОСОБА_1 було направлено копію скарги та додані документи разом с СД-диском, що підтверджується: листом вих. № 14/0/9-19 від14.01.2019 року з пропозицією надати пояснення та необхідні на думку адвоката документи, де в якості додатка зазначено копії скарги та диск; поштовою квитанцією та зворотнім повідомленням. Щодо строку проведення перевірки, то Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» взагалі не встановлює строку для проведення перевірки. Такий строк встановлений тільки в пункті 30 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, де передбачено, що перевищення 30-денного строку перевірки допускається у виняткових випадках. Положенням перелік таких випадків та критерії для оцінки винятковості не встановлено. Вирішення цього питання відноситься до дискреційних повноважень КДКА Одеської області. Адвокат ОСОБА_1 зазначає, що, на його думку, дисциплінарна палата КДКА Одеської області не дотрималась принципу змагальності під час розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 , а саме: спочатку начебто невмотивовано не задовольнила відводи, заявлені позивачем, і в подальшому відмовила у задоволенні клопотань, заявлених представником адвоката ОСОБА_1 адвокатом О.М. Нестеренко. На стадії розгляду дисциплінарної справи було забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.40 названого Закону, що виразилось у наступному: після порушення дисциплінарної справи 20 травня 2019 року адвокат ОСОБА_1 сам звернувся з додатковими поясненнями та надав роздруківку скриншоту переписки з адвокатом ОСОБА_4 , яка представляла інтереси ОСОБА_2 . Посилаючись на зазначений скриншот, адвокат ОСОБА_1 повідомив дисциплінарній палаті, що він узгоджував спілкування з дитиною з адвокатом ОСОБА_4 . Проте, 09 липня 2019 року адвокат ОСОБА_4 надала дисциплінарній палаті письмові пояснення, в яких спростувала спілкування з адвокатом ОСОБА_1 саме 26 грудня 2018 року (в день спілкування з неповнолітньою особою ОСОБА_5 ). Щодо посилання на неможливість розгляду справи відносно адвоката ОСОБА_1 через наявність судового спору. Протягом 2019 року щодо дій адвоката ОСОБА_1 крім скарги ОСОБА_2 надходили наступні скарги та відповідно були прийняті наступні рішення: 1. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22 січня 2019 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси під головуванням судді Гарського О.В. від 06.12.2018 р. в справі № 521/4469/16-к (провадження № 143/18, реєстраційний № 143/0/14-2/2019); 2. Рішенням дисциплінарної палат КДКА Одеської області від 12 березня 2019 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_6 (провадження № 142/18, реєстраційний № 142/0/14-2/2019). Крім того, до КДКА Одеської області надійшло ще два звернення щодо дій адвоката ОСОБА_1 , а саме: звернення від судді Приморського районного суду м. Одеси Осіїка Д.В., звернення від прокурора Одеської місцевої прокуратури Званської І.Я., рішення за цими зверненнями на дату подання відзиву ще не прийнято. Наведені факти підтверджують відсутність упередженого ставлення КДКА Одеської ласті до адвоката ОСОБА_1 та відсутність особистих відношень між ним і КДКА Одеської області. Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного правопорушення. Адвоката ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме вимог: статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; пункту 1 статті 45 Правил адвокатської етики; статті 51 Правил адвокатської етики. Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що дії, які йому ставляться у вину, не відносяться до професійної діяльності адвоката, відповідач зазначає, що складаючи присягу адвоката, особа бере на себе зобов'язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які регламентують підвищені (порівняно з простим громадянином) вимоги до її поведінки не тільки під час безпосереднього виконання професійних обов'язків, а й у приватному житті. Це також підтверджено висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду (постанова від 04.09.2019 у справі № 826/1520/15). Порушення адвокатом Правил адвокатської етики згідно пункту 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є дисциплінарним проступком адвоката, а отже є правовою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Щодо посилання позивача відносно того, що начебто рішення по дисциплінарній справі було прийнято некомпетентною особою. Відповідно до пункту 17 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному державному реєстрі адвокатів (частина 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Частиною 1 статті 50 Закону передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які мали намір отримати право на зайняття адвокатською діяльністю та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Голову та членів КДКА Одеської області в порядку статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було обрано конференцією адвокатів регіону. Рішення конференції адвокатів Одеської області ОСОБА_1 не оскаржував. Посилання позивача про відсутність у КДКА Одеської області протоколу конференції адвокатів регіону базується на домислах та спростовується протоколами конференцій адвокатів Одеської області, які зберігаються в Раді адвокатів Одеської області - регіональному органі адвокатського самоврядування, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організовує і проводить такі конференції. Адвокат ОСОБА_1 відповідно до даних з Єдиного реєстру адвокатів України здійснює свою діяльність в м. Одесі. За вказаних обставин розгляд скарг щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, має здійснюватися на підставі ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» КДКА Одеської області. Рішення в дисциплінарній справі стосовно адвоката ОСОБА_1 приймалось в межах повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» саме дисциплінарній палаті КДКА Одеської області.
У поясненнях щодо позову ОСОБА_2 зазначає, що дисциплінарне провадження було відкрито за заявою в інтересах малолітньої дитини - доньки ОСОБА_7 , 2005 р. н. Підставами звернення зі скаргою стало те, що адвокат ОСОБА_1 свідомо нехтує Правилами адвокатської етики та положеннями Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», зокрема таємно наполегливо спілкувався з малолітньою донькою по суті справи 22/18403/16-ц, намагаючись донести до дівчинки свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи та обсягу прав і обов'язків сторін. Фактично адвокат ОСОБА_1 здійснив тиск на дитину з метою схилення її до зміни своєї позиції, в якій зацікавлений його клієнт - ОСОБА_3 . Так, в провадженні в Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи-органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , у якій адвокат ОСОБА_1 здійснює представництво інтересів ОСОБА_3 26 грудня 2018 року адвокат ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неустановленою особою (сторонній чоловік) таємно відстежили дитину у дворі біля дому за адресою АДРЕСА_1 , де вона гуляла зі своїми друзями однолітками, підійшли до них та адвокат ОСОБА_1 почав з дитиною розмову про те, що адвокати начебто «порешали вопросы в Приморском суде по лишению родительских прав, а также в апеляционном суде». Тобто адвокат ОСОБА_1 повідомив дитині у присутності інших дітей та сторонньої особи свідомо неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, яка розглядається в судах з 2016 року. Крім цього, адвокат ОСОБА_1 налаштовував доньку проти неї, та не дивлячись на її особисте рішення не бачитись з батьком, здійснював психологічний тиск на малолітню дитину, нав'язуючи їй позицію про те, що нібито всі рішення за неї приймає саме мати, тобто позицію в якій зацікавлений його клієнт - ОСОБА_3 . Ні вона, ні донька не є клієнтами адвоката ОСОБА_1 та адвокат не має право з нами спілкуватись поза судовий розгляд без дозволу та бажання. Зокрема, адвокатом ОСОБА_1 не дотриманий принцип чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності та порушена ст.45 Правил адвокатської етики. Також, адвокатом ОСОБА_1 не дотриманий принцип конфіденційності та розголошені відомості, що складають адвокатську таємницю та порушена ст.10 Правил адвокатської етики. Враховуючи те, що наслідком даних порушень з боку адвоката стало психологічне потрясіння, яке відобразилося на стані здоров'я доньки та призвело до Астено-неврологічного синдрому, вона була вимушена відреагувати на це, та з метою запобігання порушення прав дитини, подала скаргу про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. З наведених у скарзі фактів вбачається порушення адвокатом ОСОБА_1 : присяги адвоката України, правил адвокатської етики, невиконання або неналежне своїх професійних обов'язків та інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Крім цього, адвокат ОСОБА_1 постійно робив публікації в соціальних мережах, та поширював конференційну інформацію по цивільній справі № 552/18403/16-ц, виставляючи цей судовий процес на загальне обговорення між користувачами соціальних мереж. Підтвердженням цього є скріншот зі сторінки instagram адвоката, де він розмістив фото рішення суду, на якому намалював нецензурні жести навпроти прізвищ судів касаційної інстанції (фото додається). Людина з такою поведінкою не може носити звання Адвоката. Зазначені дії завдають суттєвої шкоди ОСОБА_7, оскільки вона та її оточення також є користувачами зазначених соціальних мереж. З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 замість надання правової допомоги на належному рівні, який має забезпечити адвокат, своїми незаконними діями та способами довів дитину до астено-неврологічного синдрому. Дані обставини підтверджуються аудіозаписом розмови від 26.12.2018 р., фото та медичними документами, доданими до скарги. У зв'язку із чим, з метою захисту прав малолітньої дитини та запобігання діяльності адвоката ОСОБА_1 у подальшому, вона звернулася до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області задля справедливого розгляду скарги та притягнення некомпетентного адвоката до відповідальності.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що вказане рішення вважає незаконним, оскільки в тексті рішення не сформульований склад дисциплінарного проступку, який може слугувати підставою для порушення дисциплінарної справи та накладення дисциплінарного стягнення. Крім того, рішення не містить ознак порушення конкретної норми Правил адвокатської етики або іншого законодавчого акту про адвокатуру та не відповідають фактичним обставинам справи, докази представленні скаржником ОСОБА_2 є недопустимими. На підставі викладеного позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та просить його скасувати. Позивач, оцінюючи правомірність цього рішення, вважає, що необхідно виходити з того, що відповідачем у ньому не вказано і до матеріалів справи не додано конкретних, беззаперечних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Фактично висновок відповідача побудований на його власних припущеннях. В тому числі відповідачем не мотивовано підстави визнання грубим одноразовим порушенням Правил адвокатської етики та дисциплінарним проступком дій позивача щодо побачень із своїми некровними родичами, як і не спростовано його права вчиняти такі дії. Також відповідачем не вказано які саме норми Правил адвокатської етики порушив позивач, оскільки у оскаржуваному рішенні лише викладений зміст певних статей Правил адвокатської етики без висновків про те, що саме їх порушив позивач і у який спосіб. Аналізуючи приписи законодавства, єдиною підставою для адвоката бути підданим дисциплінарному стягненню є вчинення ним дисциплінарного проступку, чіткий та вичерпний перелік видів якого наведений у частині 2 статті 34 Закону 5076-VІ, серед яких значиться і порушення правил адвокатської етики. Дисциплінарне стягнення вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Застосовуючи вид дисциплінарного стягнення як зупинення права адвокатською діяльністю, відповідач не обґрунтував в чому проявилося одноразове грубе порушення Правил. А тому, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17 вересня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців, постановлено з вищенаведеними порушеннями не може вважатися обґрунтованим та законним.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14 січня 2019 року до КДКА Одеської області за реєстраційним номером 31/0/7-19 надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 . Скаржниця зазначила, що адвокат ОСОБА_1 здійснює представництво інтересів її колишнього чоловіка у цивільній справі № 522/18403/16-ц, яка розглядається Приморським районним судом міста Одеси, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_7 . Здійснюючи адвокатську діяльність у рамках зазначеної справи адвокат, по-перше, надавав ОСОБА_7 неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, налаштовував її проти заявниці, здійснював на дитину психологічний тиск, що призвело до астенічно-неврологічного синдрому, через що ОСОБА_2 просила провести перевірку та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до вимог ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правом на ініціювання питань про дисциплінарну відповідальність адвоката має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з ч.1 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Реєстрація заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, є обов'язковою згідно профільного Закону.
Закон України «Про звернення громадян» поширюється на звернення громадян із скаргою стосовно поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Згідно з ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Вимоги до змісту звернення (скарги) громадянина містяться в статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що в зверненні має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»).
З матеріалів справи вбачається, що подана скарга відповідає вимогам як Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так і вимогам Закону України «Про звернення громадян».
В пункті 1 Положення про порядок прийняття скарг зазначено, що воно «розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, дії КДКА Одеської області щодо реєстрації скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 та прийняття її до розгляду відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про звернення громадян».
Після реєстрації скарги, на підставі доручення заступника голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 120/0/4-19 від 14.01.2019 року члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_9 було уповноважено провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1
13.05.2019 року членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_9 , розглянувши матеріали перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 , керуючись положеннями ст.ст.33, 34, 36, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», було запропоновано: 1. Порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 ; 2. Матеріали перевірки та довідку передати на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області для прийняття рішення.
За результатами перевірки було встановлено, що адвокат ОСОБА_1 представляє інтереси ОСОБА_3 - відповідача у цивільній справі № 522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_2 за участю третьої особи - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Провадження у справі відкрито 3 жовтня 2016 року. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року зазначене рішення залишено без змін. Постановою Верховного суду України від 19 грудня 2018 року справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд. Саме неналежна поведінка адвоката ОСОБА_1 під час повідомлення ОСОБА_7 про те, що рішення про позбавлення батьківських прав її батька скасовано, стало предметом скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
У ході перевірки адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарній палаті надані пояснення, зі змісту яких випливає, що впродовж кількох десятків років він пов'язаний із ОСОБА_3 дружніми відносинами, спілкування із сім'єю ОСОБА_2 до розірвання шлюбу носило також дружній характер. Саме це і дозволило йому прийняти рішення про участь у розмові із ОСОБА_7 з метою повідомити її про рух справи про позбавлення її батька батьківських прав. Зустріч із нею була погоджена із заявницею, про що свідчать надані палаті скріншоти переписки у соціальній мережі.
Щодо порушення, на думку заявника, принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності, передбаченому статтею 45 Правил адвокатської етики, за якою адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідому неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, необхідно зазначити, що зміст статті 45 Правил адвокатської етики стосується культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження, норма статті зазначає, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо, бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та їх осіб. Наявний у матеріалах дисциплінарного провадження аудіозапис дає підстави зробити висновок про порушення адвокатом норм розділу IV Правил адвокатської етики, які регулюють відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, та на яку посилається заявниця у своїй скарзі.
Правила адвокатської етики статтею 51 регулюють окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами. У ній зазначено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується.
Після дослідження матеріалів справи дисциплінарна палата дійшла висновку, що спілкування адвоката ОСОБА_1 із заявницею з приводу зустрічі із її донькою відбулося у порушення вимог норм ст.51 Правил адвокатської етики, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси ОСОБА_3 у цивільній справі № 522/18403/16-ц.
Як свідчать пояснення ОСОБА_2 , надані дисциплінарній палаті 18.03.2019 р., на час спілкування адвоката ОСОБА_1 з нею та її донькою, її представництво на підставі договору № 38 про надання правової допомоги здійснювала адвокат ОСОБА_4 . Саме з нею адвокат ОСОБА_1 мав узгоджувати зустрічі та спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Доданий заявницею до скарги аудіозапис хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як то зазначено у скарзі, однак, містить, на думку дисциплінарної палати, неетичні та недопустимі висловлювання адвоката в адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним.
Щодо медичних документів, на які посилається заявниця у своїй скарзі як на підставу стверджувати, що розмова адвоката із її донькою призвела до астено-неврологічного синдрому останньої, то вони не містять вказівку на причинно-наслідковий зв'язок між зазначеною розмовою з адвокатом тривалістю одну хвилину та вказаним діагнозом, який міститься у консультативному висновку дитячого невролога. А зміст розмови за участі адвоката, підтверджений аудіозаписом, не дає підстав припустити внаслідок неї психологічне потрясіння у дитини, чого неможна казати про зміст та емоційний фон розмови малолітньої дитини з її батьком.
Щодо публікації в соціальній мережі інформації у справі № 522/18403/16-ц, то вона носить характер конфіденційної, сторони у справі визначені як ОСОБА 1 та ОСОБА 2, судові рішення у такій формі є загальнодоступними та публікуються на офіційному сайті судової влади України.
Таким чином, наведені у скарзі ОСОБА_2 доводи щодо порушення адвокатом ОСОБА_1 присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків та інших обов'язків адвоката, передбачених законом, частково знайшли своє підтвердження за результатами перевірки.
