06 жовтня 2021 року справа № 340/2934/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії за період з 05 березня по 03 вересня 2019 року.
Водночас просив зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію в розмірі грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення, врахувавши раніше отримані кошти.
У позовній заяві зазначає, що відповідач перерахував пенсію в сторону збільшення за період, починаючи з 01 січня 2018 року.
Однак припинив виплату частини суми збільшення упродовж двох років на підставі приписів нормативно-правового акту Уряду України.
Вважає, що дії Управління протиправні, оскільки підзаконний акт суперечив Основному Закону України та іншим законам, що встановив суд, визнавши його протиправним.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.16-17).
Стверджує, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Водночас зазначає, що, зменшуючи виплату збільшення пенсії, керувалось приписами діючого законодавства.
11 червня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.11-12).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач - пенсіонер Міністерства оборони України та перебуває на обліку в Управлінні (а.с.19-27).
ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
21 лютого 2018 року Уряд України прийняв Постанову «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 (далі - Постанова), котра набрала чинності з 24 числа того ж місяця і року.
Приписами пунктів 1 та 2 Постанови встановлено, що треба перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст.2374).
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Управління перерахувало основну пенсію з 01 січня 2018 року.
Грошове забезпечення склало 12900 грн. (а.с.26-27).
Розмір пенсії по відношенню до грошового забезпечення становить 70% (а.с.28).
Позивач не звертався до суду, оскаржуючи таку величину.
З березня по вересень 2019 рік відповідач виплачував пенсію (основний розмір) у сумі 7669,98 грн. (а.с.28).
У ці ж періоди нараховував пенсію у сумі 9030 грн. (12900 х 0,7) (а.с.27).
Отже, виплачував пенсію у меншому розмірі, ніж нараховано.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач прагне виплати пенсії у нарахованому розмірі та сплати додаткових коштів за періоди, що минули.
Стверджує, що отримує пенсію у меншому розмірі з вини Управління.
Відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Управління обмежувало виплату нарахованої суми відповідно до приписів Постанови.
Доводиться наступним.
Щоб обмежити виплату (певним відсотковим співвідношенням підвищення), то треба нарахувати кошти, побачивши загальну суму та суму, яка не виплачується.
Такий алгоритм дій відображено у протоколі нарахування пенсії (а.с.27).
Отже, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 05 березня 2019 року, визнано протиправними і нечинними пункти 1 та 2 Постанови.
Приписами частини 2 статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, приписи пунктів 1 та 2 Постанови втратили чинність 05 березня 2019 року.
Приписами частини 1 статті 1175 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва є підставою звернення до суду з позовом до держави про стягнення шкоди (невиплата пенсії у повному обсязі за період з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року).
14 серпня 2019 року Уряд України прийняв постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова 2), яка набрала чинності 04 вересня 2019 року.
Постановою 2 визначено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Аналіз фактичних обставин справи вказує, що відповідач з 05 березня по 03 вересня 2019 року перерахував пенсію в сторону збільшення, а потім зменшив виплату підвищення, не керуючись жодним нормативно-правовим актом.
Таким чином, зменшивши виплату збільшення пенсії, Управління частково припинило виплату.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право на отримання пенсії є конституційним правом людини і громадянина.
Відповідно до приписів пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Приписами частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 2) встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Припис пункту 5 частини 1 цієї ж норми Закону 2 надає право припиняти виплату пенсії лише у випадку, коли це встановлено законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Законодавець, приймаючи статтю 49 Закону 2, не делегував право встановлювати інші випадки припинення виплати пенсії іншим владним суб'єктам.
Доводиться тим, що закони приймаються виключно Парламентом України.
У разі делегування таких повноважень це б суперечило приписам пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України.
Приписами частини 4 статті 63 Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Сукупний аналіз цієї норми Закону, Конституції України та Закону 2 вказує на наступне.
У відповідача на підставі приписів Постанови виник обов'язок провести перерахунок пенсії в сторону збільшення.
Водночас Управління мало право припиняти виплату частини збільшення суми пенсії виключно на підставі приписів закону.
Таким чином, відповідач, частково припиняючи виплату нарахованої пенсії, діяв свавільно.
Тому допустив протиправні дії, які призвели до виплати ОСОБА_1 основного розміру пенсії за період з 05 березня по 03 вересня 2019 року у розмірі, що є меншим від нарахованого.
Відповідач мав сплачувати основний розмір пенсії у сумі 9030 грн. (12900 х 0,7).
За таких обставин позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 908 грн. (а.с.5).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 05 березня по 03 вересня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області доплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05 березня по 03 вересня 2019 року з урахуванням основного розміру у сумі 9030 грн. та раніше сплачених коштів.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості з виплати пенсії за один місяць.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей