справа №380/12108/21
05 жовтня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача на підставі поданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області оновленої довідки № 62/21-299-8 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача на підставі поданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області оновленої довідки № 62/21-299-8 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовним вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103) відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704). У зв'язку з набранням законної сили рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області складено довідку № 62/21-299-8 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення позивача, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення зі служби, станом на 05.03.2019 згідно з Постановою № 704. Відтак, позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії на підставі оновленої довідки Управління Служби Безпеки України у Львівській області № 62/21-299-8 від 26.05.2021 станом на 05.03.2019. Однак, за результатами розгляду заяви відповідач відмовив позивачу у перерахунку його пенсії відповідно до оновленої довідки, покликаючись на відсутність підстав для такого перерахунку.
Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог ст. 63 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Абзацом 1 п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (в редакції Постанови № 103) (далі - Порядок № 45) встановлено, що під час перерахунку пенсії використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. З 1 січня 2018 року на виконання п. 1 Постанови № 103 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з оновленого грошового забезпечення (окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років), визначеного відповідно до Постанови № 704, на підставі довідки, скерованої на адресу відповідача Управлінням Служби безпеки України у Львівській області. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими документами про грошове забезпечення. Стверджує, що довідка сама по собі не породжує право позивача на перерахунок пенсії, адже підставою перерахунку пенсії є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. За цих підстав позивачу проведений перерахунок пенсії з 01.01.2018. Крім того, після проведення останнього перерахунку пенсії позивача, Кабінет Міністрів України не приймав рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення, тому підстави для перерахунку пенсії - відсутні.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 28.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Управлінням Служби безпеки України у Львівській області складено та скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку від 26.05.2021 № 62/21-299-8 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) - старший інструктор-радист спецпризначення 7 Служби СБУ, станом на 05.03.2019, згідно із Постановою № 704, із зазначення посадового окладу, окладу за військовим званням «старший прапорщик», надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби 96%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 20%, преміювання 10%.
Вказана довідка складна на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо надання інформації про результат перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки.
Згідно з відповіддю від 05.07.2021 за № 8308-7239/Г-52/8-1300/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІ, після дати набрання рішенням законної сили у справі № 826/3858/18, в тому числі з 01.04.2019, не приймалося.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Частина 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, згідно з п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому варто звернути увагу, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, як і повторного подання відповідних списків уповноваженим органам. Адже підстава перерахунку пенсії - Постанова № 704 з ухваленням даного рішення суду, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06 серпня 2019 року у зразкові справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19). Зокрема Верховний Суд в пункті 24 зазначив: «Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови № 103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Так, як встановлено з матеріалів справи, у зв'язку з набранням законної сили рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 Управлінням Служби безпеки України у Львівській області складено та скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку від 26.05.2021 № 62/21-299-8 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) - старший інструктор-радист спецпризначення 7 Служби СБУ, станом на 05.03.2019, згідно із Постановою № 704, із зазначення посадового окладу, окладу за військовим званням «старший прапорщик», надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби 96%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 20%, преміювання 10%.
Проте Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не зважаючи на висновок Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, відмовило позивачу в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, посилаючись на неприйняття Урядом нового порядку про умови та порядок проведення перерахунку пенсій.
Висновок про безпідставність такого посилання відповідача висловлено Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 року (п. 24 постанови) у зразкові справі №160/3586/19 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак, суд дійшов висновку, що у зв'язку з направленням Управлінням Служби безпеки України на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки від 26.05.2021 № 62/21-299-8 про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки та відповідно про задоволення відповідної позовної вимоги.
Водночас підлягає задоволенню і похідна вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача на підставі поданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області оновленої довідки № 62/21-299-8 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в сумі 908,00 гривень. З огляду на судове рішення про задоволення позову, сплачений за подання цього позову судовий збір в сумі 908,00 грн підлягає стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.
Так, за змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивачки надано:
- Договір про надання правової допомоги № 362 від 12.05.2021, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери»;
- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1087245 від 20.07.2021;
- акт виконаних робіт від 14.07.2021;
- дублікат квитанції № 0.0.2128659965.1 від 18.05.2021 про сплату 1000,00 грн за надання правової допомоги в справі згідно з Договором № 362 від 12.05.2021;
- дублікат квитанції № 0.0.221377227738.1 від 24.05.2021 про сплату 1000,00 грн за надання правової допомоги в справі згідно з Договором № 362 від 12.05.2021;
- дублікат квитанції № 0.0.2174347329.1 від 24.06.2021 про сплату 1000,00 грн за надання правової допомоги в справі згідно з Договором № 362 від 12.05.2021.
Поряд з цим, ч. 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Як вбачається з акту виконаних робіт від 14.07.2021, Адвокатським об'єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» на підставі Договору про надання правової допомоги 363 від 12.05.2021 у повному обсязі виконано зобов'язання щодо: надання консультацій та узгодження правової позиції - 0,5 год; оформлення заяви до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - 0,5 год; пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень, практики в аналогічній категорії справи, опрацювання нормативного-правових актів з приводу врахування розміру індексації грошового забезпечення у складі пенсії особам, звільненим з військової служби - 1 год; складання позовної заяви - 1 год.
Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 год - 1000 грн.
Проаналізувавши розрахунок вартості наданих адвокатом послуг, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними по відношенню до складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат є завищений.
Так, предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
При цьому, оцінюючи характер наданої АО «Мицик, Кравчук і Партнери» правової допомоги відповідно до згаданого акту виконаних робіт суд зауважує, що надання такої правової допомоги «опрацювання нормативно-правових актів з приводу врахування розміру індексації грошового забезпечення у склад пенсії особам, звільненим з військової служби» не пов'язане з предметом спору у цій справі.
Також судом враховано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Більше того, Адвокатське Об'єднання "Мицик, Кравчук і Партнери", з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги, представляє інтереси багатьох військовослужбовців по аналогічних справах, що, на думку суду, свідчить про те, що підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 500,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області оновленої довідки № 62/21-299-8 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області оновленої довідки № 62/21-299-8 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок та 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Суддя Сидор Н.Т.