Справа № 2-57/10
3 червня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Шувалова М.В.
при секретарі Левчук І.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ,-
Позивачка звернулася до Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що під час шлюбу вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я відповідача. Враховуючи те, що з нею проживає дитина, позивачка просить поділити це майно та визнати за нею право власності на 2/3 частки спірної квартири.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з наведених в ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що відповідачка не працювала, а квартиру придбав він на гроші, що дали його родичі.
Представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що спірна квартира дійсно була придбана в період шлюбу і перебуває у спільній сумісної власності, однак правових підстав для збільшення частки позивачки та визнання за нею права власності на 2/3 частки квартири не має, у зв'язку просив визнати за сторонами право власності на 1\2 частки квартири.
Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. До такого висновку суд приходить з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстровано шлюбі в 1999-2007 р.р., мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Під час шлюбу 17 грудня 2001 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу була придбана квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)
Ст. 70 СК України передбачене, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Ст.10 та ст.11 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
П.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що у разі коли жоден із подружжя не вчинив дій, передбачених ч.4,5 ст. 71 СК України та ст. 365 ЦК України, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Беручи до уваги, що сторонами не вчинено дій, передбачених ч.4,5 ст. 71 СК України та ст. 365 ЦК України, вимог, щодо присудження грошової компенсації не заявлялося та грошові суми на депозитний рахунок суду не вносилися, шлюбного контракту не укладалося, а квартира, не може бути реально поділена між сторонами, суд визнає ідеальні частки подружжя в квартирі, що залишається у їх спільній частковій власності, рівними, та приходить до висновку про доцільність визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в праві спільній частковій власності.
Підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя судом не вбачається, оскільки позивачкою не доведено, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, знищив або пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересів сім'ї, а розмір аліментів, який одержує позивачка, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини.
Оскільки відповідач є інвалідом 3 групи та звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, понесені нею при зверненні до суду.
На підставі вимог ст.ст. 60, 61, 70, 71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.5, 6, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково .
Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою селища Леніне Ленінського району АР Крим, право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в праві спільній частковій власності.
У задоволенні решти вимог відмовити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 (двісті п'ятдесят грн.) 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення
Суддя М.В. Шувалов
З оригіналом згідно : суддя М.В. Шувалов
Рішення набрало законної сили «__________» _______________________ 2010 року
Оригінал рішення знаходиться у справі №2-57/10
суддя М.В. Шувалов