Справа № 2- 3242/10р.
24 червня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Ариничевої С.А.
при секретарі - Мец Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єнакіївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Державного підприємства « Орджонкідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, яке він отримав, працюючи на підприємствах вугільної промисловості Державного підприємства Орджонікідзевугілля".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він працював на підприємствах вугільної промисловості у шкідливих умовах, де отримав виробничу травму, внаслідок чого висновком МСЕК від 17 квітня 2003 року йому первинно встановлено 10 % втрати професійної працездатності, у подальшому він також отримав виробничу травму і МСЄК від 4 квітня 2010 року йому первинно та безстроково було встановлено 75% втрати професійної працездатності та 2 група інвалідності, 70% було встановлено вперше, а 5% підтверджено за первісною травмою.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що у зв'язку з отриманими на шахті каліцтвами, він переносить моральні страждання, тому що змушений регулярно звертатись за медичною допомогою до лікувальних установ, почуває себе немічним, не в змозі надати допомогу родині, виконувати домашню роботу, та займатися іншим видами трудової діяльності, тому що йому заборонена тяжка фізична праця. Все це порушило нормальні життєві стосунки, він прикладає зусиль для організації свого життя та життя своєї родини. Просить стягнути на його користь з відповідачів солідарно моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 100000грн.
Представник відповідача Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України позов не визнав, пояснивши суду, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, якого позивач не має. Крім того, згідно Закону України від 23 лютого 2007 року № 717-У абзац четвертий ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим) викладено у новій редакції, підпункт «е» п. 1 ч. 1 виключено, ч. 3 ст. 34 виключено. Тобто ст. Закону України « Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань, які спричинила втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, які передбачали право потерпілого на виробництві на відшкодування моральної шкоди, виключені. Представник відповідача також посилається, що позивач пропустив строки давності, встановлені ст. 257 ЦК України та ст. 233 КЗпП України.
Також, згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.
Представник ДП « Орджонікідзевугілля» позов не визнав та пояснив, що позивачу при прийомі на роботу було відомо про шкідливі виробничі фактори і він мав можливість відмовитися від виконання даної роботи шляхом звільнення з підприємства та заперечував проти розмірі моральної шкоди заявленого позивачем, а тому просять відмовити у задоволенні позову, а також є вина позивача у нещасному випадку.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив слідуючи фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, відповідно копії трудової книжки, позивач працював на підприємствах вугільної промисловості. (а.с. 5-9).
Висновком МСЕК від 17 квітня 2003 року йому первинно встановлено 10 % втрати професійної працездатності, у подальшому він також отримав виробничу травму і МСЄК від 4 квітня 2010 року йому первинно та безстроково було встановлено 75% втрати професійної працездатності та 2 група інвалідності, 70% було встановлено вперше, а 5% підтверджено за первісною травмою. ( а.с. 18-21).
Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичній болі та стражданнях, які фізична особа отримала внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я.
Згідно із ст. 34 Закону України " Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Факт наявності ушкодження здоров'я позивача підтверджений актом розслідування хронічного професійного захворювання, висновком МСЕК про втрату працездатності у зв'язку із професійним захворюванням. Ніяких додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди зазначена норма закону немає, тому доводи відповідача про те, що наявність моральної шкоди позивачу нічим не підтверджена, суд вважає безпідставними.
Таким чином, судом безперечно встановлено, що внаслідок професійного захворювання, отриманого у результаті шкідливих та небезпечних умов виробництва, позивача заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя - необхідністю звернення до лікарів, неможливість отримати високооплачувану роботу та таке інше.
Посилання Фонду на те, що позивачем пропущено строки позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України та ст. 233 КЗпП України, суд вважає необгрутованими, оскільки ст. 268 ЦК України встановлено, що позовна давність не застосовується до вимог про відшкодування шкоди, завданого каліцтвом або ушкодженням здоров»я або смертю.
Необґрунтованим є посилання представника відповідача на те, що згідно Закону України від 23 лютого 2007 року № 717-У абзац четвертий ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим) викладено у новій редакції, підпункт «е» п. 1 ч. 1 виключено, ч. 3 ст. 34 виключено, тобто статті Закону України « Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань, які спричинила втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, які передбачали право потерпілого на виробництві на відшкодування моральної шкоди, виключені, оскільки право потерпілого на відшкодування моральної шкоди настало до набрання цим законом законної сили.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року із наступних підстав.
Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що укладаючи угоду про обов'язкове страхування від нещасного випадку страховик ( Фонд) тим самим бере на себе зобов'язання надати застрахованим особам всі передбачені ст. 21 Закону соціальні послуги та виплати.
За таких підстав позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду підлягають частковому задоволенню, а з Єнакіївське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украиїни у м. Єнакієве повинно відшкодувати йому моральну шкоду за отриману ним виробничу травму у 2001 року, МСЄК вперше 17 квітня 2003 року
Вирішуючи питання про розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з Фонду на користь позивача, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, яка первинно 17.04.2003р року була встановлена у 10 % за професійним захворюванням, конкретні обставини справи, стан здоров'я позивача, тривалість його роботи на підприємствах вугільної промисловості, та з урахування усіх обставин, виходячи із принципу розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування занадто велика, тому на користь позивача повинно бути стягнуто моральна шкода у розмірі 3 000 грв.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП « Орджонікідзевугілля» також підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла при наявності її вини.
Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичній болі та стражданнях, які фізична особа отримала внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров"я, що дає підстави суду вважати про заподіяння позивачеві моральної шкоди.
Відповідно до ст. 237-1 КЗОТ України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв»язків та потребують від нього додаткових старань для організації свого життя.
Таким чином, судом безперечно встановлено, що внаслідок виробничої травми, отриманої у результаті шкідливих та небезпечних умов виробництва з боку відповідача, ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя - необхідністю звернення до лікарів, неможливість отримати високооплачувану роботу та таке інше.
Конституційний Суд України своїм рішенням № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року по справі № 1-32/2008 визначив, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-X1V. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗПП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу ( роботодавця).
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування на користь позивача, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, яка первинно становить 70 %, а у сукупності 75% ( МСЄК від 4 лютого 2010 року), конкретні обставини справи, стан здоров"я позивача, та з урахування усіх обставин, виходячи із принципу розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування з ДП « Орджонікідзевугілля» занадто велика, тому на користь позивача повинно бути стягнуто моральна шкода у розмірі 21000 грв.
Керуючись ст.ст. 10,11,209 ЦПК України, ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Законом України „ Про Держбюджет на 2006 рік”, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 3000 ( три тисячі грн.).
Стягнути з Державного підприємства « Орджонікідзевугілля» розрахунковий рахунок 26002301636482 у філії Відділення Промінвестбанку у м. Єнакієве Донецької області МФО 334215 Ідентифікаційний код 32276912 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 21000 грн. ( двадцять одна тисяча грн.).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: