22 вересня 2021 року
справа №380/10295/21
провадження № П/380/10443/21
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,
за участю:
представника позивача Гордієнко О.Ю.,
представника відповідача Цуняк Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач1 ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (місцезнаходження: 73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) (далі - відповідач 2 ГУ ПФУ у Херсонській області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- зобов'язати відповідачів зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 за період: з 26.12.1994 по 25.11.1996 у Державній податковій інспекції у Галицькому районі міста Львова на посадах: з 26.12.1994 - старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб; з 04.06.1996 - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб; з 26.11.1996 по 13.02.1998 в Державній податковій адміністрації у Галицькому районі м.Львова на посадах: з 26.11.1996 - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб; з 03.01.1997 - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок юридичних осіб; з 14.02.1998 по 14.05.2008 у Державній податковій інспекції у Галицькому районі міста Львова на посадах: з 14.02.1998 - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок юридичних осіб, з 22.09.2000 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора управління документальних перевірок юридичних осіб, з 01.02.2001 - головного державного податкового ревізора-інспектора управління податкового аудиту, з 24.12.2001 - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб управління податкового контролю, з 01.03.2005 - головного державного податкового ревізора-інспектора управління контрольно-перевірочної роботи, з 12.09.2005 - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, з 23.02.2007 - заступника начальника управління начальника відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб, з 19.04.2007 - начальника відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб, 12.05.2008 - начальника відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб; з 15.05.2008 до 26.01.2015 у Державній податковій інспекції Сихівського району міста Львова на посадах: з 15.05.2008 - начальника управління контролю юридичних осіб, з 16.03.2012 - начальника управління податкового контролю; з 01.07.2013 на посаді начальника управління податкового аудиту; з 27.01.2015 по 13.04.2016 у Державній податковій інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на посадах: з 27.01.2015 - начальника управління податкового аудиту; з 12.1 1.2015 - начальника відділу податкового аудиту, з 14.04.2016 по 24.04.2017 у Галицькій об'єднаній ДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на посаді начальника управління аудиту; з 25.04.2017 по 24.10.2019 у Головному управлінні ДФС у Львівській області на посаді начальника відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту; з 25.10.2019 по 23.09.2020 у Залізничному управлінні Головного управління ДПС у Львівській області на посаді начальника відділу обслуговування платників; з 24.09.2020 по 04.01.2020 на посаді начальника відділу обліку платників та об'єктів оподаткування Львівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області; з 05.01.2021 по 24.06.2021 на посаді начальника відділу обліку платників та об'єктів оподаткування Львівської податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленому підрозділі ДПС України, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 XI, Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» .
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р № 1.34650002532 від 20.05.2021 Головного Управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області (відділ перерахунків пенсій №2), яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком як державному службовцю відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 11.06.2019, ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 та здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця за період починаючи з часу звернення за призначенням пенсії з 18.05.2021 з урахуванням Довідок про склад заробітної плати та складові заробітної плати від 18.05.2021 №140-13- 01-10-21.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду в Львівській області. З 08.06.2018 їй призначено пенсію за віком. 18.05.2021 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Листом від 24.05.2021 відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Позивач вважає, що відмова органу пенсійного фонду перевести її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ є протиправною, в обґрунтування чого посилається на пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, статтю 37 Закону №3723-ХІІ, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ, Податковий кодекс України, положення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283. Вказує, що період проходження нею служби в органах державної податкової служби (з 26.12.1994 по 02.10.2013) на відповідних посадах з присвоєнням персональних та спеціальних звань підлягає зарахуванню до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Ухвалою від 30.06.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від відповідача-2 25.08.21 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що до двадцятирічного стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, зараховується час роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців відповідно до статті 25 Закону №3723-ХІІ, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців. Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно з записами трудової книжки позивача до стажу роботи на посадах, які були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що зараховується до стажу державної служби немає 20 років. Згідно поданих документів стаж роботи позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХП, становить 02 місяці 29 днів на посаді начальника управління податкового аудиту. Вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими нормами чинного законодавства та просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідача-1 01.09.2021 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХП. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХП, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач 22.09.2021 подала до суду заперечення на відзив на позовну заяву, стверджуючи що період роботи державних службовців у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та запереченнях на відзив на позовну заяву. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 08.06.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З наявної у матеріалах справи копією трудової книжки НОМЕР_2 (дата заповнення 16.06.1987), судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.12.1994 по даний час працює в органах державної податкової служби:
з 26.12.1994 зарахована у порядку переводу на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова (наказ №150 « 0» від 26.12.1994 р.) та прийняла присягу державного службовця;
з 04.06.1996 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова (наказ №63 « 0» від 04.06.1996);
з 26.11.1996 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб ДПА у Галицькому районі м. Львова (наказ №2 « 0» від 26.11.1996);
з 03.01.1997 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок юридичних осіб ДПА у Галицькому районі м.Львова (наказ №2 « 0» від 03.01.1997);
14.02.1998 Державна податкова адміністрація у Галицькому районі м.Львова перейменована у Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м.Львова;
22.09.2000 відділ перейменовано у відділ документальних перевірок управління податкового аудиту та валютного контролю юридичних осіб , наказ №74 від 22.09.2000;
01.02.2001 Управління документальних перевірок юридичних осіб перейменовано в управління податкового аудиту, наказ №7 від 30.01.2001 р.;
24.12.2001 у зв'язку із організаційними змінами в структурі інспекції відділ та управління перейменовано у відділ документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб управління податкового контролю, наказ № 80 від 24.12.2001;
01.03.2005 управління перейменовано на управління контрольно-перевірочної роботи , наказ №20 від 28.02.2005;
з 12.09.2005 у зв'язку із змінами в організаційній структурі інспекції переведена на посаду заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, наказ №133 « 0» від 12.09.2005;
з 23.02.2007 у зв'язку із зміною в організаційній структурі та штатному розписі інспекції переведена на посаду заступника начальника управління начальника відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб, наказ №40 «0» від 23.02.2007;
з 19.04.2007 переведена на посаду начальника відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб, наказ №101-0 від 18.04.2007;
12.05.2008 відділ перейменовано на відділ проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, наказ №412 від 12.05.2008;
з 15.05.2008 р. прийнята в порядку переведення у ДПІ Сихівського району міста Львова на посаду начальника управління контролю юридичних осіб, наказ №6-0 від 15.05.2008 р.;
з 16.03.2012 у зв'язку із реорганізацією в порядку перетворення переведена на посаду начальника управління податкового контролю Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської обласної Державної податкової служби, наказ №1-0 від 16.03.2012;
з 01.07.2013 в зв'язку з реорганізацією переведена на посаду начальника равління податкового аудиту у Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова головного управління Міндоходів у Львівській області., наказ № 3-0 віл 01.07.2013;
01.07.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця, наказ №3-0 від 01.07.2013.
з 27.01.2015 переведена на посаду начальника управління податкового аудиту у Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, наказ №6-0 від 27.01.2015;
з 12.11.2015 у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатному розписі інспекції переведена на посаду начальника відділу податкового аудиту, наказ № 125-0 від 11.11.2015;
05.02.2016 ДПІ у Галицькому районі м. Львова перейменовано у Галицьку об'єднану ДПІ Головного управління ДФС у Львівській області;
14.04.2016 у зв'язку із змінами в організаційній структурі переведена на посаду начальника управління аудиту, наказ №37-0 від 14.04.2016;
з 25.04.2017 прийнята в порядку переведення на посаду начальника відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області, наказ №102-0 від 25.04.2017;
з 25.10.2019 прийнята у порядку переведення на посаду начальника відділу обслуговування платників Залізничного управління Головного управління ДПС у Львівській області та присвоєно 5 ранг державного службовця , наказ №259-0 від 25.10.2019;
24.09.2020 у зв'язку зі змінами штатного розпису та організаційної структури переведена на посаду начальника відділу обліку платників та об'єктів оподаткування Львівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області, наказ №471-0 від 24.09.2020.
05.01.2021 в порядку переведення прийнята на посаду начальника відділу обліку платників та об'єктів оподаткування Львівської податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленому підрозділі ДПС України, наказ №33-0 від 05.01.2021.
