Справа № 420/13974/21
05 жовтня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з 01.12.19 з зазначенням індексації та підвищення пенсії в розмірі 35%; зобов'язати відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області таку уточнену довідку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в травні 2021 р. Департамент персоналу МВС України на виконання рішення ООАС від 18.12.20 № 420/10471/20 листом від 12.03.21 № 9686/22-2021 надіслав до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку від 01.03.21 № 22/6-1149 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.19 для перерахунку з 01.12.19 основного розміру пенсії. В подальшому 12.07.21 Департамент персоналу МВС України видав уточнену довідку про розмір його грошового забезпечення № 22/6-3315-у, в якій не зазначено індексацію грошового забезпечення та підвищення пенсії 35%, відповідно до постанови КМУ від 23.12.2012 № 355, з чим позивач не погоджується.
Ухвалою судді від 11.08.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером МВС з грудня 2005 р. та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 звернувся до директора Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України із заявою від 08.09.2020 про підготовку та видачу станом на 01.04.2019 оновленої довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових сум грошового забезпечення, згідно грошового атестату від 17.01.2006 № 28 та 73% грошового забезпечення нарахування пенсії, за відповідною чи рівнозначною посадою, з якої він був звільнений на пенсію.
Листом Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 18.09.2020 повідомлено ОСОБА_1 , що після визнання судами окремих положень Постанови № 103 протиправними та нечинними Урядом не приймалось жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розмірі перерахунку пенсій та для виготовлення нових довідок відсутні підстави, що зумовило позивача звернутися до суду (справа № 420/10471/20).
В травні 2021 р. Департаментом персоналу МВС України на виконання рішення ООАС від 18.12.20 у справі № 420/10471/20 видано довідку від 01.03.21 № 22/6-1149 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії позивача.
12.07.2021 Департаментом персоналу МВС України видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 № 22/6-3315-у, в якій зазначено:
посадовий оклад 3100 грн;
оклад за спеціальним званням 2200 грн;
надбавка за стаж служби в поліції (50%) 2650 грн;
надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (65,40%) 5199,30 грн;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 465 грн;
премія (60,96%) 8299,28 грн.
Підставою для видачі довідки зазначено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 420/10471/20, з урахуванням ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021.
Підставою для звернення за судовим захистом із даним позовом ОСОБА_1 зазначає неправомірне, на його погляд, невключення Департаментом МВС України до довідки від 12.07.21 № 22/6-3315-у таких складових як 1) індексація та 2) підвищення 35%.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 по справі № 802/1933/18-а.
Такий порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання судового рішення. Проте спірні правовідносини між сторонами, зокрема щодо зобов'язання МВС України підготувати та направити до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Так, рішенням ООАС від 18.12.20 по справі № 420/10471/20, залишеним без змін ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виготовленні та наданні оновленої довідки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розмір грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства України;
зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.20 по справі № 420/10471/20, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece № 18357/91).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Суд, у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У пункті 54 даного Висновку йдеться про те, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Справді, Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При викладених вище обставинах, оскільки позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, суд дійшов висновку про наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
На підставі викладеного на керуючись п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд
Провадження по справі № 420/13974/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Роз'яснити позивачу, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача, що вчинені на виконання судових рішень, здійснюється в порядку статті 383 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк