ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 49/132-13/11221.04.10
За позовом: Північно-Західного акціонерного товариства „Вторкольормет”
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрметал”
третя особа Відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”
про: стягнення 44 112,76 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Мільчаков О.Л. -дов. № б/н від 13.01.2010 р.
від відповідача Голуб А.В. -дов. № б/н від 20.04.2010 р.
від третьої особи не з'явився
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 44 112,76 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товару № 250 від 19.04.2007 р., з яких 39 159,39 грн. збитків, 4 229,19 грн. інфляційних витрат, 724,18 грн. 3% річних, крім того 441,13 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором позивач поставив відповідачу товар -металобрухт, в кількості 55,76 т, проте, відповідачем було прийнято брухту за кількістю менше на 14,87 т, внаслідок чого завдано позивачу збитки на суму 39159,39 грн.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.
Рішенням господарського суду м. Києва №49/132 від 23.03.09 в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що весь ризик по доставці та схоронності товару, повній або частковій втраті товару в дорозі несе продавець і відповідно всі витрати, пов'язані з втратою вантажу в дорозі покладаються на продавця.
Постановою Київського апеляційного господарського суду №49/132 від 30.09.09 рішення залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України №49/132 віл 18.02.10 судові рішення скасовані справу направлено на новий розгляд місцевого господарського суду.
Мотивуючи постанову касаційна інстанція зазначила, що матеріали справи не містять актів, визначених п. 5.1 протоколу розбіжностей до договору поставки № 250 від 19.04.2007 року, відповідно до яких щомісячний кінцевий об'єм поставок по даному договору визначається по результатам звірки продавця і покупця помісячно на підставі прийомо-здаточних актів Ф 69 і фіксується в щомісячних прийомо-здаточних актах, які сторони зобов'язуються підписати.
Крім того, враховуючи, що розділом 5 договору не визначено порядок і умови передачі товару, не було вирішено питання про застосування до правовідносин, що склалися між сторонами положень п. 16, 17 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю".
Ухвалою господарського суду м. Києва № 49/132-13/112 справа прийнята до свого провадження, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”, сторони зобов'язано вчинити дії надати пояснення, її розгляд призначений на 23.03.10
На підставі ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.04.10
В судове засідання з'явились представники сторін надали пояснення, третя особа свого повноважного представника не направила, витребуваних документів не наддала, поважних причин такої процесуальної поведінки не повідомила.
Позивач підтримав позов просив стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 250 від 19.04.2007.
Відповідач заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст. ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього у судовому засіданні роз'ясненні вимоги ст. 81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу господарський суд -
19.04.2008 р. між ТОВ „Укрметал” (покупець, позивач) та Північно-Західне ЗАТ „Вторкольормет” (продавець, відповідач) укладено договір № 250 купівлі-продажу товару (далі -Договір), згідно умов якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ-4121-2002 (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.
Згідно п. 4.2 Договору визначено, що продавець здійснює поставку товару в пункт прийому-передачі товару залізничним або автомобільним транспортом. Датою відвантаження товару (у випадку доставки товару залізничним транспортом) вважається дата штемпеля залізничної станції на залізничній накладній.
На виконання умов договору продавець відвантажив 56900 кг брухту чорних металів, що підтверджено квитанцією про приймання вантажу №33315204 від 15.07.08 та випискою з книги контрольного переважування вантажів. А відповідно до довідки начальника станції "Хмельницький" вагон з металобрухтом був зданий під охорону і по шляху прямування телеграми про нестачу вантажу не надходили.
Додатковою угодою від 11.07.08 до договору визначено пункт прийому - передачі товару - ВАТ „Алчевський металургійний комбінат”.
Відповідно до приймального акту № 6202 від 31.07.08, складеного одержувачем товару -ВАТ „Алчевський металургійний комбінат”, фактична вага вантажу при перевантажуванні становить 41,790 тонн. Вказаний показник відрізняється від зазначеного позивачем в залізничній накладній показника (56,900 тонн).
Відповідно до п. 7.5 ДСТУ 4121-2002 „Метали чорні вторинні” металобрухт приймається за масою нетто на терезах споживача, яка визначається як різниця між масою брутто та масою транспортного засобу або тари, з урахуванням фактичного перевищення допустимих цим стандартом значень засміченості нешкідливими домішками, яке визначають під час приймання.
З матеріалів справи вбачається, що одержувачем товару -ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” після перевантажуванні в пункті прийому-передачі отриманого товару встановлено: вага брутто 65,84 тонн, вага тари 24,05 тонн, кількість товару 41,790 тонн.
Згідно ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказане правило є спеціальним, по відношенню до загальної норми, встановленої ст. 323 ЦК України про те, що ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, положеннями п. 3 Договору визначено, що право власності на товар за цим Договором переходить від продавця до покупця в пункті прийому-передачі товару, зазначеного в Додатках. Моментом переходу права власності на товар є дата складання в пункті приймання-передачі товару акту про приймання товару.