Адвокат ОСОБА_1 знехтував положеннями зазначених правових норм, якими врегульовано адвокатську діяльність, чим допустив порушення положень п.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо дотримання адвокатом Присяги і Правил адвокатської етики та виконання інших обов'язків, передбачених законодавством, під час здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
На підставі викладеного перевіряючий дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Скарга, матеріали перевірки та довідка були передані на розгляд дисциплінарної палати КДКА Одеської області для прийняття рішення.
За результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки 14.05.2019 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи № 152/19 стосовно адвоката ОСОБА_1
17.05.2019 року на адресу адвоката ОСОБА_1 було направлено копію рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14.05.2019 року та копію довідки члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
Згідно з ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно ч.ч.1-2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з ч.1 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Згідно з ч.3 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
04.06.2019 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області зупинила провадження у дисциплінарній справі № 152/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 до 18.06.2019 року.
04.06.2019 року секретарем-референтом КДКА Одеської області складено телефонограму № 16 про те, що адвокат ОСОБА_1 був повідомлений про перенесення розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 на 18.06.2019 року о 17 годині.
07.06.2019 року на адресу адвоката ОСОБА_1 було направлено лист № 376/0/9-19 від 05.06.2019 року щодо перенесення розгляду дисциплінарної справи № 152/19.
18.06.2019 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області поновила провадження у дисциплінарній справі № 152/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 .
На вищевказаному засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвокат ОСОБА_1 заявив відвід дисциплінарній палаті. У задоволенні даного клопотання було відмовлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18.06.2019 року.
Також, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18.06.2019 прийнято розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 проводити у закритому засіданні.
17.09.2019 року адвокат ОСОБА_1 на засідання з'явився.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 17.09.2019 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе одноразове порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом та вирішено застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців.
20.09.2019 року на адресу адвоката ОСОБА_1 було направлено копію рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 17.09.2019 року.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.45 Правил адвокатської етики адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт.
Згідно з п.17 ч.1 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантії адвокатської діяльності професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
Відповідно до ст.70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Відповідно до п.222 Розділу 3.11. Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія № 32/1/3-13 від 20 червня 2013 року дисциплінарні справи КДКА регіонів мають містити серед іншого протокол засідання дисциплінарної палати (або витяг щодо розгляду даного питання, у разі, якщо розглядається на одному засіданні кілька дисциплінарних справ).
Згідно з пп.10.2.2 п.10.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону КДКА у своїй діяльності створює і зберігає в окремих нарядах протоколи засідань кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Матеріали дисциплінарного провадження № 152/19 станом на 17.09.2019 року (дату прийняття оскаржуваного рішення) містили відомості про направлення скарги з додатками на адресу адвоката, супровідний лист, квитанції, резолюції Голови КДКА Одеської області, витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати від 14.05.2019 року, 04.06.2019 року, 18.06.2019 року та 17.09.2019 року, а також рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 17.09.2019 року.
Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області до початку розгляду скарги ОСОБА_2 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 не було встановлено жодних правових підстав для відводу або самовідводу будь-якого члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області, а обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, не могли слугувати підставою для відводу членів КДК.
З урахуванням зазначеного, твердження адвоката ОСОБА_1 про порушення принципів, закріплених у п 1.1.3 Регламенту КДКА, положень п.44 Положення про розгляд скарг щодо неналежної поведінки адвокатів є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
Згідно з п.3 ч.5 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що при прийнятті оскаржуваного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності були присутні 10 членів дисциплінарної палати, що відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до розділу VIII Конституції України адвокатура є складовою системи правосуддя.
За таких обставин, на думку суду, дисциплінарна палата КДКА Одеської області дійшла обґрунтованого висновку, що адвокат ОСОБА_1 порушив вимоги ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст.45, 51 Правил адвокатської етики, що відповідно до п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення.
Тобто, відповідач прийшов до висновку, що поведінка адвоката кваліфікується на підставі п.3 ч.2 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою та такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.
Таким чином, оскаржуване рішення від 17.09.2019 року № 152/19 прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (вул. Жуковського, 23, кв. 1, 1-а, м. Одеса, 65045, ідентифікаційний код 23861029), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення від 17.09.2019 року № 152/19 - відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2021 року.
Суддя М.М. Кравченко