ОСОБА_1 18.05.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
За результатами розгляду такої заяви відповідачем-2 прийнято рішення від 20.05.2021 №134650002532 про відмову в перерахунку пенсії. Вказано, що у період роботи в органах державної податкової служби позивач обіймала посади, за якими присвоювались спеціальні звання, а не ранги державного службовця. Такі посади згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» від 12.09.1997 № 503-Р не відносяться до відповідних категорій посад державних службовців, а тому не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723. За записами трудової книжки до стажу роботи на посадах, які були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби, позивача можливо зарахувати 2 місяці 29 днів, у тому числі з 03.10.2013 р. по 01.01.2014 р. на посаді начальника управління податкового аудиту. Оскільки у ОСОБА_1 відсутній стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» (посади, на яких працювала позивач не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців), а на працівників державних органів, яким присвоюються спеціальні звання дія Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» не поширюється, підстав для призначення пенсії не має.
Вважаючи таке рішення щодо відмови в переведенні на пенсію державного службовця протиправним та таким, що суперечить даним трудової книжки, позивач звернулася з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, в редакції, чинній на момент вступу та проходження позивачкою служби в податкових органах, визначав Закон №3723-ХІІ.
Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому, Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.
Згідно з статтею 4 Закону №509-XII державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади. Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами статті 15 Закону №509-XII може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом державної податкової служби.
Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Законом №509-XII, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-ХІІ.
Статтею 6 Закону №509-XII визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Законом №509-XII не було врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Стосовно періоду роботи позивача в органах податкової служби після втрати чинності Закону №509-XII, суд зазначає таке.
Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі-Закон №889-VIII), яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям.
У відповідності до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Судом встановлено, що спірні правовідносин стосуються наявності у позивачки стажу державної служби необхідного для переведення на пенсію державного службовця та його обчислення.
Пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (надалі - Порядок № 229), встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до вимог пункту 8 розділу XI Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 № 283, та додатка до нього.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):
на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;
на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;
на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком;
на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Пунктом 4 Порядку № 283 передбачено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому достатнім доказом, що підтверджує стаж державної служби є трудова книжка працівника.
В межах спірних правовідносин відповідачем не враховано періоди роботи позивача в органах податкової служби.
З трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що така з 26.12.1994 по теперішній час перебуває на різних посадах в органах державної податкової служби.
26.12.1994 прийняла Присягу державного службовця, а також їй присвоювались спеціальні звання та 01.07.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця.
За таких обставин, період державної служби позивачки в податкових органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Вказане зумовлює висновок суду про те, що відмова відповідача у призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ з підстав не зарахування до стажу державної служби періодів роботи в органах державної податкової служби є неправомірною.
Ураховуючи наведене, позовна вимога про зобов'язання відповідачів зарахувати стаж роботи в органах податкової служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» є належним способом захисту прав позивачки та підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-р, як на підставу для відмови в зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, не приймаються судом, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників тих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Херсонській області від 20.05.2021 №134650002532 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» від 18.06.2019 №2478, суд дійшов переконання, що таке прийняте відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Позовна вимога щодо зобов'язання відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 11.06.2019 та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 та здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця за період починаючи з часу звернення за призначенням пенсії з 18.05.2021 з урахуванням Довідок про склад заробітної плати та складові заробітної плати від 18.05.2021 №140-13- 01-10-21, є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення відповідача, тому також підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2724,00 грн. сплачений згідно з квитанціями №ПН41 від 24.06.2021 та № 74 від 26.07.2021.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області (відділ перерахунків пенсій №2) про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р №1.34650002532 від 20.05.2021 яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком як державному службовцю відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати стаж роботи в період: з 26.12.1994 по 24.06.2021 в органах державної податкової служби до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 XI, Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за період починаючи з часу звернення за призначенням пенсії з 18.05.2021 з урахуванням Довідок про склад заробітної плати та складові заробітної плати від 18.05.2021 №140-13- 01-10-21.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (місцезнаходження: 73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду сладене та підписане 04.10.2021.
Суддя Р.І. Кузан