При цьому, до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця, весь ризик по доставці та схоронності товару, повної або часткової втрати товару в дорозі при перевезенні несе продавець як власник відвантаженого товару.
Втім, відповідно до договору сторони не встановили належним чином порядок прийняття передачі товару, а тому слід застосувати приписи
Згідно п. 5.1 протоколу розбіжностей до договору поставки № 250 від 19.04.2007 року, прийнятого в редакції продавця, щомісячний кінцевий об'єм поставок по даному договору визначається по результатам звірки продавця і покупця помісячно на підставі прийомо-здаточних актів Ф 69 і фіксується в щомісячних прийомо-здаточних актах, які сторони зобов'язуються підписати.
Матеріали справи таких актів не містять , представники сторін повідомили , що вони не складались.
Частина 2 ст. 664 ЦК України визначає, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Отже, зобов'язання вважаються виконаними в момент вручення товару перевізнику. Факт такого вручення у випадку перевезення залізничним транспортом засвідчується, зокрема, квитанцією, у якій зазначаються дані про вантаж (ст. 23 Статуту залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, розділ 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084).
Відповідно до положень ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів), що і було виконано відповідачем. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видала відправнику (позивачу) квитанцію, копія якої є в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи умови Договору, додаткової угоди до нього та норми права позивач виконав свої зобов'язання по Договору в момент вручення брухту перевізнику на ст. Хмельницький, і з цього моменту до відповідача (покупець) перейшли всі ризики загибелі або пошкодження товару (брухту).
Наявні в матеріалах справи ксерокопії прийомо-здаточного акта (Ф.69) від 31.07.2008 року, яким встановлено недостачу товару складено в односторонньому порядку у відсутність залізничної накладної та інших перевізних документів, а також актів складених відповідно до п.5.1 протоколу розбіжностей не може бути достатньою підставою встановлення недостачі поставленого металобрухту.
В п.3.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.06.02 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", вказано, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту).
Всупереч вимог ухвал суду такі документи не надані.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що складаючи акт за ф.69 одержувач мав дотриматись приписів Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.65
Акт, складений Відкритим акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” як доказ нестачі товару судом не може бути прийнятий до уваги, оскільки складений з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.65, а саме: всупереч п. 16 Інструкції згідно даних вказаних в акті приймання щодо часу переваження продукції не вбачається факту зупинення її приймання; всупереч п. 17 Інструкції не викликалися належним чином представники позивача та відповідача для участі у прийманні продукції за кількістю; всупереч п. 21 Інструкції в акті відсутні відомості про присутність представників громадськості при прийманні продукції та їх посвідчення; всупереч підпункту "ж" п. 25 Інструкції в акті відсутня дата відправлення продукції зі станції відправника; в супереч підпункту "з" п. 25 Інструкції в актах відсутня дата прибуття продукції на станцію призначення, час відкриття вагонів, час поступлення товару на склад отримувача; всупереч п. 26 Інструкції акт прийомки товару не затверджений.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позову в частині стягнення вартості поставленої продукції, оскільки позивачем доведено поставку, а відповідачем не подано належних доказів, які б підтверджували факт недопоставки брухту в розмірі 14,87 тон.
Частиною 1 ст. 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Направлена позивачем претензія №1/08-217 про оплату необґрунтовано не задоволена.
Враховуючи вартість і перелік товару визначені в квитанції №33315204 та додатковій угоді №26 до договору №250 сума заборгованість і склала 39159,39 грн.
За таких обставин, весь ризик по частковій втраті товару в дорозі несе покупець і відповідно всі витрати, пов'язані з втратою вантажу в дорозі, покладається на нього.
Отже стягнення підлягає заборгованість за поставлений металобрухт (лом стальной №3) в сумі 39159,39 грн.
Частиною другою ст. 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином прострочення склало з 01.08.08 до часу пред'явлення позову 225 днів та додатково відповідач повинен сплати суму індексу інфляції 4229,19 грн. та три проценти річних в сумі 724,18 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено відсутність вини позивача і неналежне виконання обов'язків покупця та вантажоодержувача.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрметал” (02160,м Київ, вул. Каунаська,27, код ЄДРПОУ 32980869) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Північно-Західного акціонерного товариства „Вторкольормет” (03061,м Київ, вул. Бакуніна, 3 код ЄДРПОУ 00195943) борг 39159(тридцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять ),39 грн. інфляційні втрати 4229(чотири тисячі двісті двадцять дев'ять),19 грн. та три проценти річних в сумі 724 (сімсот двадцять чотири),18 грн., державне мито 441(чотириста сорок одна),13 грн., 118(сто вісімнадцять),00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість), 00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Курдельчук І.Д
дата підписання 31.05.10